одиничний 1 значення

-1-
прикметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний одини́чний одини́чна одини́чне одини́чні
родовий одини́чного одини́чної одини́чного одини́чних
давальний одини́чному одини́чній одини́чному одини́чним
знахідний одини́чний, одини́чного одини́чну одини́чне одини́чні, одини́чних
орудний одини́чним одини́чною одини́чним одини́чними
місцевий на/в одини́чному, одини́чнім на/в одини́чній на/в одини́чному, одини́чнім на/в одини́чних

Словник синонімів

ОКРЕ́МИЙ (один із ряду однорідних предметів, явищ і т. ін.; один із багатьох), ПООДИНО́КИЙ, ДЕ́ЯКИЙ, ОДИНО́КИЙ, ОДИНИ́ЧНИЙ, РОЗ’Є́ДНАНИЙрідше,НА́РІЗНИЙрідко, ПОРІ́ЗНЕНИЙрідко.От вони тут, чути їх голоси й окремі слова (Г. Хоткевич); З двору.. залітали, наче заблукавши, поодинокі сніжинки (О. Гуреїв); З села доносилися одинокі викрики жінок (Панас Мирний); Фруктові дерева різних сортів та ягідні кущі представлені були в садку не сортовими масивами, а лише одиничними сортовими екземплярами (Ю. Смолич); За ним.. полетіли драгуни, а на майдані залишились роз’єднані люди (М. Стельмах); Серед нарізних покликів молдуван співучий голос пана писаря бере гору над затихаючою бурею (М. Коцюбинський); Чутно.. несміливий голос, що співає уривчасто, спиняючись, немов пригадуючи порізнені слова і мелодію пісні (Леся Українка).