БЕЗДО́МНИКрозм. (той, хто не має житла, притулку); БЕЗХА́ТНИКрозм., БЕЗХА́ТЧЕНКОрозм. рідше (той, хто не має своєї хати); БЕЗПРИТУ́ЛЬНИК, БЕЗПРИТУ́ЛЬНИЙ (звичайно про дітей). Не нагадуйте мені, що я знов сирота і бездомник (А. Кримський); Жили ми в те врем’я хоч і не так, як люди, ну та все ж не старцювали. Їсти було що. А він [Юхим] - безхатченко. У землянці нидів (Григір Тютюнник); - А тепер.., - перебила його мати.., - і зовсім Сашко безпритульником стане (А. Головко); Він каже, що моряки й колишні безпритульні з дитбудинків - то найчесніші й найгероїчніші в торгівлі люди (В. Кучер). - Пор. бродя́га, 1. одина́к.

ОДИНА́К (той, хто не має сім’ї), БЕЗСІМЕ́ЙНИЙ, ОДИНО́КИЙ, САМІ́ТНИЙ[САМО́ТНІЙ][САМО́ТНИЙрідше], БУРЛА́КАзаст., ОДИНЕ́ЦЬрідше,БЕЗРІДНИКрідше.Жив Кургуз одинаком. Після наглої доччиної смерті дружина пішла в монастир і скоро померла (П. Кочура); Ми приготували йому житло, тимчасове житло - ліжко в гуртожитку, разом з безсімейними (з газети); Зніметься оце чоловік, майне на вільні степи Катеринославські або Херсонські.. Багато тоді накивало п’ятами й одиноких і цілими сім’ями... (Панас Мирний); Потому віддалася [Маланка] за Андрія.., вічного наймита, старого парубка, бурлаку, що не має навіть власної хати (М. Коцюбинський); - Скажу про себе... Одинець... Ну, що з такого мізерного життя? Пустка. Ні ти ні до кого, ні до тебе ніхто (С. Добровольський); - Служив зо мною вкупі наймит ..сирота, безхатник і безрідник (Ганна Барвінок). - Пор. бездо́мник.

ОДИНА́К (хто діє сам, не спирається на допомогу інших), ОДИНЕ́ЦЬ, ОДИНО́ЧКАрозм.Час одинаків у науці минув... необхідні спільні зусилля великих наукових колективів (з журналу); [Мирон:] У досконального пана єсть своя дворянська громада, у мужика своя громада, а ми, так звані чиновники, нічого того не маємо, живемо одинцями кожен собі..! (І. Карпенко-Карий); Бій уже закінчено. Іде перестрілка одиночок (О. Довженко).

ОДИНА́К[ЄДИНА́Кдіал.] (єдиний син), ОДИНЕ́ЦЬрозм.Ріс він [син] у нас одинаком. Тих п’ятеро Бог прибрав, померли ще в малолітстві (Д. Бедзик); Вони втішалися одним живим сином, єдинаком Якимцьом (І. Нечуй-Левицький); Мала мама одинця, Одинця-мазунця (Г. Бойко).