одколупувати 1 значення
-1-
дієслово недоконаного виду
Словник відмінків
| Інфінітив | одколу́пувати | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | одколу́пуймо | |
| 2 особа | одколу́пуй | одколу́пуйте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | одколу́пуватиму | одколу́пуватимемо, одколу́пуватимем |
| 2 особа | одколу́пуватимеш | одколу́пуватимете |
| 3 особа | одколу́пуватиме | одколу́пуватимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | одколу́пую | одколу́пуємо, одколу́пуєм |
| 2 особа | одколу́пуєш | одколу́пуєте |
| 3 особа | одколу́пує | одколу́пують |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| одколу́пуючи | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | одколу́пував | одколу́пували |
| жін. р. | одколу́пувала | |
| сер. р. | одколу́пувало | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| одколу́пуваний | ||
| Безособова форма | ||
| одколу́пувано | ||
| Дієприслівник | ||
| одколу́пувавши | ||