одквітнути 1 значення

-1-
дієслово доконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив одкві́тнути
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа    
2 особа    
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа    
2 особа    
3 особа одкві́тне одкві́тнуть
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. одкві́тнув одкві́тли, одкві́тнули
жін.р. одкві́тла, одкві́тнула
сер.р. одкві́тло, одкві́тнуло
Активний дієприкметник
одкві́тлий
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
одкві́тши, одкві́тнувши