одернувати 1 значення

-1-
дієслово доконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив одернува́ти
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   одерну́ймо
2 особа одерну́й одерну́йте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа одерну́ю одерну́ємо, одерну́єм
2 особа одерну́єш одерну́єте
3 особа одерну́є одерну́ють
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. одернува́в одернува́ли
жін.р. одернува́ла
сер.р. одернува́ло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
одерно́ваний
Безособова форма
одерно́вано
Дієприслівник
одернува́вши