один 1

-1-
числівник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний оди́н одна́ одне́, одно́ одні́
родовий одного́ одніє́ї, одно́ї одного́ одни́х
давальний одному́ одні́й одному́ одни́м
знахідний оди́н, одного́ одну́ одне́ одні́, одни́х
орудний одни́м одніє́ю, одно́ю одни́м одни́ми
місцевий на/в одному́, одні́м на/в одні́й на/в одному́, одні́м на/в одни́х

Словник синонімів

БЕЗРІ́ДНИЙ (який не має родичів); БЕЗСІМЕ́ЙНИЙ, БЕЗРОДИ́ННИЙ (який не завів родини); САМО́ТНІЙ[САМІ́ТНИ́Й], ОДИНО́КИЙ (який не завів родини або живе без родини); САМ, ОДИ́Н, САМ-ОДИ́Нпідсил.розм., САМ-САМІ́СІНЬКИЙпідсил.розм., ОДИ́Н-ОДНІ́СІНЬКИЙпідсил.розм. (перев. при дієсловах існування, зміни родинного стану: бути, жити, рости, стати, лишитися і т. ін.). Цими шляхами, каже брат Степан, часто проходять на південь України, до Чорного моря всякі бідаки, безрідні та босі, наймити і голота (Т. Масенко); Безсімейним фахівцям надається гуртожиток; Пішла вона [Миша] звичайненько прохати, Щоб Лев в дуплі дозволив їй, Самотній та старій, Хозяйство завести маленьке (Л. Глібов); То було його перше й останнє.. кохання.. Він став недовірливий до людей, похмурий і самітний (О. Донченко); У лазареті з місяць пролежав [Ігнат], а потім і не ходив більш до пана Івана, не питав про Оленку. Москалем він одиноким вік звікував, мов той дуб суховерхий (П. Куліш); Тепер ми не самі. Дружина й мати - Дітей, як власне око бережеш (Л. Дмитерко); Один я на світі без роду, і доля - Стеблина-билина на чужому полі (Т. Шевченко); - Я сирота, - одказала Галя. - Я живу сама-одна коло Києва (Марко Вовчок); І Йосипа твого не стало. А ти, як палець той, осталась Одна-однісінька! (Т. Шевченко). - Пор. 1. бездо́мний.
ЄДИ́НИЙ (такий, крім якого нема нікого й нічого іншого), ОДИ́Н, ОДИ́Н-ЄДИ́НИЙпідсил.,ОДНИ́М-ЄДИ́НИЙпідсил.,ОДИ́Н ОДНИ́М[ОДНИ́М ОДИ́Н]підсил.,ОДИ́Н ЛИШЕ́[ЛИШ]підсил.,ОДИ́Н ТІ́ЛЬКИпідсил.,ОДИ́Н ОДНІ́СІНЬКИЙ[ОДНИ́М ОДНІ́СІНЬКИЙ]підсил. розм.Молодість, сили, життя їй оддам, моїй коханій, моїй єдиній панні Анелі (М. Коцюбинський); А гость роззутий.. виходжав в одному білому хітоні (Т. Шевченко); Є такі люди, яких можна описати одним-єдиним словом (П. Загребельний); Одним-єдине росте при дорозі дерево; Покої спорожнились.. В палаці зосталась одним одна Тодозя (І. Нечуй-Левицький); В усьому його єстві стільки палкої образи, злості.., що, здається, одна лиш смерть уже погасить дивовижну пожежу в його пропащій душі (О. Довженко); Він як подружку любив Галю, знав, що вона одного однісінького кохала у всьому світі (П. Панч). - Пор. 1. оди́н.
ЄДИ́НИЙ (який становить собою внутрішню єдність, сприймається як щось нерозривно зв’язане), ОДИ́Н, ЦІ́ЛІСНИЙ, ЦІ́ЛЬНИЙ, НЕПОДІ́ЛЬНИЙ, МОНОЛІ́ТНИЙ, НЕРОЗДІ́ЛЬНИЙ, НЕДІЛИ́МИЙ, ЦІ́ЛИЙрідко,ОДНОСТА́ЙНИЙрідко.Щасливий гомін та дружній сміх сплітався в єдину симфонію звуків і кольорів (О. Гончар); І Максименки, і Крупіни переїхали в Романівку .. з Чорнобильського району. Живуть вони одним домом (з газети); Суспільне буття, цілісним виявом якого є існуючий спосіб виробництва, складається і змінюється не за доброю згодою людей, а незалежно від їх суб’єктивного бажання (з журналу); В інтер’єрі гуцульських хат важлива роль належить конструкціям: поперечним і поздовжнім сволокам, стелі й підлозі, стінам з вікнами і дверима, які утворюють зі зрубом цільну пластичну композицію (Українська хата); Ботев-революціонер і Ботев-поет неподільні (М. Рильський); Дисципліна основа колективу, саме вона згуртовує, цементує його, робить монолітним (з газети); Сам прогрес науки і техніки посилює в свідомості сучасної людини відчуття вселюдської спорідненості і нероздільності долі народів (з посібника); Єдину й неділиму Росію, мов шашелі, роз’їли дрібні правителі (М. Стельмах); З різних об’явів їх любові до героїнь.. можна було скласти одну велику і цілу мою любов до тебе (Леся Українка).
НАОДИ́НЦІ (сам на сам з кимабо чим-небудь, без свідків), ВІЧ-НА́-ВІЧ, ТЕТ-А-ТЕ́Тзаст., жарт.,НА САМОТІ́з ким-чим;САМ, ОДИ́Н (з ким-чим - при дієсловах із знач. існування, руху, місцеперебування тощо). Вчителька пробувала бесідувати з ним наодинці (О. Гончар); Лишитися наодинці з ворогами; Софія з ним хоче поговорити віч-на-віч (А. Шиян); - Я хотіла б поговорити з ним одна. - Хочете тет-а-тет згадати свої колишні подвиги? - лукаво сказав Майєр (В. Собко); Тарас Григорович лишився на самоті з хлопчиком (З. Тулуб); [Пашка:] Ти не зоставайся сама собі на самоті з такими думками; більше в гурті бувай! (М. Старицький); Він залишився з нею сам. - Пор. вдвох.
НАОДИ́НЦІ (сам із собою, без інших), НА САМОТІ́ (САМОТИ́НІ)[У (В) САМОТІ́ (САМОТИ́НІ)], САМОТО́Ю, САМ, ОДИ́Н, САМ-ОДИ́Нпідсил. розм. (у знач. обставини способу дії - у відповідному роді, числі й відмінку). Шумаков запропонував поснідати удвох, хоч, кажучи одверто, радше лишився б зараз наодинці (С. Голованівський); Я ще раз потиснув йому руку й лишився на самоті (Ю. Яновський); Він гірко й страшно ридав самотою (О. Довженко); Я був сам. Сам-один. Ні звуку, ні шелесту (Г. Хоткевич); Соломія тепер могла залишати Остапа на день самого (М. Коцюбинський); - І яке, скажи, тобі діло до балачки дівчини з парубком, коли вони бажають самі посидіти? (М. Стельмах); Плаче мати одна в хаті, А дівчина в гаї (Т. Шевченко).
ОДИ́Нприкм. (про людину - який живе, перебуває і т. ін. окремо від інших, без когось), САМ, ОДИНО́КИЙ, САМІ́ТНИЙ[САМО́ТНІЙ][САМО́ТНИЙрідше], ОДИ́Н-ОДНІ́СІНЬКИЙ[ОДНИ́М-ОДНІ́СІНЬКИЙ]підсил. розм.,ОДИ́Н ОДНИ́М[ОДНИМ ОДИН]підсил. розм.,ЇДЕ́Ндіал.Мені привиділось, що він стоїть на кручі Один, задумливий в серпанку сивини (М. Нагнибіда); Любив Антон Герасимович ось такі затишні години, коли.. доводиться йому самому залишатися в будці на прохідній (О. Гончар); Я вдень не одинока - з полем розмовляю, Розмовляю і недолю В полі забуваю (Т. Шевченко); Не зважаючи на всю трагічність умов, в яких йому доводилося жити, Шевченко не був самотнім (з газети); Спершу Надійці стало тужно, - оглянулась довкола - справді сама, одна-однісінька серед безмежного степового простору (Д. Бедзик).
ОДНА́КОВИЙ (який нічим не різниться від інших у чому-небудь), РІ́ВНИЙ, ОДНА́КИЙрозм.,ОДИ́Нперев. із сл. вік, ріст, розмір і т. ін.;ОДНОСТА́ЙНИЙдіал. (скрізь однаковий - про колір). Чуттям з тобою брати ми, Однакову думку плекаєм (П. Тичина); Черниш і Сагайда мали рівні звання (О. Гончар); Приїхали козаки, Та всі три однакі (пісня); Діти одного віку; Дім невеликий, але з однаковими вікнами, одностайною краскою на подвірних стінах (О. Маковей). - Пор. тото́жний.
ПОСТІ́ЙНО (весь час, без перерв), БЕЗПЕРЕ́РВНО, БЕЗУПИ́ННО, НЕВПИ́ННО[НЕУПИ́ННО], НЕСПИ́ННО, БЕЗПЕРЕСТА́ННО, БЕЗПЕРЕСТА́НКУ, БЕЗПЕРЕ́СТАНУ, БЕЗНАСТА́ННО, НЕНАСТА́ННО, ПОВСЯКЧА́С, БЕЗЗМІ́ННО, БЕЗУСТА́ННО, НЕВІДСТУ́ПНО, НЕЗМІ́ННО, ПОВСЯКДЕ́ННО, ПОВСЯКЧА́СНО, ПО́СПІЛЬ, БЕЗПЕРЕСТАНЬрозм.,ОДНО́розм., ПЕРМАНЕ́НТНОкнижн.,БЕ́ЗПЕРЕЧ[БЕ́ЗПЕРІЧ]діал.; НЕВІДРИ́ВНО, БЕЗВІДРИ́ВНО (перев. дивитися). Людство постійно шукає нові її [енергії] джерела, шукає наполегливо, винахідливо (з журналу); Йому хотілося їсти, а Адольф ні разу його не почастував, хоч сам жував безперервно цілісінький день (Ю. Яновський); В діброві було тихо, тільки десь в кущах безупинно свистіла омелга (І. Нечуй-Левицький); Час ішов невпинно, невблаганно (П. Колесник); Шурка Понеділок стояв поруч із Галею і відчував, як неспинно тремтить вона (Ю. Смолич); З хмар безперестанно дощ хлюпотів (Я. Щоголів); Краньцовська говорила безперестанку (Лесь Мартович); Усе навкруг оповило димом, безперестану били гармати (П. Кочура); Божко безнастанно повчає всіх, що газета повинна обрости активом сількорів (Т. Масенко); За право білорусів зватися людьми боровся Купала ненастанно (М. Рильський); Якщо не живе в нас повсякчас любов, то, замість розширятись, дедалі вужчає тунель, котрим захоплено женемось (О. Забужко); Там, на печі старої хати, де вона беззмінно пролежала останні п’ять літ, вникаючи в свої тяжкі болі, все було знане, звичне (В. Бабляк); Ніч непривітна настала, безмісячна, дощ цілонічний Зевс проливав, і віяв вологий Зефір безустанно (переклад Бориса Тена); Біль, що невідступно ятрить свідомість і єство, нічим не затамувати (В. Логвиненко); Всі спроби дітей викрити Павликів секрет незмінно розбивались об замкнені дверцята сарайчика (О. Донченко); Шкода людей, що самі собі ставлять межі повсякденно і повсякчасно різними побутовими умовностями і стають рабами вигаданих необхідностей (О. Іваненко); Як вони поспіль не радилися, що не думали, нічого не придумали (І. Чендей); Заходила осінь ..Сірі, холодні, металево-олов’яні хмари безперестань клубилися за шпичастими горбами (Г. Коцюба); - Трикляття ідолу, що нам за Бога стався, А з голоду та холоду мремо!Даремно ждати: він одно знущався, Ошукував, з надій пореготався... (переклад П. Грабовського); Не диво, що Владек одсиджував перманентно не більше, як місяців зо два, зо три, а іноді й рік... (О. Досвітній); Конон безпереч чадів люлькою (П. Кочура); Городянин обернувся до юнака, що поряд сидів, схилившись на чемодані й невідривно читав книжку (А. Хорунжий); Стоїть [Ліна] у дверях майстерні та безвідривно дивиться, як працює товариш Курінний (О. Гончар).
ЯКИ́ЙСЬзайм. неознач. (невідомо який), КОТРИ́ЙСЬ, ОДИ́Н, ХТО́ЗНА-ЯКИ́Йрозм., КА́ЗНА-ЯКИ́Й розм. рідше; ДЕ́ЯКИЙ, ПЕ́ВНИЙ, ДЕ́КОТРИЙ (точно не визначений). Якийсь чоловік віз снопи з поля (І. Нечуй-Левицький); Коли мандрували козаки на Січ, то завертали сюди, щоб запастися списами. Отоді, може, котрийсь козак і зачепився тут за якусь, поклавши початок династії (О. Гончар); Раїса чула часом у серці певну ніжність, якесь материне почуття до цього знівеченого життя (М. Коцюбинський); Їхала.. одна скупа пані й везла з собою усі свої скарби великі (Марко Вовчок); Цей дріт приносить телеграми хтозна з якої далини (М. Рильський); В її клункові були коралі та деяка одежина (М. Коцюбинський); Полк мав просуватися вперед загонами і.., можливо, діяти певний час децентралізовано (О. Гончар); - Я примітив, що декотрі дами міняють убрання по два й по три рази на день... (І. Нечуй-Левицький).

Словник фразеологізмів

би́́ти в [одну́́] то́́чку. Постійно спрямовувати свої зусилля, увагу, дії на здійснення певної мети. Він не любив заробітчан, зате любив і помічав настирливих, з характером, таких, хто в точку б’є і б’є (П. Дорошко).

нема́ (нема́є, не було́, не вистача́є, браку́є і т. ін.) [одніє́ї (тре́тьої, деся́тої і т. ін.)] кле́пки у голові́ у кого, кому, зневажл. Хто-небудь розумово обмежений, ненормальний. Він і справді трохи якийсь чудний, неначе в його [нього] нема однієї клепки в голові (І. Нечуй-Левицький); — Я ходив скаржитись на Лисицю, а сказали, що в мене нема клепки в голові (З газети); Немає третьої клепки в голові (Укр.. присл..). деся́тої кле́пки не вистача́є. — Як на що інше, так у нього десятої клепки не вистачає, а на це вистачило (О. Гончар).

вихо́дити / ви́йти на одно́. Зводитися до того самого. Чи іде, чи ходить,— на одно виходить (Укр.. присл..); Всюди виходило на одно: ніде нема таких безтолкових дітей та жінки, як у нього (М. Стельмах).

мі́ряти одніє́ю мі́ркою (на одну́ мі́рку, на оди́н арши́н і т. ін.) кого, рідше що. Оцінювати, характеризувати і т. ін. кого-, що-небудь однаково, без урахування індивідуальних особливостей; вважати однаковими. Він міряв усіх однією міркою, усіх вважав споживацькими, несвідомими елементами (Ю. Збанацький); — Отакого старого чоловіка — і то не пожалів… всіх на одну мірку міряєш (Григорій Тютюнник). виміря́тися одніє́ю мі́ркою. І чесність теж повинна вимірятись однією міркою (С. Сартаков).

вихо́дити / ви́йти на одно́. Зводитися до того самого. Чи іде, чи ходить,— на одно виходить (Укр.. присл..); Всюди виходило на одно: ніде нема таких безтолкових дітей та жінки, як у нього (М. Стельмах).

з одного́ ма́ху, перев. з дієсл. 1. Відразу, тут же і т. ін. [Глоба:] Тиміш .. завдав нам сорому: з одного маху опинився під борцем, як кошеня! (М. Кропивницький); Тітка цапнула її [Ольгу] в свої шорсткі долоні й кинула (з одного маху) на нове, холодне крижмо (Я. Качура); // Одним ударом. Поганяв лівою [рукою], бо праву ще колись, у чотирнадцятому, з одного маху відтяв йому козак під Перемишлем (Д. Бедзик). з ма́ху. Хрін з квасом, редьку, буряки; Рябка, тетерю, саламаху — Як не було: поїли з маху І всі строщили сухарі (І. Котляревський).

2. Несподівано, рішуче і т. ін. Тут Федько з одного маху З нього [цапа] стриб і хлів закрив! (С. Олійник); Он з тої гілочки, згори, стрибне з одного маху і в тебе хижі пазури запустить росомаха (І. Гончаренко); Не завжди можливий шлях найбільш простий і радикальний — з одного маху відкинути все старе і поставити на його місце нове (З газети). від одного́ ма́ху. А “Русалка Дніпровая” якраз ударила від одного маху на всі три точки. Вона поставила і обговорювала предмети зовсім світські (І. Франко).

в оди́н го́лос. 1. Одночасно, разом. — Дарма, мамо, ми додому хочемо вже,— кажуть в один голос сини (Марко Вовчок); З-поза сусіднього горбка вигулькнуло .. два шестирічних шибеники й дзвінко в один голос: — Здрастуйте, діду! (О. Довженко); — Добрий вечір, щедрівники! — привітався Гайдим.— Добрий вечір, Романе Яремовичу! — загукали вони в один голос (І. Цюпа).

2. Одностайно. [Коваль:] Усі в один голос радять виряджати Степана, не гаячись, і, певно, так воно і повинно бути (М. Кропивницький).

в оди́н гуж тягти́. Діяти заодно. Свідків усіх дібрано таких, що вони в один гуж тягли (Б. Грінченко); Допоки люди вбогі не стануть тягти в один гуж, не буде в світі правди (Василь Шевчук).

в оди́н дух. Дуже швидко, миттю. Як до столу покликали, в один дух прибіг (З усн. мови). у дух. [Килина:] Якби хто перевесла крутив, то я б у дух сю нивку вижала (Леся Українка).

в [оди́н] кула́к, зі сл. збира́ти. Докупи, разом. Петлюра зібрав свої кращі сили в один кулак і сам повів їх на Бердичів (О. Довженко); — За Батьківщину! Вперед! Ніколи, ні до, ні після цього, Черниш не чув цієї фрази так. З якоюсь особливою силою й значимістю прозвучала вона їм тут, збираючи всіх в кулак (О. Гончар). у кри́цевий кула́к. Єдине, що лишилося для них нерозв’язаною проблемою, це як проникнути за колючі дроти в середовище полонених, аби згуртувати там найнадійніших бранців у крицевий кулак і при першій же нагоді вдарити ним по ворогові із середини (І. Головченко і О. Мусієнко).

на оди́н лад. 1. За тим самим зразком, без відмінностей; однаково. Наші літературні редактори .. іноді надмірно захоплюються “причісуванням” мови на один лад (М. Рильський). в оди́н лад. — Та ви вже хоч дражніть в один лад,— звернувся до них [дівчат] возій (С. Добровольський).

2. Дуже схожі між собою; подібні, однакові. Уздовж вулиці вишикувались хати, усі на один лад були (З газети).

в оди́н миг (мент), перев. з дієсл. Дуже швидко, миттю. Її жаль перекинувся в один миг у велику радість (Л. Мартович); В один мент відчув він усі кривди й знущання, які зазнав у покинутому краї (М. Коцюбинський); Кореспондент.. покрутив чорного ґудзика у фотоапараті.— Тепер присядьте .. Я вас в один мент візьму на приціл (Ю. Мушкетик). в оди́н мет. Кармель в один мет, як її забачив, скочив з воза і опинився коло дівчини (Марко Вовчок).

в оди́н миг (мент), перев. з дієсл. Дуже швидко, миттю. Її жаль перекинувся в один миг у велику радість (Л. Мартович); В один мент відчув він усі кривди й знущання, які зазнав у покинутому краї (М. Коцюбинський); Кореспондент.. покрутив чорного ґудзика у фотоапараті.— Тепер присядьте .. Я вас в один мент візьму на приціл (Ю. Мушкетик). в оди́н мет. Кармель в один мет, як її забачив, скочив з воза і опинився коло дівчини (Марко Вовчок).

в оди́н миг (мент), перев. з дієсл. Дуже швидко, миттю. Її жаль перекинувся в один миг у велику радість (Л. Мартович); В один мент відчув він усі кривди й знущання, які зазнав у покинутому краї (М. Коцюбинський); Кореспондент.. покрутив чорного ґудзика у фотоапараті.— Тепер присядьте .. Я вас в один мент візьму на приціл (Ю. Мушкетик). в оди́н мет. Кармель в один мет, як її забачив, скочив з воза і опинився коло дівчини (Марко Вовчок).

у миг (мить) о́ка, перев. з дієсл. Дуже швидко, миттєво. Відбулося все у миг ока (З газети); Марійка метнулася до потайного ходу, владно потягла за собою Івана… В мить ока вони опинилися за стодолою (Г. Колісник). в оди́н миг о́ка. Вони почали стиха підгарчувати один на одного і в один миг ока розлютувались (І. Нечуй-Левицький).

в оди́н прекра́сний день. Якось, колись. [Лікар:] В один прекрасний день прийде [дівчина] і скаже: подивіться, тіточко, чи гарно на мені шлюбна сукня лежить? Мені се треба знати, бо завтра моє вінчання (Леся Українка); В один прекрасний день опришки прокидалися, а Юрчика серед них не було (Г. Хоткевич).

