одколупати 1 значення

-1-
дієслово доконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив одколупа́ти
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   одколупа́ймо
2 особа одколупа́й одколупа́йте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа одколупа́ю одколупа́ємо, одколупа́єм
2 особа одколупа́єш одколупа́єте
3 особа одколупа́є одколупа́ють
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. одколупа́в одколупа́ли
жін.р. одколупа́ла
сер.р. одколупа́ло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
одколупа́вши