одиночник 1 значення
-1-
іменник чоловічого роду, істота
[розм.]
Словник відмінків
| відмінок | однина | множина |
| називний | одино́чник | одино́чники |
| родовий | одино́чника | одино́чників |
| давальний | одино́чникові, одино́чнику | одино́чникам |
| знахідний | одино́чника | одино́чників |
| орудний | одино́чником | одино́чниками |
| місцевий | на/в одино́чникові, одино́чнику | на/в одино́чниках |
| кличний | одино́чнику | одино́чники |