в (за) оди́н раз. 1. Раптово, за короткий час. Хіба в земстві не ті люди, що й були?.. Хіба вони в один раз перемінилися?.. (Панас Мирний).

2. Відразу, за один прийом. Довго крутив Йонька той шматочок сала з усіх боків та прицмокував і вирішив з’їсти за один раз (Григорій Тютюнник).

в одно́ (в одне́). 1. зі сл. запевня́ти, переко́нувати. Одностайно, дружно і т. ін. Вітали її, руки стискували і всі в одно впевняли, що у неї — талант… (С. Васильченко).

2. зі сл. ски́глити, тве́рдити і т. ін. Настирливо, вперто і т. ін. — Додому,— скиглили [якути] в одно, але втікати — не посміли (Леся Українка); — Я її не люблю,— твердив він в одно (М. Коцюбинський); — Е-е! Слухайте теревені!.. Намоглася в одне та й годі: ірод, ірод (Ю. Бедзик).

3. зі сл. говори́ти, бреха́ти і под. Так само, однаково або однакове. Не в одно бреше (М. Номис); З кожної сім’ї усяк ув одно говорить: “Знать не знаємо! Бачили усі, що я дома не був” (Г. Квітка-Основ’яненко).

в одне́ (одно́) ву́хо влі́зти, а в дру́ге ви́лізти. Уміти викрутитися з будь-якої складної ситуації, знайти спосіб уникнути небезпеки; бути спритним, винахідливим, хитрим. — Та він тобі в одне вухо влізе, а в друге вилізе — й сама незчуєшся, як нащебече вище носа (С. Васильченко); [Мокрина:] Та ти [Денисе] на словах, як на цимбалах, і помовка про тебе склалася, що у одне вухо влізеш, а в друге вилізеш (М. Кропивницький); — З ходу ловить чужі думки й підіймає їх на всю губернію або приноровляється до них, як вигідніше йому. І він [Кульницький] такий, що в одно вухо влізе, а в друге вилізе (М. Стельмах).

в одне́ (одно́) ву́хо впуска́ти / впусти́ти, а в дру́ге випуска́ти / ви́пустити. Неуважно слухати, не реагуючи або легковажно ставлячись до сказаного ким-небудь. — Що ж, як ти далі і все позабуваєш?..— А про ту заморську нісенітницю, то я в одно ухо впускала, а в друге випускала, та й зовсім-таки не знаю (Марко Вовчок); Дітвора весело лементувала, біжучи босоніж по нерозталому снігу, а звичні материнські погрози вона давно вже в одне ухо впустила, а в друге випустила (З газети).

в одне́ (одно́) ву́хо впуска́ти / впусти́ти, а в дру́ге випуска́ти / ви́пустити. Неуважно слухати, не реагуючи або легковажно ставлячись до сказаного ким-небудь. — Що ж, як ти далі і все позабуваєш?..— А про ту заморську нісенітницю, то я в одно ухо впускала, а в друге випускала, та й зовсім-таки не знаю (Марко Вовчок); Дітвора весело лементувала, біжучи босоніж по нерозталому снігу, а звичні материнські погрози вона давно вже в одне ухо впустила, а в друге випустила (З газети).

в одне́ го́рло, зі сл. крича́ти, гука́ти і под. Одночасно, разом; одностайно. — Благодійнику наш, кому хочеться тікати з раю,— загукали ми в одне горло (В. Стус).

в одні́й упря́жці з ким. Спільно, заодно з ким-небудь (виступати, працювати, діяти і т. ін.). Бачити свого колегу, народного вчителя, в парі з Миною Омельковичем, в одній з ним упряжці,— ні, цього я, вбийте, не збагну… (О. Гончар); — Що ж, братеніку рідненький, як не крутися, а, видно, нам удвох в одній упряжці не йти — доведеться ділитися (М. Стельмах).

в одно́ (в одне́). 1. зі сл. запевня́ти, переко́нувати. Одностайно, дружно і т. ін. Вітали її, руки стискували і всі в одно впевняли, що у неї — талант… (С. Васильченко).

2. зі сл. ски́глити, тве́рдити і т. ін. Настирливо, вперто і т. ін. — Додому,— скиглили [якути] в одно, але втікати — не посміли (Леся Українка); — Я її не люблю,— твердив він в одно (М. Коцюбинський); — Е-е! Слухайте теревені!.. Намоглася в одне та й годі: ірод, ірод (Ю. Бедзик).

3. зі сл. говори́ти, бреха́ти і под. Так само, однаково або однакове. Не в одно бреше (М. Номис); З кожної сім’ї усяк ув одно говорить: “Знать не знаємо! Бачили усі, що я дома не був” (Г. Квітка-Основ’яненко).

в одне́ (одно́) ву́хо влі́зти, а в дру́ге ви́лізти. Уміти викрутитися з будь-якої складної ситуації, знайти спосіб уникнути небезпеки; бути спритним, винахідливим, хитрим. — Та він тобі в одне вухо влізе, а в друге вилізе — й сама незчуєшся, як нащебече вище носа (С. Васильченко); [Мокрина:] Та ти [Денисе] на словах, як на цимбалах, і помовка про тебе склалася, що у одне вухо влізеш, а в друге вилізеш (М. Кропивницький); — З ходу ловить чужі думки й підіймає їх на всю губернію або приноровляється до них, як вигідніше йому. І він [Кульницький] такий, що в одно вухо влізе, а в друге вилізе (М. Стельмах).

в одне́ (одно́) ву́хо впуска́ти / впусти́ти, а в дру́ге випуска́ти / ви́пустити. Неуважно слухати, не реагуючи або легковажно ставлячись до сказаного ким-небудь. — Що ж, як ти далі і все позабуваєш?..— А про ту заморську нісенітницю, то я в одно ухо впускала, а в друге випускала, та й зовсім-таки не знаю (Марко Вовчок); Дітвора весело лементувала, біжучи босоніж по нерозталому снігу, а звичні материнські погрози вона давно вже в одне ухо впустила, а в друге випустила (З газети).

в одне́ (одно́) ву́хо впуска́ти / впусти́ти, а в дру́ге випуска́ти / ви́пустити. Неуважно слухати, не реагуючи або легковажно ставлячись до сказаного ким-небудь. — Що ж, як ти далі і все позабуваєш?..— А про ту заморську нісенітницю, то я в одно ухо впускала, а в друге випускала, та й зовсім-таки не знаю (Марко Вовчок); Дітвора весело лементувала, біжучи босоніж по нерозталому снігу, а звичні материнські погрози вона давно вже в одне ухо впустила, а в друге випустила (З газети).

в одно́ сло́во, зі сл. сказа́ти, скри́кнути і под. Одночасно, разом. — Запорожці зозвали [скликали] раду, да й бух Іванця кошовим.— Іванця! — аж скрикнули всі в одно слово (П. Куліш).

в одну́ду́дку з ким. Бути заодно з ким-небудь; разом. І ти в одну дудку з ними? А ще кажуть про тебе, Йване, що делікатний ти, чулий, культурний чоловік… (О. Гончар).

в одну́ ду́дку гра́ти з ким. Однаково з кимось діяти; бути заодно.— Той старий за столом в одну дудку грає з брехунцем і нашими панами (Г. Коцюба); — А коли хочеш знати, Кіндрате, то він з Герасимом в одну дудку грає (А. Іщук). на одну́ ду́дку гра́ти. Він або нічого не бачить, або ж на одну дудку з тими байстрюками грає (М. Ю. Тарновський); // без додатка. Бути однаковими. Однаково з нас драли, бо в одну дудку грали (Укр.. присл..); — Чому все звалюєте на Сторожука? .. Ви, бестії, в одну дудку граєте!.. (П. Колесник).

в одну́ ду́шу. Настирливо, набридливо; невідступно вимагати що-небудь. Важко було заспокоїти дитину, що верещала в одну душу (Грицько Григоренко); — На сьому ото ніч пішов я, а за мною ще онук мій учепився в одну душу: піду та й піду (Г. Хоткевич); Шила [мати заробітчанську торбу] дочці Вусті, що була вже на виданні, а Данько найменший пристав, ув’язався в одну душу: — Пошийте й мені (О. Гончар); [Кіндрат Антонович:] Ніяк не відкараскаюсь від Леоніда Петровича: пий, в одну душу з ним та й годі! (М. Кропивницький).

в одну́ мить, перев. з дієсл. Дуже швидко, миттєво; враз. Василь напряг усі сили і в одну мить, то зігнувшись, то вигнувшись, штовхнув по спині Габелка (Панас Мирний); За димом палахнуло полум’я й обхопило клуню в одну мить (І. Нечуй-Левицький); Вихор в одну мить зсунувся на дно чагарника і швидко побіг проваллям до містка (В. Кучер). в єди́ну мить. В єдину мить відійшло вбік усе, про що мріялось (О. Гончар); // За дуже короткий час. Вона поприбирала, повимивала, повичищала все чисто в хаті в одну мить (І. Нечуй-Левицький); Кожне серйозне рішення в бізнесі може в одну мить призвести до процвітання чи зробити банкрутом, як уже пощастить (З газети).

в одну́ секу́нду. Дуже швидко; миттєво. Щось невиразне, але без краю прекрасне промайнуло перед ним в одну секунду (О. Гончар).

в одну́ хвили́ну (хви́лю). Відразу, дуже швидко; миттю. В одну хвилину скочила дитина у куток; закапали від болю й страху сльози (М. Коцюбинський); Потім побігла садом, збиваючи росу. Подол сорочки змок в одну хвилю і хльоскав тепер по ногах (Г. Хоткевич).

в одну́ хвили́ну (хви́лю). Відразу, дуже швидко; миттю. В одну хвилину скочила дитина у куток; закапали від болю й страху сльози (М. Коцюбинський); Потім побігла садом, збиваючи росу. Подол сорочки змок в одну хвилю і хльоскав тепер по ногах (Г. Хоткевич).

в одну́ шку́ру. Настирливо, невідступно, дуже вимогливо. Оришці треба на грядках полоти. Як на те Чіпка розвередувався: “Їсти, та й їсти, бабо!”. В одну шкуру: “їсти” (Панас Мирний); — Минуло Різдво. Я й наполягла — женись! Він одбалакуваться давай: “Я й не нагулявся ще, і сяк і так”, а я в одну шкуру: “Женись, женись, мій синочку!”.. (А. Тесленко); Хоч Коржиха і умовляла своїх гостей .. почекати, поки в печі розтопить і щось нашвидкуруч зготовить поснідати, .. але Гармашиха затялась в одну шкуру іти мерщій (А. Головко).

в одну́ шуршу́ з ким, фам. Заодно. — Неначе в тюрму запер отой… ваш заступник, чи що ..— з дитячою безпосередністю переконувала дівчина.— Звісно, й мама в одну шуршу з тим інженером: нехай, каже, лікується (Іван Ле).

все одно́ (рі́вно). 1. Однаково, немає різниці. Все одно, каже, чи звінчав піп, чи не звінчав, аби кохалися... (М. Коцюбинський); Відорвати [відірвати] гуцула від його гір, то все одно, що зв’язаного орла занурити в воду, а рибу пустити літати в повітря (Г. Хоткевич); — Кому воля, а кому неволя! — сумно одповів дід..— Та вам все рівно, діду: ви давно вже вільні,— примовивсь Грицько (Панас Мирний); // Байдуже. — Мені все одно, що воно там написано, бо я його незугарна прочитати (І. Нечуй-Левицький); Благообразний дідок був взагалі веселим і балакучим від народження... і йому, мабуть, було все рівно, скільки часу він ще просидить в цьому кабінеті (Григорій Тютюнник).

2. За будь-яких умов; у будь-якому випадку. — Тепер Січ буде недалечко: у Романовському Куті. Правда, й туди вашому брату все одно — дзусь! (П. Куліш); — Все рівно, чи так, чи інак, а земля пропадає. — Кому ж я її продам, сину, під сю завірюху? (Панас Мирний); Далеко не втече [араб], де не бігатиме, а все рівно до наших прийде... Тепер усі дороги до наших ведуть... (О. Гончар); // Незважаючи ні на що; все-таки. Хоч би всіх [співців] переловили, Все одно б сього джерела Вільних співів не спинили (Леся Українка); Добре лірику, їй-право! Встане, гляне у вікно... Може, вам і не цікаво, — Він напише все одно (С. Олійник); Губа [в Северина] зрослася, але тонюсінький, як ниточка, рівчачок все рівно розділяв її на дві половинки (Григорій Тютюнник). все ’дно, прост. Рудий казав: Тільки ж ти, Оверку, дивись. Хоч і в землевідділ йому дорога, а лікар все ’дно буде оглядати: щоб не дуже синяків було. — Повчи, повчи! (А. Головко).

хоч з мо́сту та в во́ду кому і без додатка. У когось дуже скрутне, безвихідне становище; хтось у відчаї, комусь дуже тяжко. Сироті хоч з мосту та в воду! (Укр.. присл..); — А що я робитиму, як ти вмреш, а я зостанусь удовою, та ще з дітьми?..Хоч з мосту та в воду (І. Нечуй-Левицький); Зі служби господар прогнав, домівку забрали… хоч з мосту мені та у воду (М. Олійник). кра́ще (все одно́, що) з мо́сту та в во́ду. Як такого ходу, то лучче [краще] з мосту та в воду (Укр.. присл..); Мені краще з мосту та в воду, ніж годинку побалакати серйозно (Г. Хоткевич); — Ой, лишенько, пропала ж я тепер… Тепер же мені все одно, що з мосту та в воду! (Панас Мирний). хоч з гори́ та в во́ду. Тяжко, важко в світі жити Сироті без роду: Нема куди прихилиться,— Хоч з гори та в воду! (Т. Шевченко). хоч у Дніпро́ з мо́сту. Опинився Шавкун серед великого города з одною бідою — “вовчим білетом” в кишені. Сказано: хоч у Дніпро з мосту (Панас Мирний); // Важко зарадити чому-небудь, неможливо досягти чогось і т. ін. Пішов поголос про нього й Маланку. Хоч з мосту та у воду, бо людям роти не позатикаєш (М. Зарудний); — Для чого тільки я вас зустріла? — питає сама в себе крізь сльози.— Вчилась би, жила б… А тепер хоч з мосту та в воду (Ю. Збанацький).

два бо́́ки одніє́́ї меда́́лі. Щось близьке, однакове, подібне. Курбас і Бучма, Бучма і Курбас — це два боки однієї медалі високореалістичного мистецтва, яке народжувалося тоді в театрі “Березіль” (З журналу).

два чо́боти — па́ра (на одну́ но́гу). Схожі між собою чим-небудь (перев. негативним); варті один одного. — Чому у тебе розладилося з Насткою?.. Вона легковажна. Виходить, ви — два чоботи — пара (П. Автомонов); — Льонці Галя сказала, що вони з Юликом “два чоботи — пара” (Ю. Мушкетик); Згадався Конопельський. От звести б їх з Фредом, от би компанія була, два чоботи на одну ногу (Ю. Збанацький). па́ра чобі́т на одну́ но́гу. — А в чому ж справа? — Справа дуже проста. Зібралися ми з Федором Андрійовичем — пара чобіт на одну ногу. В нього рідня, а в мене теж (Ю. Збанацький).

дві сторони́ [одніє́ї] меда́лі. Невід’ємні складові частини чогось єдиного. В економічних вимірниках виробництва кількість і якість — дві сторони однієї медалі (З журналу).

до о́дного, перев. зі сл. всі. Без винятку, абсолютно всі. Пани до одного спеклись. Неначе добрі поросята (Т. Шевченко); І всі козаки до одного піднесли й випили вино за славу (О. Довженко); Темної ночі невідомий звір чи двоногий зловісник забрався на пасіку і всі до одного вулики поперекидав (О. Гончар); — Що, багато зайців вбив? — ..Я їх так нажахав, що всі до одного геть з лісу повтікали... (Укр. анекдот).

жи́ти не хлі́бом єди́ним (одни́м), книжн. Крім матеріальних, мати й духовні інтереси. Не дав і поїсти хлопцеві гаразд. Аж розсердилась Мотузчиха, а Якимові сміх: — Не хлібом єдиним жив буде чоловік, тітко Марино (А. Головко); Істинно, люди: живемо не хлібом єдиним. Істинно так... коли маємо хліб на столі (Б. Олійник); Усвідомлення духовних цінностей вже здавен відкарбувалося в мудру й лаконічну формулу: не єдиним хлібом живе людина (З газети).

жи́ти одни́м (сього́днішнім) днем. Задовольняти тільки свої найближчі інтереси, нічого не думати про майбутнє, не мати перспектив. — Є люди,— сказав нарешті [Тритузний],— що мало чим цікавляться, я їх дрібнодухами чи й зовсім пустодухами назвав би... Одним днем живе, як та качка: ряски нахапавсь, воло набив і чого йому ще... (О. Гончар); Дрібносерійний характер виробництва призводив до того, що плани складалися відповідно до поточної потреби в тих чи інших деталях. Образно кажучи, завод жив одним днем (З журналу).

лата́ти (зала́тувати) / залата́ти (полата́ти) дірки́ (ді́ри) чиї, чим, у чому і без додатка. Частково задовольняти потреби в чомусь украй необхідному. Коли то він уже позбудеться цих боргів, щоб міг працювати на себе, не на те, щоб латати дірки!.. (А. Крушельницький); Якщо ми не ліквідуємо дефіцит бюджету, не перейдемо на нові методи управління, ми постійно лататимемо дірки і ніколи не пошиємо костюма, гідного такої великої країни (З газети); Гітлерівці змушені все частіше залатувати дірки на східному фронті, перекидаючи дивізії з Франції, Голландії, Бельгії (І. Цюпа); Орали, сіяли, сподівалися, що літо полатає ті дірки, яких набрала довга, голодна і холодна зима (О. Кониський); — Хіба ти забула, що я своїми крейцарами полатав твої діри? (І. Франко). залата́ти [хоч одну́] ді́рку (діру́). Завдаток же взяв у економії?.. — Яку тільки дірку ним залатати? — зітхає Василина (М. Стельмах); Гроші — невеликі, правда, але все-таки можна залатати ними хоч одну діру в господарській потребі… (М. Коцюбинський). лата́ння (зала́тування) дір (діро́к). В його голові дозріла геніальна думка: ..повернути готові гроші хлопської каси на латання дір вічно голодної “великої власності” (І. Франко); Чому в наших фільмах і досі дикторський текст існує для залатування дірок? (О. Довженко).

лата́ти (зала́тувати) / залата́ти (полата́ти) дірки́ (ді́ри) чиї, чим, у чому і без додатка. Частково задовольняти потреби в чомусь украй необхідному. Коли то він уже позбудеться цих боргів, щоб міг працювати на себе, не на те, щоб латати дірки!.. (А. Крушельницький); Якщо ми не ліквідуємо дефіцит бюджету, не перейдемо на нові методи управління, ми постійно лататимемо дірки і ніколи не пошиємо костюма, гідного такої великої країни (З газети); Гітлерівці змушені все частіше залатувати дірки на східному фронті, перекидаючи дивізії з Франції, Голландії, Бельгії (І. Цюпа); Орали, сіяли, сподівалися, що літо полатає ті дірки, яких набрала довга, голодна і холодна зима (О. Кониський); — Хіба ти забула, що я своїми крейцарами полатав твої діри? (І. Франко). залата́ти [хоч одну́] ді́рку (діру́). Завдаток же взяв у економії?.. — Яку тільки дірку ним залатати? — зітхає Василина (М. Стельмах); Гроші — невеликі, правда, але все-таки можна залатати ними хоч одну діру в господарській потребі… (М. Коцюбинський). лата́ння (зала́тування) дір (діро́к). В його голові дозріла геніальна думка: ..повернути готові гроші хлопської каси на латання дір вічно голодної “великої власності” (І. Франко); Чому в наших фільмах і досі дикторський текст існує для залатування дірок? (О. Довженко).

стоя́ти (лиша́тися, залиша́тися) на [одно́му] мі́сці. Не розвиватися, не йти вперед. Треба було і самим слідкувати за часом, іти за віком, а не стояти на одному місці (Панас Мирний).

за одни́м ма́хом, перев. з дієсл. 1. Відразу, тут же і т. ін. А я вийму горілочки.. А він [Петро] возьме [візьме], браття, покуштує, Та за одним махом аж до дна! (Пісні та романси..); В дворі нікого не було, тільки собака вискочила з-під хати і кинулась, загарчавши, просто на Яроша [коновода]. Він убив її за одним махом, розбивши їй голову шворнем (Б. Грінченко).

2. За короткий час, дуже швидко. За одним махом зробив [Панталаха] порядок (І. Франко); Потрібен був форсований рецепт, щоб за одним махом убити прокляту заразу (В. Минко). за оди́н мах. — А це ножі, хоч на ведмедя з ними, хоч на тура йди — ребра розпахують, голову відбатовують за один мах! (П. Загребельний).

3. з інфін. У той же самий час; разом, одночасно з чимось. Я маю написати тепер теж Дорі й Оксані, тільки з інтервалами, а не за одним махом (Леся Українка); // Принагідно. Василь захотів за одним махом залагодити ще одну справу (П. Інгульський).

в (за) оди́н раз. 1. Раптово, за короткий час. Хіба в земстві не ті люди, що й були?.. Хіба вони в один раз перемінилися?.. (Панас Мирний).

