одкорковуваний 1 значення

-1-
дієприкметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний одкорко́вуваний одкорко́вувана одкорко́вуване одкорко́вувані
родовий одкорко́вуваного одкорко́вуваної одкорко́вуваного одкорко́вуваних
давальний одкорко́вуваному одкорко́вуваній одкорко́вуваному одкорко́вуваним
знахідний одкорко́вуваний одкорко́вувану одкорко́вуване одкорко́вувані
орудний одкорко́вуваним одкорко́вуваною одкорко́вуваним одкорко́вуваними
місцевий на/в одкорко́вуваному, одкорко́вуванім на/в одкорко́вуваній на/в одкорко́вуваному, одкорко́вуванім на/в одкорко́вуваних