одколупуваний 1 значення

-1-
дієприкметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний одколу́пуваний одколу́пувана одколу́пуване одколу́пувані
родовий одколу́пуваного одколу́пуваної одколу́пуваного одколу́пуваних
давальний одколу́пуваному одколу́пуваній одколу́пуваному одколу́пуваним
знахідний одколу́пуваний, одколу́пуваного одколу́пувану одколу́пуване одколу́пувані, одколу́пуваних
орудний одколу́пуваним одколу́пуваною одколу́пуваним одколу́пуваними
місцевий на/в одколу́пуваному, одколу́пуванім на/в одколу́пуваній на/в одколу́пуваному, одколу́пуванім на/в одколу́пуваних