2. Відразу, за один прийом. Довго крутив Йонька той шматочок сала з усіх боків та прицмокував і вирішив з’їсти за один раз (Григорій Тютюнник).

одни́м (єди́ним) ду́хом. 1. Відразу, без затримки. Він аж задихався, наговоривши стілько [стільки] одним духом (І. Франко); Прибігши додому, він [співробітник газети] зараз же написав одним духом замітку на цілі два газетні стовпчики (В. Самійленко); // зі сл. ви́пити. Не переводячи подиху, залпом. Рішуче й швидко налив собі [Прохор] повну склянку .. і єдиним духом випив до дна (А. Шиян); // Не відпочиваючи. Одним духом махнув Андрон сорок верст путівцем, поспішаючи до рідного села (Леся Українка); Лише двадцять кілометрів! Господи! Якщо б добре побігти, то можна б за пару годин і добігти, одним духом (І. Багряний). за одни́м ду́хом. Гонта .. за одним духом викрикував свою ролю [роль], котру знав, як Отченаш (В. Винниченко).

2. Дуже швидко, миттю, не вагаючись. Гармаші, вправні, дебелі хлопці, одним духом викинули німецьку зенітку з кругляка й поставили на її місце свою (О. Гончар); Недавно, здається, був [Твердохліб] молодий та кучерявий.., пиряв мішки, одним духом злітав на коня і не знав .. утоми (І. Цюпа).

за одни́м захо́дом. Одночасно з чим-небудь. От замісив він діжу і став разом на ступу пшоно товкти; а щоб за одним заходом сколотити і масло, прив’язав до пояса горщик з сметаною (Україна сміється); На берег ставка вилізла гладка баба-жаба... — Ква-ква! А кажучи це, язик вона викинула, і вже за одним заходом ковтнула і якогось комарика на сніданок (О. Іваненко); Він [Павло] налив Олексію і “за одним заходом” усім гостям, не забув і за себе (М. Лазорський).

за одни́м ма́хом, перев. з дієсл. 1. Відразу, тут же і т. ін. А я вийму горілочки.. А він [Петро] возьме [візьме], браття, покуштує, Та за одним махом аж до дна! (Пісні та романси..); В дворі нікого не було, тільки собака вискочила з-під хати і кинулась, загарчавши, просто на Яроша [коновода]. Він убив її за одним махом, розбивши їй голову шворнем (Б. Грінченко).

2. За короткий час, дуже швидко. За одним махом зробив [Панталаха] порядок (І. Франко); Потрібен був форсований рецепт, щоб за одним махом убити прокляту заразу (В. Минко). за оди́н мах. — А це ножі, хоч на ведмедя з ними, хоч на тура йди — ребра розпахують, голову відбатовують за один мах! (П. Загребельний).

3. з інфін. У той же самий час; разом, одночасно з чимось. Я маю написати тепер теж Дорі й Оксані, тільки з інтервалами, а не за одним махом (Леся Українка); // Принагідно. Василь захотів за одним махом залагодити ще одну справу (П. Інгульський).

за одни́м при́сі́дом. 1. Одночасно, разом. За одним присідом вечеря з обідом (Укр.. присл..).

2. Дуже швидко, відразу, тут же і т. ін. Пішов [В. Стефаник] прямо до редакції, сказав дати паперу і за одним присідом написав свій “Підпис” (Л. Письменна).

за одни́м ра́зом. Відразу, тут же; без перерви, не роблячи повторної спроби. І летить [колода] із цілою своєю великою силою й повагою, виміряє, щоб за одним разом вибити геть аж на вільне море. Ударив!.. (Г. Хоткевич); Коли б мені літ двадцять назад, .. то оцей стакан за одним разом до дна осушив, а тепер то невеличкими ковтками треба випивати (Панас Мирний).

за одни́м ри́пом. Одночасно з ким-, чим-небудь; заразом, відразу. За одним рипом з Остапом і Мусій вийшов з хати (А. Головко); В клубі неодмінно побувайте. Та за одним рипом провідайте й нашу дослідницьку станцію (О. Ковінька). одни́м ри́пом. Місцеві законодавці сподіваються на інше: пияки при вживанні алкоголю будуть обачнішими і стриманішими. Адже одним рипом втрачаєш геть усю компенсацію (З газети).

за одни́м столо́м з ким, зі сл. сиді́ти. Поруч, як рівний з рівним. — У гласні вибиратимуть і дворяни, й мужики… Учора мій Омелько в мене кізяки різав, а завтра, може, сидітиме рядом [поряд] за одним столом зі мною… Я — гласний і він — гласний… (Панас Мирний).

за [яку́сь (одну́, коро́тку і т. ін.)] мить, перев. з дієсл. 1. Протягом короткого відрізку часу; дуже швидко. Скочив на сноповий віз Щербини, та й за якусь мить рання курява покрила і віз, і хлопця (М. Стельмах); — Так цей дядя Коля велосипед за одну мить зробить (С. Тельнюк); Грозова хмара вихлюпнула зливу За мить одну (П. Воронько).

2. Через короткий відрізок часу, відразу після чого-небудь; тут же. Зразу він наче не розчовпав, про що річ, але за мить страшна думка блиснула йому в голові (М. Коцюбинський).

3. Безпосередньо перед чим-небудь; тільки що, щойно. Ось підійшла вона — і зір у зорі тоне. А перед цим, за мить, я кляв її за муки (В. Сосюра).

збира́тися (склада́тися) / зібра́тися (скла́стися) в [оди́н] кула́к. Напружувати, концентрувати всі сили, волю, витримку; згуртовуватися. Іноді Чернишеві здавалося, що ворогові зараз видно все, до зірки на його пілотці .. А переборовши химеру, зачувши поблизу знайоме сопіння, знову збирався весь у напружений кулак і повз далі (О. Гончар); У наше життя ввійшла якась свіжа хвиля, розрізнений колектив почав складатися в один кулак (Ю. Збанацький).

зво́дити / звести́ до спі́льного (до одного́) знаме́нника що. Прирівнювати кого-, що-небудь одне до одного; уподібнювати. Треба було “вживатися” в життя підприємства, звикати, “притиратися” і зводити до одного знаменника колишні уявлення з дійсністю (В. Козаченко). приво́дити до спі́льного знаме́нника. — Тільки чотири типчики виявились “проти”. Та ми приведемо і їх до спільного знаменника (В. Речмедін).

зво́дити / звести́ до спі́льного (до одного́) знаме́нника що. Прирівнювати кого-, що-небудь одне до одного; уподібнювати. Треба було “вживатися” в життя підприємства, звикати, “притиратися” і зводити до одного знаменника колишні уявлення з дійсністю (В. Козаченко). приво́дити до спі́льного знаме́нника. — Тільки чотири типчики виявились “проти”. Та ми приведемо і їх до спільного знаменника (В. Речмедін).

збира́тися (склада́тися) / зібра́тися (скла́стися) в [оди́н] кула́к. Напружувати, концентрувати всі сили, волю, витримку; згуртовуватися. Іноді Чернишеві здавалося, що ворогові зараз видно все, до зірки на його пілотці .. А переборовши химеру, зачувши поблизу знайоме сопіння, знову збирався весь у напружений кулак і повз далі (О. Гончар); У наше життя ввійшла якась свіжа хвиля, розрізнений колектив почав складатися в один кулак (Ю. Збанацький).

з одніє́ї гли́ни злі́плений. Однаковий з ким-, чим-небудь; подібний, схожий, такий же.— Не минеш ти цього... Бо й ти з однієї глини зліплена, що й усі (В. Винниченко).

з одного́ ма́ху, перев. з дієсл. 1. Відразу, тут же і т. ін. [Глоба:] Тиміш .. завдав нам сорому: з одного маху опинився під борцем, як кошеня! (М. Кропивницький); Тітка цапнула її [Ольгу] в свої шорсткі долоні й кинула (з одного маху) на нове, холодне крижмо (Я. Качура); // Одним ударом. Поганяв лівою [рукою], бо праву ще колись, у чотирнадцятому, з одного маху відтяв йому козак під Перемишлем (Д. Бедзик). з ма́ху. Хрін з квасом, редьку, буряки; Рябка, тетерю, саламаху — Як не було: поїли з маху І всі строщили сухарі (І. Котляревський).

2. Несподівано, рішуче і т. ін. Тут Федько з одного маху З нього [цапа] стриб і хлів закрив! (С. Олійник); Он з тої гілочки, згори, стрибне з одного маху і в тебе хижі пазури запустить росомаха (І. Гончаренко); Не завжди можливий шлях найбільш простий і радикальний — з одного маху відкинути все старе і поставити на його місце нове (З газети). від одного́ ма́ху. А “Русалка Дніпровая” якраз ударила від одного маху на всі три точки. Вона поставила і обговорювала предмети зовсім світські (І. Франко).

[з] одного́ по́ля я́годи (рідше я́года). Однакові своїми поглядами, поведінкою, соціальним становищем і т. ін. (перев. негативними). — Ти і я — одного поля ягоди. Одна доля зв’язала нас (В. Большак); — Ні, вони [союзники] підуть на Гітлера війною. У нас же договір з нии є.— Що договір, коли вони з одного поля ягоди? (В. Кучер); — Що стражник, що становий — усі вони одного поля ягода, одним миром мазані!.. (Панас Мирний). ягідки́ одного́ по́ля. — Може б, отцю Миколаю шепнути, щоб він цим або тим святом настрахав Терентія.— Той настрахає,— криво посміхнувся парубок.— Вони, здається, ягідки одного поля (М. Стельмах). з одно́ї гіллі́ я́годи. — Адже се твій брат! Адже ви обоє з одної гіллі ягоди (І. Франко).

[з] одного́ по́ля я́годи (рідше я́года). Однакові своїми поглядами, поведінкою, соціальним становищем і т. ін. (перев. негативними). — Ти і я — одного поля ягоди. Одна доля зв’язала нас (В. Большак); — Ні, вони [союзники] підуть на Гітлера війною. У нас же договір з нии є.— Що договір, коли вони з одного поля ягоди? (В. Кучер); — Що стражник, що становий — усі вони одного поля ягода, одним миром мазані!.. (Панас Мирний). ягідки́ одного́ по́ля. — Може б, отцю Миколаю шепнути, щоб він цим або тим святом настрахав Терентія.— Той настрахає,— криво посміхнувся парубок.— Вони, здається, ягідки одного поля (М. Стельмах). з одно́ї гіллі́ я́годи. — Адже се твій брат! Адже ви обоє з одної гіллі ягоди (І. Франко).

з одно́го ті́ста. Однаковий з ким-, чим-небудь; подібний, схожий з кимось—чимось. [Катерина:] Всі ви [хлопці] з одного тіста. Мабуть, помру і не побачу справжнього кохання (О. Корнійчук); Усі світи, мабуть, з одного тіста (М. Рильський).

[з] одного́ по́ля я́годи (рідше я́года). Однакові своїми поглядами, поведінкою, соціальним становищем і т. ін. (перев. негативними). — Ти і я — одного поля ягоди. Одна доля зв’язала нас (В. Большак); — Ні, вони [союзники] підуть на Гітлера війною. У нас же договір з нии є.— Що договір, коли вони з одного поля ягоди? (В. Кучер); — Що стражник, що становий — усі вони одного поля ягода, одним миром мазані!.. (Панас Мирний). ягідки́ одного́ по́ля. — Може б, отцю Миколаю шепнути, щоб він цим або тим святом настрахав Терентія.— Той настрахає,— криво посміхнувся парубок.— Вони, здається, ягідки одного поля (М. Стельмах). з одно́ї гіллі́ я́годи. — Адже се твій брат! Адже ви обоє з одної гіллі ягоди (І. Франко).

іти́ в одні́й упря́жці перев. кому. Спільно діяти, докладаючи певних зусиль у досягненні чого-небудь. — Як там не є, а нам іти в одній упряжці, Олексію Гнатовичу (І. Цюпа); Що ж, братенику, видно, нам удвох в одній упряжці не йти — доведеться ділитися (М. Стельмах).

іти́ (ходи́ти) / піти́ одніє́ю (ціє́ю ж) сте́жкою з ким і без додатка. Займатися тією ж справою, що й хто-небудь інший, наслідувати когось. Її батько не раз і не двічі нахиляв [схиляв] зятя, щоб той ішов з їм [ним] однією стежкою (Б. Грінченко); Мій брат був літературним працівником, я теж, напевне, піду цією ж стежкою... (І. Волошин).

на (по) па́льцях [мо́жна (ле́гко)] перелічи́ти (порахува́ти) кого, що. Кого-, чого-небудь дуже мала кількість. Вони [кращі люди] .. замінили свій хатній халат на службовий каптан. То, правда, були ще тільки стовпи, одинокі рядчики, що їх по пальцях перелічиш (Панас Мирний). ле́гко перелічи́ти на па́льцях одніє́ї руки́. Богдан Любомирович добре знав, що фахівців, котрі розуміються на цій проблемі, легко перелічити на пальцях однієї руки (З газети).

стоя́ти (лиша́тися, залиша́тися) на [одно́му] мі́сці. Не розвиватися, не йти вперед. Треба було і самим слідкувати за часом, іти за віком, а не стояти на одному місці (Панас Мирний).

мі́ряти одніє́ю мі́ркою (на одну́ мі́рку, на оди́н арши́н і т. ін.) кого, рідше що. Оцінювати, характеризувати і т. ін. кого-, що-небудь однаково, без урахування індивідуальних особливостей; вважати однаковими. Він міряв усіх однією міркою, усіх вважав споживацькими, несвідомими елементами (Ю. Збанацький); — Отакого старого чоловіка — і то не пожалів… всіх на одну мірку міряєш (Григорій Тютюнник). виміря́тися одніє́ю мі́ркою. І чесність теж повинна вимірятись однією міркою (С. Сартаков).

мі́ряти одніє́ю мі́ркою (на одну́ мі́рку, на оди́н арши́н і т. ін.) кого, рідше що. Оцінювати, характеризувати і т. ін. кого-, що-небудь однаково, без урахування індивідуальних особливостей; вважати однаковими. Він міряв усіх однією міркою, усіх вважав споживацькими, несвідомими елементами (Ю. Збанацький); — Отакого старого чоловіка — і то не пожалів… всіх на одну мірку міряєш (Григорій Тютюнник). виміря́тися одніє́ю мі́ркою. І чесність теж повинна вимірятись однією міркою (С. Сартаков).

мі́ряти одніє́ю мі́ркою (на одну́ мі́рку, на оди́н арши́н і т. ін.) кого, рідше що. Оцінювати, характеризувати і т. ін. кого-, що-небудь однаково, без урахування індивідуальних особливостей; вважати однаковими. Він міряв усіх однією міркою, усіх вважав споживацькими, несвідомими елементами (Ю. Збанацький); — Отакого старого чоловіка — і то не пожалів… всіх на одну мірку міряєш (Григорій Тютюнник). виміря́тися одніє́ю мі́ркою. І чесність теж повинна вимірятись однією міркою (С. Сартаков).

на оди́н арши́н. 1. перев. з дієсл., несхв. За тим самим зразком; однаково. Всі будівлі були збудовані на один аршин (З газети); Сукні пошиті на один аршин — ті ж короткі рукави, тісний ліф і по подолу — густі оборки (З журналу).

2. Дуже схожі між собою; однакові. — Товаришу гвардії майор, а як залізничні колії? — запитує хтось із бійців.— Теж неоднакові! У нас ширша, у них вужча .. Вона буде колись перешиватись? Щоб скрізь на один аршин? — Очевидно, буде (О. Гончар).

на оди́н зуб; на одно́го зу́ба. Дуже мало (про їжу). — Боюся поїсти, бо тоді з голоду загину: се мені лиш на одного зуба (Три золоті сл..).

на оди́н копи́л. 1. зі сл. роби́ти, крої́ти і т. ін. За одним зразком, однаково. В Січі .. курені побудовані всі на один копил (П. Панч).

2. ірон. Однакові між собою. [Конопліцький:] Оченята ніби хотять повистрибувати — всі вони [дівчата] на один копил (О. Коломієць).

на оди́н кшталт, перев. з дієсл. За тим самим зразком; однаково. Пан розглядає на один кшталт змайстрованих близнят, його темне обличчя веселіє (М. Стельмах).

на оди́н лад. 1. За тим самим зразком, без відмінностей; однаково. Наші літературні редактори .. іноді надмірно захоплюються “причісуванням” мови на один лад (М. Рильський). в оди́н лад. — Та ви вже хоч дражніть в один лад,— звернувся до них [дівчат] возій (С. Добровольський).

2. Дуже схожі між собою; подібні, однакові. Уздовж вулиці вишикувались хати, усі на один лад були (З газети).

на оди́н мані́р. 1. перев. з дієсл. За тим самим зразком; однаково. Формений одяг шили на один манір (З журналу).

2. Дуже схожі між собою; однакові. Будинки світлі, багатоповерхові, хоча всі, як близнюки, на один манір (О. Гончар).

на одне́ лице́. Такі, що майже нічим не відрізняються; дуже схожі, однакові. Поміж істинними поетами не існує різниць вікових і рангових, існує лише одвічна різниця між поетами хорошими й різними, і між віршарями сірими й на одне лице (З газети).

на одні́й но́ті. Одноманітно, монотонно. Вранці мрячило й тоскно гудів над головою телефонний дріт на одній ноті (А. Головко).

на оди́н зуб; на одно́го зу́ба. Дуже мало (про їжу). — Боюся поїсти, бо тоді з голоду загину: се мені лиш на одного зуба (Три золоті сл..).

на єди́ному (одному́) ди́ханні. Не відволікаючись, швидко, при повній узгодженості всіх ланок, компонентів. Режисер побудував спектакль на єдиному диханні (З журналу).

на одно́му по́дихові (по́диху). Легко, швидко, без труднощів. Не така вже й близька відстань од Семенютиного подвір’я до Змієвого валу, але Масюта здолав її, як мовиться, на одному подихові (І. Головченко і О. Мусієнко); Повість захоплює гострим сюжетом, барвистістю одмін [частин дії], вона читається на одному подиху (З газети).

на одно́му по́дихові (по́диху). Легко, швидко, без труднощів. Не така вже й близька відстань од Семенютиного подвір’я до Змієвого валу, але Масюта здолав її, як мовиться, на одному подихові (І. Головченко і О. Мусієнко); Повість захоплює гострим сюжетом, барвистістю одмін [частин дії], вона читається на одному подиху (З газети).

в одну́ ду́дку гра́ти з ким. Однаково з кимось діяти; бути заодно.— Той старий за столом в одну дудку грає з брехунцем і нашими панами (Г. Коцюба); — А коли хочеш знати, Кіндрате, то він з Герасимом в одну дудку грає (А. Іщук). на одну́ ду́дку гра́ти. Він або нічого не бачить, або ж на одну дудку з тими байстрюками грає (М. Ю. Тарновський); // без додатка. Бути однаковими. Однаково з нас драли, бо в одну дудку грали (Укр.. присл..); — Чому все звалюєте на Сторожука? .. Ви, бестії, в одну дудку граєте!.. (П. Колесник).

на [яку́сь (одну́, невели́ку і т. ін.)] мить, перев. з дієсл. На короткий час; ненадовго. Дайте повітря на мить! Раз до цілющої хвилі З ліжка мене підніміть (П. Грабовський); Ось і зупинка — всього лиш на мить (Д. Павличко); На якусь мить Глухов розгубився (І. Рябокляч); На одну мить майнула думка: а може, піти в садок, на вулицю (О. Донченко); [Жирондист:] Я часом тут оживав на невелику мить, і серце билось так, мов у живого (Леся Українка).

на одну́ поню́шку чого, рідко кого, жарт. Небагато, трохи або зовсім мало. Ніколи не тужив за втраченим добром Ганжа. Може, тому, що й добра завжди було в нього на одну, як-то кажуть, понюшку (А. Дімаров); За солдатів ручався Хоменко, як за себе, що не підуть вони проти своїх. А самих козаків на всі села й по п’ятеро не хватить. “На одну понюшку!” — сміявся Хоменко (А. Головко).

на [одну́ (єди́ну, яку́сь)] хвили́ну (хвили́ночку, хви́лю, хви́льку). Зовсім ненадовго. Він головою висадив би вікно та вліз би у хату, щоб хоч на хвилину побачити Настю… (М. Коцюбинський); На одну хвилину запала тиша. Всі солдати й гайдамаки прикипіли очима до двох суперників (О. Довженко); — Просим вас, не миніть моєї господи, завітайте хоч на єдину хвильку (О. Гончар); Він сів на лаві і на якусь хвильку застиг (О. Кундзич); // із запереч. Ні на трохи; зовсім. Гамір, співи, крики та п’яні прокляття не вгавали й на хвилю (І. Франко).

на [одну́ (єди́ну, яку́сь)] хвили́ну (хвили́ночку, хви́лю, хви́льку). Зовсім ненадовго. Він головою висадив би вікно та вліз би у хату, щоб хоч на хвилину побачити Настю… (М. Коцюбинський); На одну хвилину запала тиша. Всі солдати й гайдамаки прикипіли очима до двох суперників (О. Довженко); — Просим вас, не миніть моєї господи, завітайте хоч на єдину хвильку (О. Гончар); Він сів на лаві і на якусь хвильку застиг (О. Кундзич); // із запереч. Ні на трохи; зовсім. Гамір, співи, крики та п’яні прокляття не вгавали й на хвилю (І. Франко).

