одиночник 1 значення
-1-
іменник чоловічого роду, істота
[розм.]
Словник відмінків
відмінок | однина | множина |
називний | одино́чник | одино́чники |
родовий | одино́чника | одино́чників |
давальний | одино́чникові, одино́чнику | одино́чникам |
знахідний | одино́чника | одино́чників |
орудний | одино́чником | одино́чниками |
місцевий | на/в одино́чникові, одино́чнику | на/в одино́чниках |
кличний | одино́чнику | одино́чники |