одкачати 1 значення
-1-
дієслово доконаного виду
Словник відмінків
| Інфінітив | одкача́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | одкача́ймо | |
| 2 особа | одкача́й | одкача́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | одкача́ю | одкача́ємо, одкача́єм |
| 2 особа | одкача́єш | одкача́єте |
| 3 особа | одкача́є | одкача́ють |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | одкача́в | одкача́ли |
| жін.р. | одкача́ла | |
| сер.р. | одкача́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| одка́чаний | ||
| Безособова форма | ||
| одка́чано | ||
| Дієприслівник | ||
| одкача́вши | ||