на [одну́ (єди́ну, яку́сь)] хвили́ну (хвили́ночку, хви́лю, хви́льку). Зовсім ненадовго. Він головою висадив би вікно та вліз би у хату, щоб хоч на хвилину побачити Настю… (М. Коцюбинський); На одну хвилину запала тиша. Всі солдати й гайдамаки прикипіли очима до двох суперників (О. Довженко); — Просим вас, не миніть моєї господи, завітайте хоч на єдину хвильку (О. Гончар); Він сів на лаві і на якусь хвильку застиг (О. Кундзич); // із запереч. Ні на трохи; зовсім. Гамір, співи, крики та п’яні прокляття не вгавали й на хвилю (І. Франко).

на [одну́ (єди́ну, яку́сь)] хвили́ну (хвили́ночку, хви́лю, хви́льку). Зовсім ненадовго. Він головою висадив би вікно та вліз би у хату, щоб хоч на хвилину побачити Настю… (М. Коцюбинський); На одну хвилину запала тиша. Всі солдати й гайдамаки прикипіли очима до двох суперників (О. Довженко); — Просим вас, не миніть моєї господи, завітайте хоч на єдину хвильку (О. Гончар); Він сів на лаві і на якусь хвильку застиг (О. Кундзич); // із запереч. Ні на трохи; зовсім. Гамір, співи, крики та п’яні прокляття не вгавали й на хвилю (І. Франко).

натира́ти (набива́ти) мозо́лі́. Багато й наполегливо працювати. Важко людям обробляти свої городи.. Але треба працювати; може хоч якась картоплина буде. Набивати мозолі до полудня (В. Лисенко). нате́рти не о́дного мозоля́. — Такого таланту, як у Павла, ще не було в нашім роду. Проте нехай він не задається. Йому ще натерти не одного мозоля, доки видряпається на ту свою поетичну гору (Ю. Мушкетик).

нема́ (нема́є, не було́, не вистача́є, браку́є і т. ін.) [одніє́ї (тре́тьої, деся́тої і т. ін.)] кле́пки у голові́ у кого, кому, зневажл. Хто-небудь розумово обмежений, ненормальний. Він і справді трохи якийсь чудний, неначе в його [нього] нема однієї клепки в голові (І. Нечуй-Левицький); — Я ходив скаржитись на Лисицю, а сказали, що в мене нема клепки в голові (З газети); Немає третьої клепки в голові (Укр.. присл..). деся́тої кле́пки не вистача́є. — Як на що інше, так у нього десятої клепки не вистачає, а на це вистачило (О. Гончар).

нема́ (нема́є, не було́, не вистача́є, браку́є і т. ін.) [одніє́ї (тре́тьої, деся́тої і т. ін.)] кле́пки у голові́ у кого, кому, зневажл. Хто-небудь розумово обмежений, ненормальний. Він і справді трохи якийсь чудний, неначе в його [нього] нема однієї клепки в голові (І. Нечуй-Левицький); — Я ходив скаржитись на Лисицю, а сказали, що в мене нема клепки в голові (З газети); Немає третьої клепки в голові (Укр.. присл..). деся́тої кле́пки не вистача́є. — Як на що інше, так у нього десятої клепки не вистачає, а на це вистачило (О. Гончар).

нема́ (нема́є, не було́, не вистача́є, браку́є і т. ін.) [одніє́ї (тре́тьої, деся́тої і т. ін.)] кле́пки у голові́ у кого, кому, зневажл. Хто-небудь розумово обмежений, ненормальний. Він і справді трохи якийсь чудний, неначе в його [нього] нема однієї клепки в голові (І. Нечуй-Левицький); — Я ходив скаржитись на Лисицю, а сказали, що в мене нема клепки в голові (З газети); Немає третьої клепки в голові (Укр.. присл..). деся́тої кле́пки не вистача́є. — Як на що інше, так у нього десятої клепки не вистачає, а на це вистачило (О. Гончар).

нема́ (нема́є, не було́, не вистача́є, браку́є і т. ін.) [одніє́ї (тре́тьої, деся́тої і т. ін.)] кле́пки у голові́ у кого, кому, зневажл. Хто-небудь розумово обмежений, ненормальний. Він і справді трохи якийсь чудний, неначе в його [нього] нема однієї клепки в голові (І. Нечуй-Левицький); — Я ходив скаржитись на Лисицю, а сказали, що в мене нема клепки в голові (З газети); Немає третьої клепки в голові (Укр.. присл..). деся́тої кле́пки не вистача́є. — Як на що інше, так у нього десятої клепки не вистачає, а на це вистачило (О. Гончар).

не ма́ти [одніє́ї (тре́тьої, дев’я́тої і т. ін.)] кле́пки [в голові́], жарт., зневажл. Бути нерозумним, діяти нерозсудливо, несерйозно і т. ін. Еге! та хоч наш пан сотник, Микита Уласович, і не мав дев’ятої клепки, та ще таки стільки глузду стало, щоб розібрати, що коли, каже, не піп, то й не микайся в ризи (Г. Квітка-Основ’яненко).

не ма́ти [одніє́ї (тре́тьої, дев’я́тої і т. ін.)] кле́пки [в голові́], жарт., зневажл. Бути нерозумним, діяти нерозсудливо, несерйозно і т. ін. Еге! та хоч наш пан сотник, Микита Уласович, і не мав дев’ятої клепки, та ще таки стільки глузду стало, щоб розібрати, що коли, каже, не піп, то й не микайся в ризи (Г. Квітка-Основ’яненко).

не оди́н [і не два (, не два)] кого, чого. Значна кількість кого-, чого-небудь; багато. Старезний самотній прадуб, що шумів віттям не один вік, похилився над Дніпром вже майде без гілля (О. Довженко); Ярослав Галан став героєм нашого народу, а його послідовників нині не один і не два (Ю. Мельничук).

не оди́н [і не два (, не два)] кого, чого. Значна кількість кого-, чого-небудь; багато. Старезний самотній прадуб, що шумів віттям не один вік, похилився над Дніпром вже майде без гілля (О. Довженко); Ярослав Галан став героєм нашого народу, а його послідовників нині не один і не два (Ю. Мельничук).

не оди́н [і не два (, не два)] кого, чого. Значна кількість кого-, чого-небудь; багато. Старезний самотній прадуб, що шумів віттям не один вік, похилився над Дніпром вже майде без гілля (О. Довженко); Ярослав Галан став героєм нашого народу, а його послідовників нині не один і не два (Ю. Мельничук).

ні на [оди́н] крок. 1. Нітрохи, ніскільки, зовсім. Справа поки що не посувалася ні на крок (Л. Дмитерко); Вистояли сталінградці хоробро й мужньо, не похитнувшись, не відступивши ні на крок (І. Цюпа); Тінь від старого лежала білувата і ні на один крок не подавалася ні назад, ні вперед (Панас Мирний).

2. Нікуди. Слуги її ні на крок не відпускають (Григорій Тютюнник); Він ні на крок не відходив од свого визволителя (І. Головченко і О. Мусієнко).

ні одна́ [жива́] душа́. Ніхто. Лановий уже доповів прикажчикові, що з Проценкового двору ні одна душа на панщину не вийшла (Панас Мирний); Густі ліси вкривали гори й яри .. В ті пущі не заходила ніколи ні одна жива душа (І. Нечуй-Левицький).

ні одна́ [жива́] душа́. Ніхто. Лановий уже доповів прикажчикові, що з Проценкового двору ні одна душа на панщину не вийшла (Панас Мирний); Густі ліси вкривали гори й яри .. В ті пущі не заходила ніколи ні одна жива душа (І. Нечуй-Левицький).

нія́кий (нія́ка, ні одна́, жо́дна і т. ін.) соба́ка, зневажл. Ніхто. — Троє здержав, один утік: ніяка собака до помочі не стала (Дніпрова Чайка); — В обхід правим флангом! Зайняти з першим і третім батальйонами позицію біля мосту! Щоб ні одна жива собака не вислизнула на Київ! (О. Довженко).

но́мер оди́н. Головний, найбільший. Після твого повернення для нас проблемою номер один буде твоє здоров’я (Л. Дмитерко); Протягом багатьох десятиліть “старий світ” з його традиціями розглядався офіційною політикою як ворог номер один. Він заслуговує тільки одного — бути знищеним, бути зруйнованим “до основанья” (Вісник НАН); // Найвизначнійший. Критиком номер один за минулий рік вважаю і І. Дзюбу (З газети).

оди́н без о́дного дихну́ти не мо́жуть (не мо́же), жарт. Багато часу проводять разом; дружать, нерозлучні. А вже школа, навчання так зблизили хлопців, що стали вони, як то кажуть, нерозлийводою, дихнути один без одного не могли (І. Власенко).

оди́н без о́дного дихну́ти не мо́жуть (не мо́же), жарт. Багато часу проводять разом; дружать, нерозлучні. А вже школа, навчання так зблизили хлопців, що стали вони, як то кажуть, нерозлийводою, дихнути один без одного не могли (І. Власенко).

оди́н без о́дного дихну́ти не мо́жуть (не мо́же), жарт. Багато часу проводять разом; дружать, нерозлучні. А вже школа, навчання так зблизили хлопців, що стали вони, як то кажуть, нерозлийводою, дихнути один без одного не могли (І. Власенко).

оди́н без о́дного дихну́ти не мо́жуть (не мо́же), жарт. Багато часу проводять разом; дружать, нерозлучні. А вже школа, навчання так зблизили хлопців, що стали вони, як то кажуть, нерозлийводою, дихнути один без одного не могли (І. Власенко).

оди́́н бік меда́́лі. Частина або половина якоїсь справи. Вивчення попиту — тільки один бік медалі. Торгівля намагається також активно формувати його (З газети).

оди́н чорт (біс, ді́дько); одна́ сатана́, грубо. Все одно, однаково; те ж саме. Вовтузився [Іван Пісня] й далі; видно, в нього ніяк не в’язалась петля. — Іване, що ти робиш? Пісня, не перериваючи роботи, заговорив гнівно, уривчасто: — Один чорт! Досить! Несила моя… Хай вони прокляті будуть! (Ю. Збанацький); Один біс, що пан, що багатий мужик (М. Коцюбинський); — Колего, можу вас запевнити, все це дарма .. Звертайтеся до них по-янгольськи чи по-бісовськи — один дідько. Це — банда (Переклад С. Масляка).

оди́н від о́дного недале́ко відбі́гли (відско́чили, відбі́г і т. ін.), ірон. Невелика різниця між ким-небудь у чомусь; схожі чимсь, однакові. Вони один від одного недалеко відбігли.

оди́н від о́дного недале́ко відбі́гли (відско́чили, відбі́г і т. ін.), ірон. Невелика різниця між ким-небудь у чомусь; схожі чимсь, однакові. Вони один від одного недалеко відбігли.

оди́н від о́дного недале́ко відбі́гли (відско́чили, відбі́г і т. ін.), ірон. Невелика різниця між ким-небудь у чомусь; схожі чимсь, однакові. Вони один від одного недалеко відбігли.

оди́н від о́дного недале́ко відбі́гли (відско́чили, відбі́г і т. ін.), ірон. Невелика різниця між ким-небудь у чомусь; схожі чимсь, однакові. Вони один від одного недалеко відбігли.

оди́н від о́дного недале́ко відбі́гли (відско́чили, відбі́г і т. ін.), ірон. Невелика різниця між ким-небудь у чомусь; схожі чимсь, однакові. Вони один від одного недалеко відбігли.

оди́н від о́дного недале́ко відбі́гли (відско́чили, відбі́г і т. ін.), ірон. Невелика різниця між ким-небудь у чомусь; схожі чимсь, однакові. Вони один від одного недалеко відбігли.

оди́н в оди́н; одна в одну. 1. Які чимось схожі між собою, хороші зовні, характеризуються позитивними якостями, рисами; дуже гарні, показні і т. ін. Як затихло, то новий цар .. звелів нову [гвардію] набирати. Та щоб був один у один: високий, .. показний (Панас Мирний); Зуби в нього [Івана] один в один, як намисто (Ю. Смолич); — Гляньте-но, скільки в’юнів наловили. Та все один в один (М. Стельмах); Рівними рядочками вишикувались ще недобудовані і вже, видно, зовсім готові, навіть заселені, ніби брати-близнюки, один в один, новісінькі, мов перемиті, будинки (Ю. Збанацький); — Ось крашанки. Одна в одну. Карбованець за десяток (Григір Тютюнник); — Боже мій! Яке зерно, одне в одне (М. Чабанівський). оди́н у о́дного. І вродилися ті дев’ять синів, як дев’ять соколів, один у одного: голос у голос, волос у волос (Марко Вовчок).

2. Усі без винятку. Двадцять два зали [в палаці Терещенка] йшли анфіладою — коли б відчинити двері, їх видно було б один в один (Ю. Смолич); Дівчата в неї завжди такі чисті, та вбрані, та гарні — одна в одну (Нар. оповідання).

3. зі сл. стоя́ти, йти і т. ін. Поряд, впритул. Плоти стояли один в один до самої затоки (О. Десняк).

оди́н чорт (біс, ді́дько); одна́ сатана́, грубо. Все одно, однаково; те ж саме. Вовтузився [Іван Пісня] й далі; видно, в нього ніяк не в’язалась петля. — Іване, що ти робиш? Пісня, не перериваючи роботи, заговорив гнівно, уривчасто: — Один чорт! Досить! Несила моя… Хай вони прокляті будуть! (Ю. Збанацький); Один біс, що пан, що багатий мужик (М. Коцюбинський); — Колего, можу вас запевнити, все це дарма .. Звертайтеся до них по-янгольськи чи по-бісовськи — один дідько. Це — банда (Переклад С. Масляка).

оди́н (одне́) з-пе́ред (пе́ред, попере́д) о́дного. Не дотримуючись порядку, черговості; навперебій. Усі були збуджені, рухливі і один з-перед одного викладали почуті новини (П. Панч); Люди, що товпилися біля віконця, .. почали пхатися один з-перед одного, і той, що опинився першим, .. прогув: — Мені, батьку, он той шмат (Григір Тютюнник); Ті [люди] сунули з хати, один перед одного, аж штовхаються в дверях (Панас Мирний); Одне поперед одного хотіли [діти] чимось прислужитись офіцерам (О. Гончар). одна́ пе́ред дру́гою. Жаби в очереті одна перед другою поспішались виявити, що й вони дотепні заспівати назустріч золотому сонечкові (С. Черкасенко).

оди́н (одне́) з-пе́ред (пе́ред, попере́д) о́дного. Не дотримуючись порядку, черговості; навперебій. Усі були збуджені, рухливі і один з-перед одного викладали почуті новини (П. Панч); Люди, що товпилися біля віконця, .. почали пхатися один з-перед одного, і той, що опинився першим, .. прогув: — Мені, батьку, он той шмат (Григір Тютюнник); Ті [люди] сунули з хати, один перед одного, аж штовхаються в дверях (Панас Мирний); Одне поперед одного хотіли [діти] чимось прислужитись офіцерам (О. Гончар). одна́ пе́ред дру́гою. Жаби в очереті одна перед другою поспішались виявити, що й вони дотепні заспівати назустріч золотому сонечкові (С. Черкасенко).

оди́н крок від чого до чого. Зовсім мало, щоб перейти межу чого небудь. — Звідки я знаю, що ти в калганівку отрути не підсипав..— Що за розмови, Александр?! — Від безпринципності в політиці до цього — один крок (А. Головко); Ліма, як і все Перу, — місто контрастів. Від неймовірного багатства до неймовірної бідності тут один крок (З журналу).

оди́н на оди́н, з ким і без додатка. Удвох з ким-небудь, наодинці з кимсь; віч-на-віч. Зваживши, що поки він один на один, жахатися нічого, Остап зупинився, очікуючи й вдивляючись у подорожнього (М. Коцюбинський); Ото як зчепляться з Павлом. Один на один. З присутніх навмисне ніхто не встряє (А. Головко); // з чим. Сам з чим-небудь. Так піду я в поля неозорі із піснями один на один (А. Малишко).

оди́н на о́дному сидя́ть (сиди́ть), жарт. Багато когось, чогось; дуже тісно, густо. За ложі ми вже нічого не кажемо: там, як ото говорять, один на одному сидять (З журналу).

оди́н на о́дному сидя́ть (сиди́ть), жарт. Багато когось, чогось; дуже тісно, густо. За ложі ми вже нічого не кажемо: там, як ото говорять, один на одному сидять (З журналу).

оди́н на о́дному сидя́ть (сиди́ть), жарт. Багато когось, чогось; дуже тісно, густо. За ложі ми вже нічого не кажемо: там, як ото говорять, один на одному сидять (З журналу).

оди́н на о́дному сидя́ть (сиди́ть), жарт. Багато когось, чогось; дуже тісно, густо. За ложі ми вже нічого не кажемо: там, як ото говорять, один на одному сидять (З журналу).

одни́м оди́н. 1. Зовсім без нікого; одинокий, самотній, сам. Трохи боязка дівчина тільки тепер зогляділась, що вона одним одна в глупу ніч блукає між скелями над морем (І. Нечуй-Левицький); Одним одна на старості літ зосталася (Панас Мирний). одни́м одні́сіньке. Одним однісіньке під тином Сидить собі в старій ряднині (Т. Шевченко).

2. Лише один, єдиний. Над Трактемировим високо стоїть одним одна хатчина… (Т. Шевченко); — В нас одним одна дочка, єдиниця (І. Нечуй-Левицький). одни́м одні́сінька. Одним однісінька пухка хмарина (Ю. Яновський). оди́н одинце́м. Може, в окопах уже ні душі, може, Маковей залишився вже один одинцем на всю дамбу? (О. Гончар).

оди́н о́дного ва́рті (ва́ртий). У чомусь схожі, однакові. [Верба:] А я питав Вакуленка, і він її [Ганну] так хвалив… [Ковшик:] А ви коло неї Вакуленка намалюйте, один одного варті (О. Корнійчук).

оди́н о́дного ва́рті (ва́ртий). У чомусь схожі, однакові. [Верба:] А я питав Вакуленка, і він її [Ганну] так хвалив… [Ковшик:] А ви коло неї Вакуленка намалюйте, один одного варті (О. Корнійчук).

оди́н о́дного ва́рті (ва́ртий). У чомусь схожі, однакові. [Верба:] А я питав Вакуленка, і він її [Ганну] так хвалив… [Ковшик:] А ви коло неї Вакуленка намалюйте, один одного варті (О. Корнійчук).

оди́н о́дного ва́рті (ва́ртий). У чомусь схожі, однакові. [Верба:] А я питав Вакуленка, і він її [Ганну] так хвалив… [Ковшик:] А ви коло неї Вакуленка намалюйте, один одного варті (О. Корнійчук).

оди́н о́дному на го́лову лі́зуть (лі́зе), зневажл. Велика кількість кого-небудь; багато. о́дин о́дному пря́мо на го́лову лі́зе. — Людство до біса розплодилось, аж страх бере. Один одному прямо на голову лізе (Переклад С. Масляка).

оди́н о́дному на го́лову лі́зуть (лі́зе), зневажл. Велика кількість кого-небудь; багато. о́дин о́дному пря́мо на го́лову лі́зе. — Людство до біса розплодилось, аж страх бере. Один одному прямо на голову лізе (Переклад С. Масляка).

оди́н о́дному на го́лову лі́зуть (лі́зе), зневажл. Велика кількість кого-небудь; багато. о́дин о́дному пря́мо на го́лову лі́зе. — Людство до біса розплодилось, аж страх бере. Один одному прямо на голову лізе (Переклад С. Масляка).

оди́н о́дному на го́лову лі́зуть (лі́зе), зневажл. Велика кількість кого-небудь; багато. о́дин о́дному пря́мо на го́лову лі́зе. — Людство до біса розплодилось, аж страх бере. Один одному прямо на голову лізе (Переклад С. Масляка).

оди́н о́дному на го́лову лі́зуть (лі́зе), зневажл. Велика кількість кого-небудь; багато. о́дин о́дному пря́мо на го́лову лі́зе. — Людство до біса розплодилось, аж страх бере. Один одному прямо на голову лізе (Переклад С. Масляка).

оди́н о́дному на го́лову лі́зуть (лі́зе), зневажл. Велика кількість кого-небудь; багато. о́дин о́дному пря́мо на го́лову лі́зе. — Людство до біса розплодилось, аж страх бере. Один одному прямо на голову лізе (Переклад С. Масляка).

оди́н (одне́) з-пе́ред (пе́ред, попере́д) о́дного. Не дотримуючись порядку, черговості; навперебій. Усі були збуджені, рухливі і один з-перед одного викладали почуті новини (П. Панч); Люди, що товпилися біля віконця, .. почали пхатися один з-перед одного, і той, що опинився першим, .. прогув: — Мені, батьку, он той шмат (Григір Тютюнник); Ті [люди] сунули з хати, один перед одного, аж штовхаються в дверях (Панас Мирний); Одне поперед одного хотіли [діти] чимось прислужитись офіцерам (О. Гончар). одна́ пе́ред дру́гою. Жаби в очереті одна перед другою поспішались виявити, що й вони дотепні заспівати назустріч золотому сонечкові (С. Черкасенко).

