одзвітувати 1 значення
-1-
дієслово доконаного виду
Словник відмінків
Інфінітив | одзвітува́ти | |
однина | множина | |
Наказовий спосіб | ||
1 особа | одзвіту́ймо | |
2 особа | одзвіту́й | одзвіту́йте |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
1 особа | одзвіту́ю | одзвіту́ємо, одзвіту́єм |
2 особа | одзвіту́єш | одзвіту́єте |
3 особа | одзвіту́є | одзвіту́ють |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
чол.р. | одзвітува́в | одзвітува́ли |
жін.р. | одзвітува́ла | |
сер.р. | одзвітува́ло | |
Активний дієприкметник | ||
Пасивний дієприкметник | ||
Безособова форма | ||
Дієприслівник | ||
одзвітува́вши |