оди́н (одне́) з-пе́ред (пе́ред, попере́д) о́дного. Не дотримуючись порядку, черговості; навперебій. Усі були збуджені, рухливі і один з-перед одного викладали почуті новини (П. Панч); Люди, що товпилися біля віконця, .. почали пхатися один з-перед одного, і той, що опинився першим, .. прогув: — Мені, батьку, он той шмат (Григір Тютюнник); Ті [люди] сунули з хати, один перед одного, аж штовхаються в дверях (Панас Мирний); Одне поперед одного хотіли [діти] чимось прислужитись офіцерам (О. Гончар). одна́ пе́ред дру́гою. Жаби в очереті одна перед другою поспішались виявити, що й вони дотепні заспівати назустріч золотому сонечкові (С. Черкасенко).

оди́н (одне́) з-пе́ред (пе́ред, попере́д) о́дного. Не дотримуючись порядку, черговості; навперебій. Усі були збуджені, рухливі і один з-перед одного викладали почуті новини (П. Панч); Люди, що товпилися біля віконця, .. почали пхатися один з-перед одного, і той, що опинився першим, .. прогув: — Мені, батьку, он той шмат (Григір Тютюнник); Ті [люди] сунули з хати, один перед одного, аж штовхаються в дверях (Панас Мирний); Одне поперед одного хотіли [діти] чимось прислужитись офіцерам (О. Гончар). одна́ пе́ред дру́гою. Жаби в очереті одна перед другою поспішались виявити, що й вони дотепні заспівати назустріч золотому сонечкові (С. Черкасенко).

оди́н (одне́) з-пе́ред (пе́ред, попере́д) о́дного. Не дотримуючись порядку, черговості; навперебій. Усі були збуджені, рухливі і один з-перед одного викладали почуті новини (П. Панч); Люди, що товпилися біля віконця, .. почали пхатися один з-перед одного, і той, що опинився першим, .. прогув: — Мені, батьку, он той шмат (Григір Тютюнник); Ті [люди] сунули з хати, один перед одного, аж штовхаються в дверях (Панас Мирний); Одне поперед одного хотіли [діти] чимось прислужитись офіцерам (О. Гончар). одна́ пе́ред дру́гою. Жаби в очереті одна перед другою поспішались виявити, що й вони дотепні заспівати назустріч золотому сонечкові (С. Черкасенко).

оди́н в оди́н; одна в одну. 1. Які чимось схожі між собою, хороші зовні, характеризуються позитивними якостями, рисами; дуже гарні, показні і т. ін. Як затихло, то новий цар .. звелів нову [гвардію] набирати. Та щоб був один у один: високий, .. показний (Панас Мирний); Зуби в нього [Івана] один в один, як намисто (Ю. Смолич); — Гляньте-но, скільки в’юнів наловили. Та все один в один (М. Стельмах); Рівними рядочками вишикувались ще недобудовані і вже, видно, зовсім готові, навіть заселені, ніби брати-близнюки, один в один, новісінькі, мов перемиті, будинки (Ю. Збанацький); — Ось крашанки. Одна в одну. Карбованець за десяток (Григір Тютюнник); — Боже мій! Яке зерно, одне в одне (М. Чабанівський). оди́н у о́дного. І вродилися ті дев’ять синів, як дев’ять соколів, один у одного: голос у голос, волос у волос (Марко Вовчок).

2. Усі без винятку. Двадцять два зали [в палаці Терещенка] йшли анфіладою — коли б відчинити двері, їх видно було б один в один (Ю. Смолич); Дівчата в неї завжди такі чисті, та вбрані, та гарні — одна в одну (Нар. оповідання).

3. зі сл. стоя́ти, йти і т. ін. Поряд, впритул. Плоти стояли один в один до самої затоки (О. Десняк).

оди́н в оди́н; одна в одну. 1. Які чимось схожі між собою, хороші зовні, характеризуються позитивними якостями, рисами; дуже гарні, показні і т. ін. Як затихло, то новий цар .. звелів нову [гвардію] набирати. Та щоб був один у один: високий, .. показний (Панас Мирний); Зуби в нього [Івана] один в один, як намисто (Ю. Смолич); — Гляньте-но, скільки в’юнів наловили. Та все один в один (М. Стельмах); Рівними рядочками вишикувались ще недобудовані і вже, видно, зовсім готові, навіть заселені, ніби брати-близнюки, один в один, новісінькі, мов перемиті, будинки (Ю. Збанацький); — Ось крашанки. Одна в одну. Карбованець за десяток (Григір Тютюнник); — Боже мій! Яке зерно, одне в одне (М. Чабанівський). оди́н у о́дного. І вродилися ті дев’ять синів, як дев’ять соколів, один у одного: голос у голос, волос у волос (Марко Вовчок).

2. Усі без винятку. Двадцять два зали [в палаці Терещенка] йшли анфіладою — коли б відчинити двері, їх видно було б один в один (Ю. Смолич); Дівчата в неї завжди такі чисті, та вбрані, та гарні — одна в одну (Нар. оповідання).

3. зі сл. стоя́ти, йти і т. ін. Поряд, впритул. Плоти стояли один в один до самої затоки (О. Десняк).

оди́н чорт (біс, ді́дько); одна́ сатана́, грубо. Все одно, однаково; те ж саме. Вовтузився [Іван Пісня] й далі; видно, в нього ніяк не в’язалась петля. — Іване, що ти робиш? Пісня, не перериваючи роботи, заговорив гнівно, уривчасто: — Один чорт! Досить! Несила моя… Хай вони прокляті будуть! (Ю. Збанацький); Один біс, що пан, що багатий мужик (М. Коцюбинський); — Колего, можу вас запевнити, все це дарма .. Звертайтеся до них по-янгольськи чи по-бісовськи — один дідько. Це — банда (Переклад С. Масляка).

оди́н в оди́н; одна в одну. 1. Які чимось схожі між собою, хороші зовні, характеризуються позитивними якостями, рисами; дуже гарні, показні і т. ін. Як затихло, то новий цар .. звелів нову [гвардію] набирати. Та щоб був один у один: високий, .. показний (Панас Мирний); Зуби в нього [Івана] один в один, як намисто (Ю. Смолич); — Гляньте-но, скільки в’юнів наловили. Та все один в один (М. Стельмах); Рівними рядочками вишикувались ще недобудовані і вже, видно, зовсім готові, навіть заселені, ніби брати-близнюки, один в один, новісінькі, мов перемиті, будинки (Ю. Збанацький); — Ось крашанки. Одна в одну. Карбованець за десяток (Григір Тютюнник); — Боже мій! Яке зерно, одне в одне (М. Чабанівський). оди́н у о́дного. І вродилися ті дев’ять синів, як дев’ять соколів, один у одного: голос у голос, волос у волос (Марко Вовчок).

2. Усі без винятку. Двадцять два зали [в палаці Терещенка] йшли анфіладою — коли б відчинити двері, їх видно було б один в один (Ю. Смолич); Дівчата в неї завжди такі чисті, та вбрані, та гарні — одна в одну (Нар. оповідання).

3. зі сл. стоя́ти, йти і т. ін. Поряд, впритул. Плоти стояли один в один до самої затоки (О. Десняк).

оди́н в оди́н; одна в одну. 1. Які чимось схожі між собою, хороші зовні, характеризуються позитивними якостями, рисами; дуже гарні, показні і т. ін. Як затихло, то новий цар .. звелів нову [гвардію] набирати. Та щоб був один у один: високий, .. показний (Панас Мирний); Зуби в нього [Івана] один в один, як намисто (Ю. Смолич); — Гляньте-но, скільки в’юнів наловили. Та все один в один (М. Стельмах); Рівними рядочками вишикувались ще недобудовані і вже, видно, зовсім готові, навіть заселені, ніби брати-близнюки, один в один, новісінькі, мов перемиті, будинки (Ю. Збанацький); — Ось крашанки. Одна в одну. Карбованець за десяток (Григір Тютюнник); — Боже мій! Яке зерно, одне в одне (М. Чабанівський). оди́н у о́дного. І вродилися ті дев’ять синів, як дев’ять соколів, один у одного: голос у голос, волос у волос (Марко Вовчок).

2. Усі без винятку. Двадцять два зали [в палаці Терещенка] йшли анфіладою — коли б відчинити двері, їх видно було б один в один (Ю. Смолич); Дівчата в неї завжди такі чисті, та вбрані, та гарні — одна в одну (Нар. оповідання).

3. зі сл. стоя́ти, йти і т. ін. Поряд, впритул. Плоти стояли один в один до самої затоки (О. Десняк).

одна́ нога́ тут, а дру́га там. Уживається для вираження наказу, прохання або обіцянки дуже швидко сходити, збігати і т. ін. куди-небудь. Кукса незадоволено чмихнув, кинув дідові в спину: — Одна нога тут, а друга там! Ясно?..— Ясно! — гукнув дід за порогом (В. Кучер); До кабінету зайшов вайлуватий парубійко.— Оце! — подав Діденко йому листа.— І щоб одна нога тут, а друга там (А. Головко).

оди́н (одне́) з-пе́ред (пе́ред, попере́д) о́дного. Не дотримуючись порядку, черговості; навперебій. Усі були збуджені, рухливі і один з-перед одного викладали почуті новини (П. Панч); Люди, що товпилися біля віконця, .. почали пхатися один з-перед одного, і той, що опинився першим, .. прогув: — Мені, батьку, он той шмат (Григір Тютюнник); Ті [люди] сунули з хати, один перед одного, аж штовхаються в дверях (Панас Мирний); Одне поперед одного хотіли [діти] чимось прислужитись офіцерам (О. Гончар). одна́ пе́ред дру́гою. Жаби в очереті одна перед другою поспішались виявити, що й вони дотепні заспівати назустріч золотому сонечкові (С. Черкасенко).

одна́ (єди́на) плоть. Нерозривне ціле. Мені здається, що ми — одне ціле: одна думка, одна плоть. І вже не лише у неї болить вивихнута нога, а біль і жаль пронизує всього мене (Ю. Збанацький); Його [В. Маяковського] рядки, немов бичі свистючі, Пекли й разили, щоб навік збороть, Проти ворожої ставав він тучі, Бо знав, що Клас і він — єдина плоть (М. Рильський).

оди́н чорт (біс, ді́дько); одна́ сатана́, грубо. Все одно, однаково; те ж саме. Вовтузився [Іван Пісня] й далі; видно, в нього ніяк не в’язалась петля. — Іване, що ти робиш? Пісня, не перериваючи роботи, заговорив гнівно, уривчасто: — Один чорт! Досить! Несила моя… Хай вони прокляті будуть! (Ю. Збанацький); Один біс, що пан, що багатий мужик (М. Коцюбинський); — Колего, можу вас запевнити, все це дарма .. Звертайтеся до них по-янгольськи чи по-бісовськи — один дідько. Це — банда (Переклад С. Масляка).

одна́ (ті́льки) тінь залиши́лася (зоста́лася) від кого. Хто-небудь дуже змарнів, схуд, має змучений, виснажений вигляд. Антон ледве впізнав сина, від якого залишилася одна тінь (С. Чорнобривець); А з Єлени вже тільки тінь зосталася .. Не було пощо [заради чого] жити. Чоловіка нема, дитини нема — для кого ж! (Г. Хоткевич).

одна́ (ті́льки) тінь залиши́лася (зоста́лася) від кого. Хто-небудь дуже змарнів, схуд, має змучений, виснажений вигляд. Антон ледве впізнав сина, від якого залишилася одна тінь (С. Чорнобривець); А з Єлени вже тільки тінь зосталася .. Не було пощо [заради чого] жити. Чоловіка нема, дитини нема — для кого ж! (Г. Хоткевич).

одне́ (одно́) до о́дного. Уживається при вказуванні на поступове наростання, нагромадження чого-небудь, перев. неприємного, небажаного. Народжуються ж люди: усе одне до одного — і постать типового невдахи, і прізвище — знахідка для гумориста (В. Дрозд); Одно до одного — й журба Хри́стина ширшала, вищала, глибшала… (Панас Мирний).

одне́ (одно́) до о́дного. Уживається при вказуванні на поступове наростання, нагромадження чого-небудь, перев. неприємного, небажаного. Народжуються ж люди: усе одне до одного — і постать типового невдахи, і прізвище — знахідка для гумориста (В. Дрозд); Одно до одного — й журба Хри́стина ширшала, вищала, глибшала… (Панас Мирний).

оди́н (одне́) з-пе́ред (пе́ред, попере́д) о́дного. Не дотримуючись порядку, черговості; навперебій. Усі були збуджені, рухливі і один з-перед одного викладали почуті новини (П. Панч); Люди, що товпилися біля віконця, .. почали пхатися один з-перед одного, і той, що опинився першим, .. прогув: — Мені, батьку, он той шмат (Григір Тютюнник); Ті [люди] сунули з хати, один перед одного, аж штовхаються в дверях (Панас Мирний); Одне поперед одного хотіли [діти] чимось прислужитись офіцерам (О. Гончар). одна́ пе́ред дру́гою. Жаби в очереті одна перед другою поспішались виявити, що й вони дотепні заспівати назустріч золотому сонечкові (С. Черкасенко).

оди́н (одне́) з-пе́ред (пе́ред, попере́д) о́дного. Не дотримуючись порядку, черговості; навперебій. Усі були збуджені, рухливі і один з-перед одного викладали почуті новини (П. Панч); Люди, що товпилися біля віконця, .. почали пхатися один з-перед одного, і той, що опинився першим, .. прогув: — Мені, батьку, он той шмат (Григір Тютюнник); Ті [люди] сунули з хати, один перед одного, аж штовхаються в дверях (Панас Мирний); Одне поперед одного хотіли [діти] чимось прислужитись офіцерам (О. Гончар). одна́ пе́ред дру́гою. Жаби в очереті одна перед другою поспішались виявити, що й вони дотепні заспівати назустріч золотому сонечкові (С. Черкасенко).

сама́ [ті́льки] на́зва, ірон. Щось або хто-небудь не відповідає тому, що має бути насправді. — Хіба це реферат? Сама тільки назва. Недоладний набір цитат (З журналу). одне́ на́звисько. Глянеш на той капелюх — сміх і горе. Одне назвисько. Засмальцьований від поту, облізлий, одним словом — ганчірка (І. Цюпа).

оди́н (одне́) з-пе́ред (пе́ред, попере́д) о́дного. Не дотримуючись порядку, черговості; навперебій. Усі були збуджені, рухливі і один з-перед одного викладали почуті новини (П. Панч); Люди, що товпилися біля віконця, .. почали пхатися один з-перед одного, і той, що опинився першим, .. прогув: — Мені, батьку, он той шмат (Григір Тютюнник); Ті [люди] сунули з хати, один перед одного, аж штовхаються в дверях (Панас Мирний); Одне поперед одного хотіли [діти] чимось прислужитись офіцерам (О. Гончар). одна́ пе́ред дру́гою. Жаби в очереті одна перед другою поспішались виявити, що й вони дотепні заспівати назустріч золотому сонечкові (С. Черкасенко).

оди́н (одне́) з-пе́ред (пе́ред, попере́д) о́дного. Не дотримуючись порядку, черговості; навперебій. Усі були збуджені, рухливі і один з-перед одного викладали почуті новини (П. Панч); Люди, що товпилися біля віконця, .. почали пхатися один з-перед одного, і той, що опинився першим, .. прогув: — Мені, батьку, он той шмат (Григір Тютюнник); Ті [люди] сунули з хати, один перед одного, аж штовхаються в дверях (Панас Мирний); Одне поперед одного хотіли [діти] чимось прислужитись офіцерам (О. Гончар). одна́ пе́ред дру́гою. Жаби в очереті одна перед другою поспішались виявити, що й вони дотепні заспівати назустріч золотому сонечкові (С. Черкасенко).

оди́н (одне́) з-пе́ред (пе́ред, попере́д) о́дного. Не дотримуючись порядку, черговості; навперебій. Усі були збуджені, рухливі і один з-перед одного викладали почуті новини (П. Панч); Люди, що товпилися біля віконця, .. почали пхатися один з-перед одного, і той, що опинився першим, .. прогув: — Мені, батьку, он той шмат (Григір Тютюнник); Ті [люди] сунули з хати, один перед одного, аж штовхаються в дверях (Панас Мирний); Одне поперед одного хотіли [діти] чимось прислужитись офіцерам (О. Гончар). одна́ пе́ред дру́гою. Жаби в очереті одна перед другою поспішались виявити, що й вони дотепні заспівати назустріч золотому сонечкові (С. Черкасенко).

оди́н (одне́) з-пе́ред (пе́ред, попере́д) о́дного. Не дотримуючись порядку, черговості; навперебій. Усі були збуджені, рухливі і один з-перед одного викладали почуті новини (П. Панч); Люди, що товпилися біля віконця, .. почали пхатися один з-перед одного, і той, що опинився першим, .. прогув: — Мені, батьку, он той шмат (Григір Тютюнник); Ті [люди] сунули з хати, один перед одного, аж штовхаються в дверях (Панас Мирний); Одне поперед одного хотіли [діти] чимось прислужитись офіцерам (О. Гончар). одна́ пе́ред дру́гою. Жаби в очереті одна перед другою поспішались виявити, що й вони дотепні заспівати назустріч золотому сонечкові (С. Черкасенко).

одни́м сло́вом; одно́ (одне́) сло́во. Уживається для узагальнення раніше сказаного; коротко кажучи. Де не взявся вітер, б’є снігом під ноги — одно слово, пішла заметільниця (Г. Хоткевич); Велика масштабна роль завжди приємна для актора. В ній багато відтінків, нюансів, одне слово — є що грати (З журналу).

одни́м ву́хом, зі сл. чу́ти, слу́хати і под. Неуважно, уривками, сприймаючи несерйозно. Він [Леон] хотів би, щоб у шановного пана Завадки було стільки удач у житті, скільки на цьому верстаті відбито святих миколаїв і варвар. Йосиф Завадка слухає цю балаканину тільки одним вухом (Ірина Вільде); // Користуючись нагодою; принагідно, побіжно. — Там і миша не пролізе,— прохрипів полковник Уолш, потягуючи коньяк і прислухаючись одним вухом до розмов (О. Гончар); Крізь людський гамір час від часу проривається бадьорий голос інженера.. Христя ловить одним вухом той голос і все ще намагається розгадати незвичайну загадку: що сталося з дядьком? (М. Ю. Тарновський).

одни́м (єди́ним) ду́хом. 1. Відразу, без затримки. Він аж задихався, наговоривши стілько [стільки] одним духом (І. Франко); Прибігши додому, він [співробітник газети] зараз же написав одним духом замітку на цілі два газетні стовпчики (В. Самійленко); // зі сл. ви́пити. Не переводячи подиху, залпом. Рішуче й швидко налив собі [Прохор] повну склянку .. і єдиним духом випив до дна (А. Шиян); // Не відпочиваючи. Одним духом махнув Андрон сорок верст путівцем, поспішаючи до рідного села (Леся Українка); Лише двадцять кілометрів! Господи! Якщо б добре побігти, то можна б за пару годин і добігти, одним духом (І. Багряний). за одни́м ду́хом. Гонта .. за одним духом викрикував свою ролю [роль], котру знав, як Отченаш (В. Винниченко).

2. Дуже швидко, миттю, не вагаючись. Гармаші, вправні, дебелі хлопці, одним духом викинули німецьку зенітку з кругляка й поставили на її місце свою (О. Гончар); Недавно, здається, був [Твердохліб] молодий та кучерявий.., пиряв мішки, одним духом злітав на коня і не знав .. утоми (І. Цюпа).

одни́м ду́хом ди́хати. Бути одностайними, однаково настроєними, мати спільні наміри; дотримуватися спільних поглядів, думок і т. ін. — Та й у дворі [панському], ваше благородіє, небезпечно. І там вони [кріпаки] одним духом дишуть. Учора контору обікрадено (Панас Мирний); — Одно у нас товариство, одним дишемо духом (Б. Грінченко).

одни́м ли́ком ши́ті, ірон. Дуже схожі між собою в чомусь; однакові (про людей). [Оксана:] Ви всі хлопці-парубки одним ликом шиті (М. Старицький).

одни́м ма́хом, перев. з дієсл. 1. Відразу, тут же і т. ін. Хома одним махом замазав картину. Він вхопив кіл, замахнувсь і спустив на рояль. А-ах! (М. Коцюбинський); — Знай, дочко, що я міг би одним махом всю твою хитрість розбити (Ф. Бурлака); Коники так і бризкають з-під ніг. Йому [хлопчикові] хотілося всіх їх одним махом спіймати (В. Канівець).

2. За короткий час, дуже швидко. [Лука:] До району кіньми, а там пішки .. Одним махом обернуся! (І. Кулик); — Як на мене, я оці хутори одним махом із лиця землі стер би!.. Саме по таких хуторах оті вовкулаки розводяться (А. Головко); До зими недалеко. А по льоду — річ ясна — одним махом вискочимо на гору (Ю. Бедзик). єди́ним ма́хом. А буває ж: прийде хтось — І єдиним махом Опоганить ту красу (П. Глазовий).

3. з інфін. Не зволікаючи, негайно і т. ін. Коцюбинський вирішив розрубати вузол одним махом (Л. Смілянський); Вона хотіла виїхати таємно від нього [Кузьміна], порвати все одним махом (Ю. Збанацький).

одни́м ми́ром ма́зані (рідше пома́зані), ірон. Дуже схожі між собою в чомусь (перев. негативному); з однаковим ставленням до кого-, чого-небудь, з однаковими рисами; однакові (про людей). [Параска:] Що стражник, що становий — всі вони одного поля ягода, одним миром мазані! (Панас Мирний); І не подумав ковач [коваль], що бояри скрізь одним миром мазані, скрізь на смердів однаково дивляться (А. Хижняк); — Всі ви, баби, одним миром мазані,— безнадійно махнув рукою чоловік.— Це ж треба з-за дурних ревнощів глупої ночі прителющитись у степ (М. Стельмах); Були великі приятельки й, як кажуть, помазані одним миром; вони читали ті самі наукові книжки (І. Нечуй-Левицький). одни́м ми́ром ма́зана. — А я тільки хотів сказати, що Матвійова компанія — то вона одним миром мазана і одним духом дихає (І. Микитенко).

одни́м ми́ром ма́зані (рідше пома́зані), ірон. Дуже схожі між собою в чомусь (перев. негативному); з однаковим ставленням до кого-, чого-небудь, з однаковими рисами; однакові (про людей). [Параска:] Що стражник, що становий — всі вони одного поля ягода, одним миром мазані! (Панас Мирний); І не подумав ковач [коваль], що бояри скрізь одним миром мазані, скрізь на смердів однаково дивляться (А. Хижняк); — Всі ви, баби, одним миром мазані,— безнадійно махнув рукою чоловік.— Це ж треба з-за дурних ревнощів глупої ночі прителющитись у степ (М. Стельмах); Були великі приятельки й, як кажуть, помазані одним миром; вони читали ті самі наукові книжки (І. Нечуй-Левицький). одни́м ми́ром ма́зана. — А я тільки хотів сказати, що Матвійова компанія — то вона одним миром мазана і одним духом дихає (І. Микитенко).

одни́м ми́ром ма́зані (рідше пома́зані), ірон. Дуже схожі між собою в чомусь (перев. негативному); з однаковим ставленням до кого-, чого-небудь, з однаковими рисами; однакові (про людей). [Параска:] Що стражник, що становий — всі вони одного поля ягода, одним миром мазані! (Панас Мирний); І не подумав ковач [коваль], що бояри скрізь одним миром мазані, скрізь на смердів однаково дивляться (А. Хижняк); — Всі ви, баби, одним миром мазані,— безнадійно махнув рукою чоловік.— Це ж треба з-за дурних ревнощів глупої ночі прителющитись у степ (М. Стельмах); Були великі приятельки й, як кажуть, помазані одним миром; вони читали ті самі наукові книжки (І. Нечуй-Левицький). одни́м ми́ром ма́зана. — А я тільки хотів сказати, що Матвійова компанія — то вона одним миром мазана і одним духом дихає (І. Микитенко).

одни́м мізи́нцем, з дієсл., жарт. Без затрати зусиль, дуже легко. Вона ж розсипає тюрми, сказати б,— одним мізинцем, І сіє червоні квіти на чорних губах неволь (А. Малишко).

одни́м оди́н. 1. Зовсім без нікого; одинокий, самотній, сам. Трохи боязка дівчина тільки тепер зогляділась, що вона одним одна в глупу ніч блукає між скелями над морем (І. Нечуй-Левицький); Одним одна на старості літ зосталася (Панас Мирний). одни́м одні́сіньке. Одним однісіньке під тином Сидить собі в старій ряднині (Т. Шевченко).

2. Лише один, єдиний. Над Трактемировим високо стоїть одним одна хатчина… (Т. Шевченко); — В нас одним одна дочка, єдиниця (І. Нечуй-Левицький). одни́м одні́сінька. Одним однісінька пухка хмарина (Ю. Яновський). оди́н одинце́м. Може, в окопах уже ні душі, може, Маковей залишився вже один одинцем на всю дамбу? (О. Гончар).

одни́м оди́н. 1. Зовсім без нікого; одинокий, самотній, сам. Трохи боязка дівчина тільки тепер зогляділась, що вона одним одна в глупу ніч блукає між скелями над морем (І. Нечуй-Левицький); Одним одна на старості літ зосталася (Панас Мирний). одни́м одні́сіньке. Одним однісіньке під тином Сидить собі в старій ряднині (Т. Шевченко).

2. Лише один, єдиний. Над Трактемировим високо стоїть одним одна хатчина… (Т. Шевченко); — В нас одним одна дочка, єдиниця (І. Нечуй-Левицький). одни́м одні́сінька. Одним однісінька пухка хмарина (Ю. Яновський). оди́н одинце́м. Може, в окопах уже ні душі, може, Маковей залишився вже один одинцем на всю дамбу? (О. Гончар).

одни́м оди́н. 1. Зовсім без нікого; одинокий, самотній, сам. Трохи боязка дівчина тільки тепер зогляділась, що вона одним одна в глупу ніч блукає між скелями над морем (І. Нечуй-Левицький); Одним одна на старості літ зосталася (Панас Мирний). одни́м одні́сіньке. Одним однісіньке під тином Сидить собі в старій ряднині (Т. Шевченко).

2. Лише один, єдиний. Над Трактемировим високо стоїть одним одна хатчина… (Т. Шевченко); — В нас одним одна дочка, єдиниця (І. Нечуй-Левицький). одни́м одні́сінька. Одним однісінька пухка хмарина (Ю. Яновський). оди́н одинце́м. Може, в окопах уже ні душі, може, Маковей залишився вже один одинцем на всю дамбу? (О. Гончар).

одни́м оди́н. 1. Зовсім без нікого; одинокий, самотній, сам. Трохи боязка дівчина тільки тепер зогляділась, що вона одним одна в глупу ніч блукає між скелями над морем (І. Нечуй-Левицький); Одним одна на старості літ зосталася (Панас Мирний). одни́м одні́сіньке. Одним однісіньке під тином Сидить собі в старій ряднині (Т. Шевченко).

2. Лише один, єдиний. Над Трактемировим високо стоїть одним одна хатчина… (Т. Шевченко); — В нас одним одна дочка, єдиниця (І. Нечуй-Левицький). одни́м одні́сінька. Одним однісінька пухка хмарина (Ю. Яновський). оди́н одинце́м. Може, в окопах уже ні душі, може, Маковей залишився вже один одинцем на всю дамбу? (О. Гончар).

одни́м о́ком, зі сл. погляда́ти, диви́тися, гля́нути, загля́нути і т. ін. 1. Трохи, побіжно, між іншим і т. ін. Я ж святі слова кажу,— прогрес вимагає одним оком і на Захід позирати (О. Ковінька); Якщо я тільки рік повчився.., якщо тільки одним оком зміг заглянути в інший світ — то й цього досить, щоб я назавжди залишився сформованою людиною (Р. Іваничук); Максим виглянув одним оком. Перед ним було двоє військових.. Один кінний, а другий піший (І. Багряний).

2. Без поваги; зверхньо, непривітно і т. ін. Вийшов пан. Він був гарний на лиці, ставний такий і дуже гордовитий. Коли й гляне на тебе, то все одним оком, через плече (Марко Вовчок).

одни́м о́ком ски́нути на кого—що і без додатка. Глянути на кого-, що-небудь мимохідь, ненароком. — Хоч би собі хоч одним оком скинути! — скрикнув місяць і, наче дзиґа, на одному місці разів зо сто покрутився (Панас Мирний).

одни́м по́дихом. 1. Дуже швидко, миттю, блискавично. Чутка про те, що побито іскрівців і що командир “Іскри” не хто інший, як колишній голова троянівської артілі Оксен, облетіла район одним подихом (Григорій Тютюнник).

2. Дружно, злагоджено. — Хороше було б, коли б уся Руська земля одним подихом жила (А. Хижняк).

за одни́м ри́пом. Одночасно з ким-, чим-небудь; заразом, відразу. За одним рипом з Остапом і Мусій вийшов з хати (А. Головко); В клубі неодмінно побувайте. Та за одним рипом провідайте й нашу дослідницьку станцію (О. Ковінька). одни́м ри́пом. Місцеві законодавці сподіваються на інше: пияки при вживанні алкоголю будуть обачнішими і стриманішими. Адже одним рипом втрачаєш геть усю компенсацію (З газети).

[одни́м] ро́зчерком пера́. Бездумним розпорядженням або ж рішуче, не вагаючись. Можуть скинути з посади [у Чернігові] одним розчерком пера, скалічити нагайками або шаблями (М. Коцюбинський); Як легко й просто це, мій дорогий Андрію, Враз — розчерком пера — з історії змести Петрарки, Пушкіна, Міцкевича листи, У вічність — ковану в залізні ритми мрію! (М. Рильський); 1946 року одним розчерком пера “вождь усіх народів” знищив українську греко-католицьку церкву (З журналу).

одни́м сло́вом; одно́ (одне́) сло́во. Уживається для узагальнення раніше сказаного; коротко кажучи. Де не взявся вітер, б’є снігом під ноги — одно слово, пішла заметільниця (Г. Хоткевич); Велика масштабна роль завжди приємна для актора. В ній багато відтінків, нюансів, одне слово — є що грати (З журналу).

одни́м уда́ром. Дуже швидко; відразу. Поспішаймо, поспішаймо з виходом у поле, щоб одним ударом покінчити з посівною (З газети).

одно́ї (одніє́ї) ма́сті. Дуже схожі між собою в чому-небудь (перев. негативному); однакові (про людей). [Андрій:] Не звертай уваги на бабські примхи. Всі вони [баби] одної масті… (З. Мороз).

[самі́ (ті́льки)] кістки́ та шкі́ра (шку́ра). Дуже, надто худий. — Не здужають [підпанки]! Сухі, як хорти: самі кістки та шкура (З. Тулуб); З тим Павлом їй ще буде клопоту. Геть занехаяв себе, кістки самі та шкіра (Ю. Бедзик). [сама́] шку́ра (шкі́ра) та ко́сті. От назбиралися прохані гості, Бліді, намучені — шкура та кості (П. Грабовський); Були вони [партизани] — сама шкіра та кості (О. Гончар). одні́ ко́сті, шкі́рою обши́ті. — Та його ж вітром занесе аж у Сумську область. Одні ж кості, шкірою обшиті (Григорій Тютюнник).

одного́ гнізде́чка пти́ці. Однакові у чому-небудь. Поміщик та піп були одного гніздечка птиці (Укр.. присл..).

одного́ ду́ху з ким і без додатка. Однакових поглядів, переконань і т. ін. Я знаю… Одного ми духу, і мати усім нам — блакить. Та розуму серце не слуха (В. Сосюра).

[з] одного́ по́ля я́годи (рідше я́года). Однакові своїми поглядами, поведінкою, соціальним становищем і т. ін. (перев. негативними). — Ти і я — одного поля ягоди. Одна доля зв’язала нас (В. Большак); — Ні, вони [союзники] підуть на Гітлера війною. У нас же договір з нии є.— Що договір, коли вони з одного поля ягоди? (В. Кучер); — Що стражник, що становий — усі вони одного поля ягода, одним миром мазані!.. (Панас Мирний). ягідки́ одного́ по́ля. — Може б, отцю Миколаю шепнути, щоб він цим або тим святом настрахав Терентія.— Той настрахає,— криво посміхнувся парубок.— Вони, здається, ягідки одного поля (М. Стельмах). з одно́ї гіллі́ я́годи. — Адже се твій брат! Адже ви обоє з одної гіллі ягоди (І. Франко).

[з] одного́ по́ля я́годи (рідше я́года). Однакові своїми поглядами, поведінкою, соціальним становищем і т. ін. (перев. негативними). — Ти і я — одного поля ягоди. Одна доля зв’язала нас (В. Большак); — Ні, вони [союзники] підуть на Гітлера війною. У нас же договір з нии є.— Що договір, коли вони з одного поля ягоди? (В. Кучер); — Що стражник, що становий — усі вони одного поля ягода, одним миром мазані!.. (Панас Мирний). ягідки́ одного́ по́ля. — Може б, отцю Миколаю шепнути, щоб він цим або тим святом настрахав Терентія.— Той настрахає,— криво посміхнувся парубок.— Вони, здається, ягідки одного поля (М. Стельмах). з одно́ї гіллі́ я́годи. — Адже се твій брат! Адже ви обоє з одної гіллі ягоди (І. Франко).

одного́ ро́ду, одного́ пло́ду. Дуже схожі між собою звичками, манерами, зовнішністю і т. ін. І той [Йосип], і цей [Яків] — одного поля ягода; одного роду, одного плоду… (Панас Мирний).

одне́ (одно́) до о́дного. Уживається при вказуванні на поступове наростання, нагромадження чого-небудь, перев. неприємного, небажаного. Народжуються ж люди: усе одне до одного — і постать типового невдахи, і прізвище — знахідка для гумориста (В. Дрозд); Одно до одного — й журба Хри́стина ширшала, вищала, глибшала… (Панас Мирний).

одне́ (одно́) до о́дного. Уживається при вказуванні на поступове наростання, нагромадження чого-небудь, перев. неприємного, небажаного. Народжуються ж люди: усе одне до одного — і постать типового невдахи, і прізвище — знахідка для гумориста (В. Дрозд); Одно до одного — й журба Хри́стина ширшала, вищала, глибшала… (Панас Мирний).

одно́ї (одніє́ї) ма́сті. Дуже схожі між собою в чому-небудь (перев. негативному); однакові (про людей). [Андрій:] Не звертай уваги на бабські примхи. Всі вони [баби] одної масті… (З. Мороз).

одному́ Бо́гу (Алла́ху) відо́мо що, жарт. Ніхто не знає про щось. — Одному Богу відомо звідки, під дощем, при страшній бурі придибав до нас дід (З журналу); Як вивчав він і по чому Ту красуню птаху — Не скажу, бо то відомо Одному Аллаху (С. Олійник).

одному́ Бо́гу (Алла́ху) відо́мо що, жарт. Ніхто не знає про щось. — Одному Богу відомо звідки, під дощем, при страшній бурі придибав до нас дід (З журналу); Як вивчав він і по чому Ту красуню птаху — Не скажу, бо то відомо Одному Аллаху (С. Олійник).

одни́м сло́вом; одно́ (одне́) сло́во. Уживається для узагальнення раніше сказаного; коротко кажучи. Де не взявся вітер, б’є снігом під ноги — одно слово, пішла заметільниця (Г. Хоткевич); Велика масштабна роль завжди приємна для актора. В ній багато відтінків, нюансів, одне слово — є що грати (З журналу).

одну́ ру́ку тягти́ (тягну́ти). Бути заодно. Тепер так повелося: мужик з паном одну руку тягнуть (Леся Українка).

одну́ ру́ку тягти́ (тягну́ти). Бути заодно. Тепер так повелося: мужик з паном одну руку тягнуть (Леся Українка).

два чо́боти — па́ра (на одну́ но́гу). Схожі між собою чим-небудь (перев. негативним); варті один одного. — Чому у тебе розладилося з Насткою?.. Вона легковажна. Виходить, ви — два чоботи — пара (П. Автомонов); — Льонці Галя сказала, що вони з Юликом “два чоботи — пара” (Ю. Мушкетик); Згадався Конопельський. От звести б їх з Фредом, от би компанія була, два чоботи на одну ногу (Ю. Збанацький). па́ра чобі́т на одну́ но́гу. — А в чому ж справа? — Справа дуже проста. Зібралися ми з Федором Андрійовичем — пара чобіт на одну ногу. В нього рідня, а в мене теж (Ю. Збанацький).

перевчи́тися на оди́н бік. Здобувши освіту, стати зарозумілим, пихатим і т. ін. або, незважаючи на освіту, не мати належного культурного рівня. Вона часто нарікала матері на Грицька, казала, що він перевчився на один бік, так що навіть не хоче їй вклонятися (С. Васильченко); Заморочений і спантеличений батько писав: “Чи ти там на один бік перевчився, чи що з тобою? Зараз же напиши толком, бо мама плаче!..” (С. Олійник).

перемина́тися (переступа́ти) / переступи́ти з ноги́ на но́гу. Тупцюючи, виявляти свою ніяковість, нерішучість, збентеження, розгубленість і т. ін. — Мадяри деякий час стояли мовчки… Покашлювали, переминалися з ноги на ногу і мовчали (О. Гончар); З кожним його словом дівчина все більше дивувалася і вже розгублено переминалася з ноги на ногу (П. Панч); Усміхається Марина, і звичайно хороше і неспокійно стає хлопцеві. Переминається з ноги на ногу, вила то на плече перекладе, то зубцями в землю зажене (М. Стельмах); Панас Гичка переступає з ноги на ногу, наставляє старого батька, що слухає сина, сумно похнюпивши голову (Григорій Тютюнник). переступа́ти з одніє́ї ноги́ на дру́гу. Джериха розказувала десятий раз, як її син цієї неділі перший раз читав апостола в церкві, як розгортав книжку, .. і як став, і як переступав з однієї ноги на другу, як засоромився й почервонів (І. Нечуй-Левицький).

перехва́лювати / перехвали́ти на оди́н бік. Псувати кого-небудь надмірною похвалою. Усі тітки, дядини .. пестили Настусю, мазали її та хвалили, аж перехвалювали на один бік (І. Нечуй-Левицький); [Іван:] Та ну-бо вже, не хваліть, а то перехвалите на один бік! (М. Кропивницький).

перехва́лювати / перехвали́ти на оди́н бік. Псувати кого-небудь надмірною похвалою. Усі тітки, дядини .. пестили Настусю, мазали її та хвалили, аж перехвалювали на один бік (І. Нечуй-Левицький); [Іван:] Та ну-бо вже, не хваліть, а то перехвалите на один бік! (М. Кропивницький).

підво́дити / підвести́ під одну́ графу́ кого, що. Прирівнювати кого-, що-небудь у чомусь, не враховуючи різниці між ними. — Рідний син — і то якось після чарки давай шпиняти: а ви, тату, тоді таки дров наламали, кого слід і кого не слід — під одну графу підвели (О. Гончар).

підво́дити / підвести́ під одну́ графу́ кого, що. Прирівнювати кого-, що-небудь у чомусь, не враховуючи різниці між ними. — Рідний син — і то якось після чарки давай шпиняти: а ви, тату, тоді таки дров наламали, кого слід і кого не слід — під одну графу підвели (О. Гончар).

підно́сити (підніма́ти, підійма́ти і т. ін.) / піднести́ (підня́ти, підійня́ти і т. ін.) на [ще оди́н] ви́щий (нови́й) сту́пінь (щабе́ль) що. Поліпшувати, удосконалювати що-небудь порівняно з попереднім станом. Справжня автоматизація вносить корінний перелом у виробництво, підіймаючи його на новий, вищий ступінь (З газети); Велика Вітчизняна війна з її .. небувалим масовим героїзмом, дорогою ціною здобутою, але ж такою всесвітньозначимою перемогою піднесла на вищий щабель рівень історичного самоусвідомлення нашого народу і людини (З журналу).

підно́сити (підніма́ти, підійма́ти і т. ін.) / піднести́ (підня́ти, підійня́ти і т. ін.) на [ще оди́н] ви́щий (нови́й) сту́пінь (щабе́ль) що. Поліпшувати, удосконалювати що-небудь порівняно з попереднім станом. Справжня автоматизація вносить корінний перелом у виробництво, підіймаючи його на новий, вищий ступінь (З газети); Велика Вітчизняна війна з її .. небувалим масовим героїзмом, дорогою ціною здобутою, але ж такою всесвітньозначимою перемогою піднесла на вищий щабель рівень історичного самоусвідомлення нашого народу і людини (З журналу).

підно́сити (підніма́ти, підійма́ти і т. ін.) / піднести́ (підня́ти, підійня́ти і т. ін.) на [ще оди́н] ви́щий (нови́й) сту́пінь (щабе́ль) що. Поліпшувати, удосконалювати що-небудь порівняно з попереднім станом. Справжня автоматизація вносить корінний перелом у виробництво, підіймаючи його на новий, вищий ступінь (З газети); Велика Вітчизняна війна з її .. небувалим масовим героїзмом, дорогою ціною здобутою, але ж такою всесвітньозначимою перемогою піднесла на вищий щабель рівень історичного самоусвідомлення нашого народу і людини (З журналу).

підно́сити (підніма́ти, підійма́ти і т. ін.) / піднести́ (підня́ти, підійня́ти і т. ін.) на [ще оди́н] ви́щий (нови́й) сту́пінь (щабе́ль) що. Поліпшувати, удосконалювати що-небудь порівняно з попереднім станом. Справжня автоматизація вносить корінний перелом у виробництво, підіймаючи його на новий, вищий ступінь (З газети); Велика Вітчизняна війна з її .. небувалим масовим героїзмом, дорогою ціною здобутою, але ж такою всесвітньозначимою перемогою піднесла на вищий щабель рівень історичного самоусвідомлення нашого народу і людини (З журналу).

підно́сити (підніма́ти, підійма́ти і т. ін.) / піднести́ (підня́ти, підійня́ти і т. ін.) на [ще оди́н] ви́щий (нови́й) сту́пінь (щабе́ль) що. Поліпшувати, удосконалювати що-небудь порівняно з попереднім станом. Справжня автоматизація вносить корінний перелом у виробництво, підіймаючи його на новий, вищий ступінь (З газети); Велика Вітчизняна війна з її .. небувалим масовим героїзмом, дорогою ціною здобутою, але ж такою всесвітньозначимою перемогою піднесла на вищий щабель рівень історичного самоусвідомлення нашого народу і людини (З журналу).

підно́сити (підніма́ти, підійма́ти і т. ін.) / піднести́ (підня́ти, підійня́ти і т. ін.) на [ще оди́н] ви́щий (нови́й) сту́пінь (щабе́ль) що. Поліпшувати, удосконалювати що-небудь порівняно з попереднім станом. Справжня автоматизація вносить корінний перелом у виробництво, підіймаючи його на новий, вищий ступінь (З газети); Велика Вітчизняна війна з її .. небувалим масовим героїзмом, дорогою ціною здобутою, але ж такою всесвітньозначимою перемогою піднесла на вищий щабель рівень історичного самоусвідомлення нашого народу і людини (З журналу).

підно́сити (підніма́ти, підійма́ти і т. ін.) / піднести́ (підня́ти, підійня́ти і т. ін.) на [ще оди́н] ви́щий (нови́й) сту́пінь (щабе́ль) що. Поліпшувати, удосконалювати що-небудь порівняно з попереднім станом. Справжня автоматизація вносить корінний перелом у виробництво, підіймаючи його на новий, вищий ступінь (З газети); Велика Вітчизняна війна з її .. небувалим масовим героїзмом, дорогою ціною здобутою, але ж такою всесвітньозначимою перемогою піднесла на вищий щабель рівень історичного самоусвідомлення нашого народу і людини (З журналу).

підно́сити (підніма́ти, підійма́ти і т. ін.) / піднести́ (підня́ти, підійня́ти і т. ін.) на [ще оди́н] ви́щий (нови́й) сту́пінь (щабе́ль) що. Поліпшувати, удосконалювати що-небудь порівняно з попереднім станом. Справжня автоматизація вносить корінний перелом у виробництво, підіймаючи його на новий, вищий ступінь (З газети); Велика Вітчизняна війна з її .. небувалим масовим героїзмом, дорогою ціною здобутою, але ж такою всесвітньозначимою перемогою піднесла на вищий щабель рівень історичного самоусвідомлення нашого народу і людини (З журналу).

підно́сити (підніма́ти, підійма́ти і т. ін.) / піднести́ (підня́ти, підійня́ти і т. ін.) на [ще оди́н] ви́щий (нови́й) сту́пінь (щабе́ль) що. Поліпшувати, удосконалювати що-небудь порівняно з попереднім станом. Справжня автоматизація вносить корінний перелом у виробництво, підіймаючи його на новий, вищий ступінь (З газети); Велика Вітчизняна війна з її .. небувалим масовим героїзмом, дорогою ціною здобутою, але ж такою всесвітньозначимою перемогою піднесла на вищий щабель рівень історичного самоусвідомлення нашого народу і людини (З журналу).

підно́сити (підніма́ти, підійма́ти і т. ін.) / піднести́ (підня́ти, підійня́ти і т. ін.) на [ще оди́н] ви́щий (нови́й) сту́пінь (щабе́ль) що. Поліпшувати, удосконалювати що-небудь порівняно з попереднім станом. Справжня автоматизація вносить корінний перелом у виробництво, підіймаючи його на новий, вищий ступінь (З газети); Велика Вітчизняна війна з її .. небувалим масовим героїзмом, дорогою ціною здобутою, але ж такою всесвітньозначимою перемогою піднесла на вищий щабель рівень історичного самоусвідомлення нашого народу і людини (З журналу).

підно́сити (підніма́ти, підійма́ти і т. ін.) / піднести́ (підня́ти, підійня́ти і т. ін.) на [ще оди́н] ви́щий (нови́й) сту́пінь (щабе́ль) що. Поліпшувати, удосконалювати що-небудь порівняно з попереднім станом. Справжня автоматизація вносить корінний перелом у виробництво, підіймаючи його на новий, вищий ступінь (З газети); Велика Вітчизняна війна з її .. небувалим масовим героїзмом, дорогою ціною здобутою, але ж такою всесвітньозначимою перемогою піднесла на вищий щабель рівень історичного самоусвідомлення нашого народу і людини (З журналу).

підно́сити (підніма́ти, підійма́ти і т. ін.) / піднести́ (підня́ти, підійня́ти і т. ін.) на [ще оди́н] ви́щий (нови́й) сту́пінь (щабе́ль) що. Поліпшувати, удосконалювати що-небудь порівняно з попереднім станом. Справжня автоматизація вносить корінний перелом у виробництво, підіймаючи його на новий, вищий ступінь (З газети); Велика Вітчизняна війна з її .. небувалим масовим героїзмом, дорогою ціною здобутою, але ж такою всесвітньозначимою перемогою піднесла на вищий щабель рівень історичного самоусвідомлення нашого народу і людини (З журналу).

підно́сити (підніма́ти, підійма́ти і т. ін.) / піднести́ (підня́ти, підійня́ти і т. ін.) на [ще оди́н] ви́щий (нови́й) сту́пінь (щабе́ль) що. Поліпшувати, удосконалювати що-небудь порівняно з попереднім станом. Справжня автоматизація вносить корінний перелом у виробництво, підіймаючи його на новий, вищий ступінь (З газети); Велика Вітчизняна війна з її .. небувалим масовим героїзмом, дорогою ціною здобутою, але ж такою всесвітньозначимою перемогою піднесла на вищий щабель рівень історичного самоусвідомлення нашого народу і людини (З журналу).

підно́сити (підніма́ти, підійма́ти і т. ін.) / піднести́ (підня́ти, підійня́ти і т. ін.) на [ще оди́н] ви́щий (нови́й) сту́пінь (щабе́ль) що. Поліпшувати, удосконалювати що-небудь порівняно з попереднім станом. Справжня автоматизація вносить корінний перелом у виробництво, підіймаючи його на новий, вищий ступінь (З газети); Велика Вітчизняна війна з її .. небувалим масовим героїзмом, дорогою ціною здобутою, але ж такою всесвітньозначимою перемогою піднесла на вищий щабель рівень історичного самоусвідомлення нашого народу і людини (З журналу).

підно́сити (підніма́ти, підійма́ти і т. ін.) / піднести́ (підня́ти, підійня́ти і т. ін.) на [ще оди́н] ви́щий (нови́й) сту́пінь (щабе́ль) що. Поліпшувати, удосконалювати що-небудь порівняно з попереднім станом. Справжня автоматизація вносить корінний перелом у виробництво, підіймаючи його на новий, вищий ступінь (З газети); Велика Вітчизняна війна з її .. небувалим масовим героїзмом, дорогою ціною здобутою, але ж такою всесвітньозначимою перемогою піднесла на вищий щабель рівень історичного самоусвідомлення нашого народу і людини (З журналу).

підно́сити (підніма́ти, підійма́ти і т. ін.) / піднести́ (підня́ти, підійня́ти і т. ін.) на [ще оди́н] ви́щий (нови́й) сту́пінь (щабе́ль) що. Поліпшувати, удосконалювати що-небудь порівняно з попереднім станом. Справжня автоматизація вносить корінний перелом у виробництво, підіймаючи його на новий, вищий ступінь (З газети); Велика Вітчизняна війна з її .. небувалим масовим героїзмом, дорогою ціною здобутою, але ж такою всесвітньозначимою перемогою піднесла на вищий щабель рівень історичного самоусвідомлення нашого народу і людини (З журналу).

підно́сити (підніма́ти, підійма́ти і т. ін.) / піднести́ (підня́ти, підійня́ти і т. ін.) на [ще оди́н] ви́щий (нови́й) сту́пінь (щабе́ль) що. Поліпшувати, удосконалювати що-небудь порівняно з попереднім станом. Справжня автоматизація вносить корінний перелом у виробництво, підіймаючи його на новий, вищий ступінь (З газети); Велика Вітчизняна війна з її .. небувалим масовим героїзмом, дорогою ціною здобутою, але ж такою всесвітньозначимою перемогою піднесла на вищий щабель рівень історичного самоусвідомлення нашого народу і людини (З журналу).

підно́сити (підніма́ти, підійма́ти і т. ін.) / піднести́ (підня́ти, підійня́ти і т. ін.) на [ще оди́н] ви́щий (нови́й) сту́пінь (щабе́ль) що. Поліпшувати, удосконалювати що-небудь порівняно з попереднім станом. Справжня автоматизація вносить корінний перелом у виробництво, підіймаючи його на новий, вищий ступінь (З газети); Велика Вітчизняна війна з її .. небувалим масовим героїзмом, дорогою ціною здобутою, але ж такою всесвітньозначимою перемогою піднесла на вищий щабель рівень історичного самоусвідомлення нашого народу і людини (З журналу).

підно́сити (підніма́ти, підійма́ти і т. ін.) / піднести́ (підня́ти, підійня́ти і т. ін.) на [ще оди́н] ви́щий (нови́й) сту́пінь (щабе́ль) що. Поліпшувати, удосконалювати що-небудь порівняно з попереднім станом. Справжня автоматизація вносить корінний перелом у виробництво, підіймаючи його на новий, вищий ступінь (З газети); Велика Вітчизняна війна з її .. небувалим масовим героїзмом, дорогою ціною здобутою, але ж такою всесвітньозначимою перемогою піднесла на вищий щабель рівень історичного самоусвідомлення нашого народу і людини (З журналу).

підно́сити (підніма́ти, підійма́ти і т. ін.) / піднести́ (підня́ти, підійня́ти і т. ін.) на [ще оди́н] ви́щий (нови́й) сту́пінь (щабе́ль) що. Поліпшувати, удосконалювати що-небудь порівняно з попереднім станом. Справжня автоматизація вносить корінний перелом у виробництво, підіймаючи його на новий, вищий ступінь (З газети); Велика Вітчизняна війна з її .. небувалим масовим героїзмом, дорогою ціною здобутою, але ж такою всесвітньозначимою перемогою піднесла на вищий щабель рівень історичного самоусвідомлення нашого народу і людини (З журналу).

підно́сити (підніма́ти, підійма́ти і т. ін.) / піднести́ (підня́ти, підійня́ти і т. ін.) на [ще оди́н] ви́щий (нови́й) сту́пінь (щабе́ль) що. Поліпшувати, удосконалювати що-небудь порівняно з попереднім станом. Справжня автоматизація вносить корінний перелом у виробництво, підіймаючи його на новий, вищий ступінь (З газети); Велика Вітчизняна війна з її .. небувалим масовим героїзмом, дорогою ціною здобутою, але ж такою всесвітньозначимою перемогою піднесла на вищий щабель рівень історичного самоусвідомлення нашого народу і людини (З журналу).

підно́сити (підніма́ти, підійма́ти і т. ін.) / піднести́ (підня́ти, підійня́ти і т. ін.) на [ще оди́н] ви́щий (нови́й) сту́пінь (щабе́ль) що. Поліпшувати, удосконалювати що-небудь порівняно з попереднім станом. Справжня автоматизація вносить корінний перелом у виробництво, підіймаючи його на новий, вищий ступінь (З газети); Велика Вітчизняна війна з її .. небувалим масовим героїзмом, дорогою ціною здобутою, але ж такою всесвітньозначимою перемогою піднесла на вищий щабель рівень історичного самоусвідомлення нашого народу і людини (З журналу).

підно́сити (підніма́ти, підійма́ти і т. ін.) / піднести́ (підня́ти, підійня́ти і т. ін.) на [ще оди́н] ви́щий (нови́й) сту́пінь (щабе́ль) що. Поліпшувати, удосконалювати що-небудь порівняно з попереднім станом. Справжня автоматизація вносить корінний перелом у виробництво, підіймаючи його на новий, вищий ступінь (З газети); Велика Вітчизняна війна з її .. небувалим масовим героїзмом, дорогою ціною здобутою, але ж такою всесвітньозначимою перемогою піднесла на вищий щабель рівень історичного самоусвідомлення нашого народу і людини (З журналу).

підно́сити (підніма́ти, підійма́ти і т. ін.) / піднести́ (підня́ти, підійня́ти і т. ін.) на [ще оди́н] ви́щий (нови́й) сту́пінь (щабе́ль) що. Поліпшувати, удосконалювати що-небудь порівняно з попереднім станом. Справжня автоматизація вносить корінний перелом у виробництво, підіймаючи його на новий, вищий ступінь (З газети); Велика Вітчизняна війна з її .. небувалим масовим героїзмом, дорогою ціною здобутою, але ж такою всесвітньозначимою перемогою піднесла на вищий щабель рівень історичного самоусвідомлення нашого народу і людини (З журналу).

під оди́н ранжи́р, перев. зі сл. рівня́ти. Нехтуючи індивідуальними рисами; однаково. Люди — різні, їх не можна рівняти під один ранжир (З журналу).

іти́ (ходи́ти) / піти́ одніє́ю (ціє́ю ж) сте́жкою з ким і без додатка. Займатися тією ж справою, що й хто-небудь інший, наслідувати когось. Її батько не раз і не двічі нахиляв [схиляв] зятя, щоб той ішов з їм [ним] однією стежкою (Б. Грінченко); Мій брат був літературним працівником, я теж, напевне, піду цією ж стежкою... (І. Волошин).

ста́вити / поста́вити на одну́ до́шку кого, що, з ким—чим. Прирівнювати кого-, що-небудь у певному відношенні до когось, чогось. Галицькі народовольці ставили на одну дошку чесного великоруського хлопомана Ів. Аксакова з бюрократом п. Катковим, а то й з обскурантом п. Гаворським (М. Драгоманов); Їх [секту самаритян] ставили на одну дошку з язичниками, а ненавиділи ще більше (З журналу); — Турбая на одну дошку з Вишиваним поставила… А Турбай — то зовсім інша стаття! (С. Рудько).

пробле́ма но́мер оди́н для кого, чого і без додатка. Завдання, що має першочергове значення для кого-небудь; головне, найважливіше. Розвідувачі надр проникають у найглухіші і найпустельніші місця, де проблемою номер один стає добування води (З газети); Після твого повернення для нас проблемою номер один буде твоє здоров’я (Л. Дмитерко); Проблема номер один сьогоднішнього господарювання — комплексна механізація (З журналу).

сам оди́н. Без нікого. Воло́дька всі привітали, дістав ще раз вечерю, а потім він спав на широкій лаві під вікном у світлиці, сам один на цілу світлицю (У. Самчук).

збира́тися (склада́тися) / зібра́тися (скла́стися) в [оди́н] кула́к. Напружувати, концентрувати всі сили, волю, витримку; згуртовуватися. Іноді Чернишеві здавалося, що ворогові зараз видно все, до зірки на його пілотці .. А переборовши химеру, зачувши поблизу знайоме сопіння, знову збирався весь у напружений кулак і повз далі (О. Гончар); У наше життя ввійшла якась свіжа хвиля, розрізнений колектив почав складатися в один кулак (Ю. Збанацький).

збира́тися (склада́тися) / зібра́тися (скла́стися) в [оди́н] кула́к. Напружувати, концентрувати всі сили, волю, витримку; згуртовуватися. Іноді Чернишеві здавалося, що ворогові зараз видно все, до зірки на його пілотці .. А переборовши химеру, зачувши поблизу знайоме сопіння, знову збирався весь у напружений кулак і повз далі (О. Гончар); У наше життя ввійшла якась свіжа хвиля, розрізнений колектив почав складатися в один кулак (Ю. Збанацький).

співа́ти в оди́н го́лос. Говорити, твердити разом те саме. Турбувався [Лушня] тільки про одно: коли б перше Чіпки побачитись з Петром та Якимом, та наструнчити їх, щоб уже в один голос співали (Панас Мирний).

співа́ти одніє́ї й тіє́ї [ж]. Весь час повторювати те саме, ту саму думку. [Зінька:] Ти, Ісайку, однієї й тієї співаєш (Є. Гуцало).

співа́ти одніє́ї й тіє́ї [ж]. Весь час повторювати те саме, ту саму думку. [Зінька:] Ти, Ісайку, однієї й тієї співаєш (Є. Гуцало).

спліта́тися / сплести́ся в оди́н ву́зол. Утворюватися, виникати одночасно внаслідок випадкового поєднання якихось обставин. Готування до Першого травня почалося безпосередньо після всіх цих подій і йшло кількома лініями, що спліталися в один вузол (І. Микитенко).

спліта́тися / сплести́ся в оди́н ву́зол. Утворюватися, виникати одночасно внаслідок випадкового поєднання якихось обставин. Готування до Першого травня почалося безпосередньо після всіх цих подій і йшло кількома лініями, що спліталися в один вузол (І. Микитенко).

става́ти / ста́ти в [оди́н] ряд з ким—чим. Досягати певного рівня, дорівнювати чомусь. Творчість цього письменника [Яна Костри] стає в ряд з кращими досягненнями .. передової поезії (З журналу); Пимоненко ..став в один ряд з видатними майстрами, творчість яких визначала характер українського мистецтва другої половини ХІХ — початку ХХ ст. (З журналу).

ста́вити в (на) одну́ лі́нію кого, що. Прирівнювати кого-, що-небудь до когось, чогось у певному відношенні. От наші критики не такі лицарі, і коли приходиться до діла, то ставлять в одну лінію і поетів, і літератів [літераторів], і літераток [літераторок] (Леся Українка).

ста́вити / поста́вити на одну́ до́шку кого, що, з ким—чим. Прирівнювати кого-, що-небудь у певному відношенні до когось, чогось. Галицькі народовольці ставили на одну дошку чесного великоруського хлопомана Ів. Аксакова з бюрократом п. Катковим, а то й з обскурантом п. Гаворським (М. Драгоманов); Їх [секту самаритян] ставили на одну дошку з язичниками, а ненавиділи ще більше (З журналу); — Турбая на одну дошку з Вишиваним поставила… А Турбай — то зовсім інша стаття! (С. Рудько).

ста́вити в (на) одну́ лі́нію кого, що. Прирівнювати кого-, що-небудь до когось, чогось у певному відношенні. От наші критики не такі лицарі, і коли приходиться до діла, то ставлять в одну лінію і поетів, і літератів [літераторів], і літераток [літераторок] (Леся Українка).

става́ти / ста́ти в [оди́н] ряд з ким—чим. Досягати певного рівня, дорівнювати чомусь. Творчість цього письменника [Яна Костри] стає в ряд з кращими досягненнями .. передової поезії (З журналу); Пимоненко ..став в один ряд з видатними майстрами, творчість яких визначала характер українського мистецтва другої половини ХІХ — початку ХХ ст. (З журналу).

ста́ти на одну́ лі́нію з ким. Уподібнитися кому-небудь, зрівнятися з кимсь. [Степан:] А дітей треба поженити. Невірно робиш, Часник .. В цьому ділі ти на одну лінію став з Галушкою (О. Корнійчук).

стопта́ти бага́то (не одну́ па́ру, сім пар і т. ін.) підошо́в (підме́ток, чобі́т і т. ін.). Довго ходити, добиваючись чого-небудь; попоходити.. [Макар:] Ще не одну пару підметок стопче [Артем], поки дійде до генерала (І. Корнієнко).

стопта́ти бага́то (не одну́ па́ру, сім пар і т. ін.) підошо́в (підме́ток, чобі́т і т. ін.). Довго ходити, добиваючись чого-небудь; попоходити.. [Макар:] Ще не одну пару підметок стопче [Артем], поки дійде до генерала (І. Корнієнко).

стопта́ти бага́то (не одну́ па́ру, сім пар і т. ін.) підошо́в (підме́ток, чобі́т і т. ін.). Довго ходити, добиваючись чого-небудь; попоходити.. [Макар:] Ще не одну пару підметок стопче [Артем], поки дійде до генерала (І. Корнієнко).

стоя́ти в одно́му ряду́. Бути однаковим з ким-, чим-небудь. Яскравою сторінкою героїзму і мужності всього народу було перебазування матеріальних і людських ресурсів з прифронтових районів вглиб країни. Проведена при цьому колосальна робота за своїм розмахом і значенням для долі Батьківщини, для результату боротьби з ворогом стоїть в одному ряду з найбільшими битвами другої світової війни (З газети).

стоя́ти на одно́му. Відстоювати, захищати одні і ті самі цілі, погляди і т. ін.; бути послідовним у боротьбі за щось. Оленка заздро глянула на вдову, подумала: “От які вони, ці Ковалі! Всі на одному стоять. .. Розумні, кмітливі… От коли б усі люди такі були” (В. Кучер).

стоя́ти (лиша́тися, залиша́тися) на [одно́му] мі́сці. Не розвиватися, не йти вперед. Треба було і самим слідкувати за часом, іти за віком, а не стояти на одному місці (Панас Мирний).

стоя́ти одніє́ю (одно́ю) ного́ю в моги́лі (рідше в труні́, в гро́бі і т. ін.). Перебувати в стані повного виснаження, на грані смерті. — Вона, Денисе Івановичу, .. виходжувала навіть таких, які однією ногою в могилі стояли (М. Стельмах); Біла, як морська піна, голова, .. сиві вуса та лопатою підстрижена довга борода на перший погляд казали, ніби цей дідок стоїть одною ногою в могилі (Олесь Досвітній); [Борис (до Завади):] Ти вже оджив своє і однією ногою стоїш у труні, а я повний нерушених молодих сил!.. (М. Кропивницький); Одною ногою в гробі стоїть, а ще зле творить (Укр.. присл..).

стоя́ти одніє́ю (одно́ю) ного́ю в моги́лі (рідше в труні́, в гро́бі і т. ін.). Перебувати в стані повного виснаження, на грані смерті. — Вона, Денисе Івановичу, .. виходжувала навіть таких, які однією ногою в могилі стояли (М. Стельмах); Біла, як морська піна, голова, .. сиві вуса та лопатою підстрижена довга борода на перший погляд казали, ніби цей дідок стоїть одною ногою в могилі (Олесь Досвітній); [Борис (до Завади):] Ти вже оджив своє і однією ногою стоїш у труні, а я повний нерушених молодих сил!.. (М. Кропивницький); Одною ногою в гробі стоїть, а ще зле творить (Укр.. присл..).

стоя́ти одніє́ю (одно́ю) ного́ю в моги́лі (рідше в труні́, в гро́бі і т. ін.). Перебувати в стані повного виснаження, на грані смерті. — Вона, Денисе Івановичу, .. виходжувала навіть таких, які однією ногою в могилі стояли (М. Стельмах); Біла, як морська піна, голова, .. сиві вуса та лопатою підстрижена довга борода на перший погляд казали, ніби цей дідок стоїть одною ногою в могилі (Олесь Досвітній); [Борис (до Завади):] Ти вже оджив своє і однією ногою стоїш у труні, а я повний нерушених молодих сил!.. (М. Кропивницький); Одною ногою в гробі стоїть, а ще зле творить (Укр.. присл..).

стоя́ти одніє́ю (одно́ю) ного́ю в моги́лі (рідше в труні́, в гро́бі і т. ін.). Перебувати в стані повного виснаження, на грані смерті. — Вона, Денисе Івановичу, .. виходжувала навіть таких, які однією ногою в могилі стояли (М. Стельмах); Біла, як морська піна, голова, .. сиві вуса та лопатою підстрижена довга борода на перший погляд казали, ніби цей дідок стоїть одною ногою в могилі (Олесь Досвітній); [Борис (до Завади):] Ти вже оджив своє і однією ногою стоїш у труні, а я повний нерушених молодих сил!.. (М. Кропивницький); Одною ногою в гробі стоїть, а ще зле творить (Укр.. присл..).

стоя́ти одніє́ю (одно́ю) ного́ю в моги́лі (рідше в труні́, в гро́бі і т. ін.). Перебувати в стані повного виснаження, на грані смерті. — Вона, Денисе Івановичу, .. виходжувала навіть таких, які однією ногою в могилі стояли (М. Стельмах); Біла, як морська піна, голова, .. сиві вуса та лопатою підстрижена довга борода на перший погляд казали, ніби цей дідок стоїть одною ногою в могилі (Олесь Досвітній); [Борис (до Завади):] Ти вже оджив своє і однією ногою стоїш у труні, а я повний нерушених молодих сил!.. (М. Кропивницький); Одною ногою в гробі стоїть, а ще зле творить (Укр.. присл..).

стоя́ти одніє́ю (одно́ю) ного́ю в моги́лі (рідше в труні́, в гро́бі і т. ін.). Перебувати в стані повного виснаження, на грані смерті. — Вона, Денисе Івановичу, .. виходжувала навіть таких, які однією ногою в могилі стояли (М. Стельмах); Біла, як морська піна, голова, .. сиві вуса та лопатою підстрижена довга борода на перший погляд казали, ніби цей дідок стоїть одною ногою в могилі (Олесь Досвітній); [Борис (до Завади):] Ти вже оджив своє і однією ногою стоїш у труні, а я повний нерушених молодих сил!.. (М. Кропивницький); Одною ногою в гробі стоїть, а ще зле творить (Укр.. присл..).

стри́гти [всіх] під одну́ гребі́нку (гребіне́ць). Однаково оцінювати всіх або багатьох. — Ага, одрубники. Столипінці.— І з цікавістю приглядався до осель, що з десяток їх розкинулись ліворуч понад шляхом. ..— Не всіх, сину, стрижи під одну гребінку,— сказала мати (А. Головко); Надто вже якось ми звикли все робити по-сімейному, — врешті мовив Кандиба, зупиняючись перед столом. — Всі у нас свої, всі Івани Івановичі, і ми не так дбаємо про діло, як про те, щоб, не дай Боже, комусь криво що не сказати. А по-моєму, свій, чужий, сват, брат, дідько лихий — стрижи всіх під один гребінець (С. Добровольський).

стри́гти [всіх] під одну́ гребі́нку (гребіне́ць). Однаково оцінювати всіх або багатьох. — Ага, одрубники. Столипінці.— І з цікавістю приглядався до осель, що з десяток їх розкинулись ліворуч понад шляхом. ..— Не всіх, сину, стрижи під одну гребінку,— сказала мати (А. Головко); Надто вже якось ми звикли все робити по-сімейному, — врешті мовив Кандиба, зупиняючись перед столом. — Всі у нас свої, всі Івани Івановичі, і ми не так дбаємо про діло, як про те, щоб, не дай Боже, комусь криво що не сказати. А по-моєму, свій, чужий, сват, брат, дідько лихий — стрижи всіх під один гребінець (С. Добровольський).

стри́гти [всіх] під одну́ гребі́нку (гребіне́ць). Однаково оцінювати всіх або багатьох. — Ага, одрубники. Столипінці.— І з цікавістю приглядався до осель, що з десяток їх розкинулись ліворуч понад шляхом. ..— Не всіх, сину, стрижи під одну гребінку,— сказала мати (А. Головко); Надто вже якось ми звикли все робити по-сімейному, — врешті мовив Кандиба, зупиняючись перед столом. — Всі у нас свої, всі Івани Івановичі, і ми не так дбаємо про діло, як про те, щоб, не дай Боже, комусь криво що не сказати. А по-моєму, свій, чужий, сват, брат, дідько лихий — стрижи всіх під один гребінець (С. Добровольський).

стри́гти [всіх] під одну́ гребі́нку (гребіне́ць). Однаково оцінювати всіх або багатьох. — Ага, одрубники. Столипінці.— І з цікавістю приглядався до осель, що з десяток їх розкинулись ліворуч понад шляхом. ..— Не всіх, сину, стрижи під одну гребінку,— сказала мати (А. Головко); Надто вже якось ми звикли все робити по-сімейному, — врешті мовив Кандиба, зупиняючись перед столом. — Всі у нас свої, всі Івани Івановичі, і ми не так дбаємо про діло, як про те, щоб, не дай Боже, комусь криво що не сказати. А по-моєму, свій, чужий, сват, брат, дідько лихий — стрижи всіх під один гребінець (С. Добровольський).

ти́сяча і одна́, книжн. Дуже багато; велика кількість. Ми озброєні знаннями, досвідом, терплячістю, зрештою, своєю небайдужістю до його [вихованця] долі… В нас на нього інструкцій тисяча і одна… (О. Гончар).

ті́льки [сама́ (одна́)] душа́ залиши́лася (лиши́лася) у кого. Хто-небудь зовсім зубожів, збіднів. — Хоч би ще троячку накинули,— .. кидає фурман.— Май, Онуфрію, совість! — гримнула на нього Петрівна.— Бачиш, що у чоловіка тільки сама душа залишилася (М. Стельмах).

ті́льки [сама́ (одна́)] душа́ залиши́лася (лиши́лася) у кого. Хто-небудь зовсім зубожів, збіднів. — Хоч би ще троячку накинули,— .. кидає фурман.— Май, Онуфрію, совість! — гримнула на нього Петрівна.— Бачиш, що у чоловіка тільки сама душа залишилася (М. Стельмах).

топта́тися (тупцюва́ти, тупцюва́тися, ту́пцятися, товкти́ся) на [одно́му] мі́сці. Не просуватися вперед, не мати жодних досягнень у якійсь справі; не розвиватися, не вдосконалюватися. Ми ж тиждень вже нівроку на місці топчемось, братва, вперед ані півкроку (П. Дорошко); Тупцювали на одному місці, товкли воду в ступі, переливали з пустого в порожнє, намагалися дійти до істини, а істина лежала десь поза межами кімнати, в якій засідали ці люди (П. Загребельний); Народне мистецтво не тупцюється на місці, а безперервно збагачується новими сюжетами, різноманітною інтерпретацією їх (З журналу); Останні півроку дехто почав говорити, що завод, мовляв, тупцяється на місці (Ю. Шовкопляс); Правда, робив він цеє непроворно, мляво, довго, або товчеться на одному місці,— шкрябається, як курка лапою, або стоїть — потилицю чухає, поки надумається, що робить (Грицько Григоренко). тупцюва́ння на мі́сці. Учений не має права жити минулою справою, вважати науковий ступінь самоціллю. Тупцювання на місці — це ознака застою, занепаду ученого (З журналу).

топта́тися (тупцюва́ти, тупцюва́тися, ту́пцятися, товкти́ся) на [одно́му] мі́сці. Не просуватися вперед, не мати жодних досягнень у якійсь справі; не розвиватися, не вдосконалюватися. Ми ж тиждень вже нівроку на місці топчемось, братва, вперед ані півкроку (П. Дорошко); Тупцювали на одному місці, товкли воду в ступі, переливали з пустого в порожнє, намагалися дійти до істини, а істина лежала десь поза межами кімнати, в якій засідали ці люди (П. Загребельний); Народне мистецтво не тупцюється на місці, а безперервно збагачується новими сюжетами, різноманітною інтерпретацією їх (З журналу); Останні півроку дехто почав говорити, що завод, мовляв, тупцяється на місці (Ю. Шовкопляс); Правда, робив він цеє непроворно, мляво, довго, або товчеться на одному місці,— шкрябається, як курка лапою, або стоїть — потилицю чухає, поки надумається, що робить (Грицько Григоренко). тупцюва́ння на мі́сці. Учений не має права жити минулою справою, вважати науковий ступінь самоціллю. Тупцювання на місці — це ознака застою, занепаду ученого (З журналу).

топта́тися (тупцюва́ти, тупцюва́тися, ту́пцятися, товкти́ся) на [одно́му] мі́сці. Не просуватися вперед, не мати жодних досягнень у якійсь справі; не розвиватися, не вдосконалюватися. Ми ж тиждень вже нівроку на місці топчемось, братва, вперед ані півкроку (П. Дорошко); Тупцювали на одному місці, товкли воду в ступі, переливали з пустого в порожнє, намагалися дійти до істини, а істина лежала десь поза межами кімнати, в якій засідали ці люди (П. Загребельний); Народне мистецтво не тупцюється на місці, а безперервно збагачується новими сюжетами, різноманітною інтерпретацією їх (З журналу); Останні півроку дехто почав говорити, що завод, мовляв, тупцяється на місці (Ю. Шовкопляс); Правда, робив він цеє непроворно, мляво, довго, або товчеться на одному місці,— шкрябається, як курка лапою, або стоїть — потилицю чухає, поки надумається, що робить (Грицько Григоренко). тупцюва́ння на мі́сці. Учений не має права жити минулою справою, вважати науковий ступінь самоціллю. Тупцювання на місці — це ознака застою, занепаду ученого (З журналу).

топта́тися (тупцюва́ти, тупцюва́тися, ту́пцятися, товкти́ся) на [одно́му] мі́сці. Не просуватися вперед, не мати жодних досягнень у якійсь справі; не розвиватися, не вдосконалюватися. Ми ж тиждень вже нівроку на місці топчемось, братва, вперед ані півкроку (П. Дорошко); Тупцювали на одному місці, товкли воду в ступі, переливали з пустого в порожнє, намагалися дійти до істини, а істина лежала десь поза межами кімнати, в якій засідали ці люди (П. Загребельний); Народне мистецтво не тупцюється на місці, а безперервно збагачується новими сюжетами, різноманітною інтерпретацією їх (З журналу); Останні півроку дехто почав говорити, що завод, мовляв, тупцяється на місці (Ю. Шовкопляс); Правда, робив він цеє непроворно, мляво, довго, або товчеться на одному місці,— шкрябається, як курка лапою, або стоїть — потилицю чухає, поки надумається, що робить (Грицько Григоренко). тупцюва́ння на мі́сці. Учений не має права жити минулою справою, вважати науковий ступінь самоціллю. Тупцювання на місці — це ознака застою, занепаду ученого (З журналу).

топта́тися (тупцюва́ти, тупцюва́тися, ту́пцятися, товкти́ся) на [одно́му] мі́сці. Не просуватися вперед, не мати жодних досягнень у якійсь справі; не розвиватися, не вдосконалюватися. Ми ж тиждень вже нівроку на місці топчемось, братва, вперед ані півкроку (П. Дорошко); Тупцювали на одному місці, товкли воду в ступі, переливали з пустого в порожнє, намагалися дійти до істини, а істина лежала десь поза межами кімнати, в якій засідали ці люди (П. Загребельний); Народне мистецтво не тупцюється на місці, а безперервно збагачується новими сюжетами, різноманітною інтерпретацією їх (З журналу); Останні півроку дехто почав говорити, що завод, мовляв, тупцяється на місці (Ю. Шовкопляс); Правда, робив він цеє непроворно, мляво, довго, або товчеться на одному місці,— шкрябається, як курка лапою, або стоїть — потилицю чухає, поки надумається, що робить (Грицько Григоренко). тупцюва́ння на мі́сці. Учений не має права жити минулою справою, вважати науковий ступінь самоціллю. Тупцювання на місці — це ознака застою, занепаду ученого (З журналу).

іти́ (ходи́ти) / піти́ одніє́ю (ціє́ю ж) сте́жкою з ким і без додатка. Займатися тією ж справою, що й хто-небудь інший, наслідувати когось. Її батько не раз і не двічі нахиляв [схиляв] зятя, щоб той ішов з їм [ним] однією стежкою (Б. Грінченко); Мій брат був літературним працівником, я теж, напевне, піду цією ж стежкою... (І. Волошин).

хоч [би] одни́м о́ком гля́нути (подиви́тися) на що. Хто-небудь дуже хоче побачити те, за чим сумує або ніколи не бачив. — Чи гляну я на ті гори коли-небудь хоч одним оком? (Т. Шевченко); Всі вже забули рідну стріху, .. тільки мене тягнуло додому.., хоч би одним оком глянути на ту леваду (М. Лазорський); Хотілося б мені хоч на одну хвилину в своє село, хоч одним оком подивитися на його (Панас Мирний).

хоч [би] одни́м о́ком гля́нути (подиви́тися) на що. Хто-небудь дуже хоче побачити те, за чим сумує або ніколи не бачив. — Чи гляну я на ті гори коли-небудь хоч одним оком? (Т. Шевченко); Всі вже забули рідну стріху, .. тільки мене тягнуло додому.., хоч би одним оком глянути на ту леваду (М. Лазорський); Хотілося б мені хоч на одну хвилину в своє село, хоч одним оком подивитися на його (Панас Мирний).

хоч би тобі́ [одна́] жива́ люди́на [показа́лася]. Нікого ніде не видно; абсолютно нікого немає. Через півгодини хоч би тобі жива людина показалася на вулиці (Панас Мирний).

хоч би тобі́ [одна́] жива́ люди́на [показа́лася]. Нікого ніде не видно; абсолютно нікого немає. Через півгодини хоч би тобі жива людина показалася на вулиці (Панас Мирний).

хоч одни́́м бо́́ком, зі сл. підійти́́, набли́́зитися і т. ін. Трохи, найменшою мірою, якимсь чином. Щоб наблизитись хоч одним боком до того вимріяного соціалізму, зорганізували вони ще до імперіалістичної війни кооперативну друкарню (Ірина Вільде).

хоч одни́м о́ком, зі сл. подиви́тися, гля́нути, погля́нути, поба́чити і т. ін. Протягом короткого часу; побіжно, мимохідь. Хотілося б мені хоч на одну хвилину у своє село, хоч одним оком подивитися на його [на нього] (Панас Мирний); Ми, тоді ще зовсім маленькі, з хвилюванням проходили повз садиби Короленка, щоб хоч одним оком глянути на усіма нами шанованого письменника-правдолюбця (О. Ковінька); Хочеться мені хоч одним оком поглянути ще на Італію (М. Коцюбинський); — Так оце кортить сватів побачити хоч одним оком (Григір Тютюнник).

хоч [би] одни́м о́ком гля́нути (подиви́тися) на що. Хто-небудь дуже хоче побачити те, за чим сумує або ніколи не бачив. — Чи гляну я на ті гори коли-небудь хоч одним оком? (Т. Шевченко); Всі вже забули рідну стріху, .. тільки мене тягнуло додому.., хоч би одним оком глянути на ту леваду (М. Лазорський); Хотілося б мені хоч на одну хвилину в своє село, хоч одним оком подивитися на його (Панас Мирний).

хоч [би] одни́м о́ком гля́нути (подиви́тися) на що. Хто-небудь дуже хоче побачити те, за чим сумує або ніколи не бачив. — Чи гляну я на ті гори коли-небудь хоч одним оком? (Т. Шевченко); Всі вже забули рідну стріху, .. тільки мене тягнуло додому.., хоч би одним оком глянути на ту леваду (М. Лазорський); Хотілося б мені хоч на одну хвилину в своє село, хоч одним оком подивитися на його (Панас Мирний).

що за оди́н. Хто такий. — Що ти за один? — питаю закостенілого товариша (І. Франко); Тут [на ярмарку] затопчуть, навіть не помітивши, що ти за один (О. Гончар); Ці люди сподобались Данилкові, хоч він і не став їх розпитувати, що вони за одні (П. Панч); // Які погляди, інтереси і т. ін. у когось; яка людина. Що воно за один той Віллі, визначити, звичайно, важко (В. Козаченко).

[з] одного́ по́ля я́годи (рідше я́года). Однакові своїми поглядами, поведінкою, соціальним становищем і т. ін. (перев. негативними). — Ти і я — одного поля ягоди. Одна доля зв’язала нас (В. Большак); — Ні, вони [союзники] підуть на Гітлера війною. У нас же договір з нии є.— Що договір, коли вони з одного поля ягоди? (В. Кучер); — Що стражник, що становий — усі вони одного поля ягода, одним миром мазані!.. (Панас Мирний). ягідки́ одного́ по́ля. — Може б, отцю Миколаю шепнути, щоб він цим або тим святом настрахав Терентія.— Той настрахає,— криво посміхнувся парубок.— Вони, здається, ягідки одного поля (М. Стельмах). з одно́ї гіллі́ я́годи. — Адже се твій брат! Адже ви обоє з одної гіллі ягоди (І. Франко).

як оди́н. 1. перев. з дієсл. Одностайно, дружно. — Тисяча солдатів, як один, зірвали гвинтівки з плеч і приставили їх до ноги (Ю. Смолич); Як один, всією громадою постановили Піски не пустити козаків у село (А. Головко); І б’ють гармати як один! (Ю. Яновський). як оди́н чолові́к. Ще хвилина — і враз, як один чоловік, ринула [купка чумаків] на розбишак (М. Коцюбинський).

2. Без винятку, всі. Всі полягли як один, тільки зброя та диски лишились (Леся Українка); Русалки, вбрані мов на свято, Постали — гожі як одна (П. Грабовський); Разом усміхнулися всі одинадцять співробітниць, усі як одна... (В. Логвиненко); Ці [бійці] як один — в новому обмундируванні (О. Гончар). як оди́н чолові́к. Козаки заступились і за народ, і за свою віру .. І козаки піднялись як один чоловік (І. Нечуй-Левицький).

3. Чимсь схожі між собою (перев. позитивними якостями, рисами); однакові. Усе парубоцтво — як один. Усіх знаємо, усі чесні, усі добрі (Г. Квітка-Основ’яненко).

як оди́н день. Дуже швидко, непомітно. — Нічого, Степане, чотири роки як один день промайнуть (Ю. Збанацький); П’ятдесят літ нашої дружби прошуміли в тайзі як один день (О. Довженко); // Щасливо, безтурботно. — Наче ті голуби [молоді] живуть. Зазнають і щастя на своєму віку, і розкоші,— як один день вік проживуть! — мовив Максим (Л. Яновська).

як оди́н фунт. Рівно, точно. [Сироватка:] Твій хліб уже перевезли до склепу. Зважили. Шістсот двадцять п’ять пудів, як один фунт (І. Микитенко).

як оди́н. 1. перев. з дієсл. Одностайно, дружно. — Тисяча солдатів, як один, зірвали гвинтівки з плеч і приставили їх до ноги (Ю. Смолич); Як один, всією громадою постановили Піски не пустити козаків у село (А. Головко); І б’ють гармати як один! (Ю. Яновський). як оди́н чолові́к. Ще хвилина — і враз, як один чоловік, ринула [купка чумаків] на розбишак (М. Коцюбинський).

2. Без винятку, всі. Всі полягли як один, тільки зброя та диски лишились (Леся Українка); Русалки, вбрані мов на свято, Постали — гожі як одна (П. Грабовський); Разом усміхнулися всі одинадцять співробітниць, усі як одна... (В. Логвиненко); Ці [бійці] як один — в новому обмундируванні (О. Гончар). як оди́н чолові́к. Козаки заступились і за народ, і за свою віру .. І козаки піднялись як один чоловік (І. Нечуй-Левицький).

3. Чимсь схожі між собою (перев. позитивними якостями, рисами); однакові. Усе парубоцтво — як один. Усіх знаємо, усі чесні, усі добрі (Г. Квітка-Основ’яненко).

як одна́ годи́на. Дуже швидко. Тиждень минув, як одна година (І. Нечуй-Левицький); Так-то проживає Олеся, працюючи без спочину, без утоми; так і рік цілий минув, як одна година (Марко Вовчок).

як одна́ душа́, зі сл. жи́ти. Дружно, в злагоді. І зажили молоді як одна душа — дружно, весело (З усн. мови).