-1-
дієслово недоконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив оде́ржувати
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   оде́ржуймо
2 особа оде́ржуй оде́ржуйте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа оде́ржуватиму оде́ржуватимемо, оде́ржуватимем
2 особа оде́ржуватимеш оде́ржуватимете
3 особа оде́ржуватиме оде́ржуватимуть
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа оде́ржую оде́ржуємо, оде́ржуєм
2 особа оде́ржуєш оде́ржуєте
3 особа оде́ржує оде́ржують
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
оде́ржуючи
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. оде́ржував оде́ржували
жін. р. оде́ржувала
сер. р. оде́ржувало
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
оде́ржуваний
Безособова форма
оде́ржувано
Дієприслівник
оде́ржувавши

Словник синонімів

ЗАРОБЛЯ́ТИ (мати право або домовленість на плату за виконану роботу), УРОБЛЯ́ТИ[ВРОБЛЯ́ТИ]розм.,ЗАПРАЦЬО́ВУВАТИрідко;ПРИРОБЛЯ́ТИ[ПРИРО́БЛЮВАТИ], ПІДРОБЛЯ́ТИ[ПІДРО́БЛЮВАТИ] (додатково, понад основний заробіток); ОТРИ́МУВАТИ, ОДЕ́РЖУВАТИ, БРА́ТИ (перев. на руки). - Док.: зароби́ти, уроби́ти[вроби́ти], запрацюва́ти, прироби́ти, підроби́ти, отри́мати, оде́ржати. - Доярки тепер добре заробляють, не те, що раніше (Є. Гуцало); Спочив би на старість. Сини і онуки Вробили б на хліб і до хліба доволі (А. Малишко); Він.. чесно запрацював ті гроші, він потом обливався шість повних літ, спину не розгинав... (Мирослав Ірчан); Паськам в’язала, копала, приробляла корму телиці на зиму (К. Гордієнко); І ти ростеш поміж сиріток, і вже одержуєш платню, і носиш матері (В. Сосюра); - Та дівчина, що у мене була, п’ятнадцять карбованців на рік брала на моїй одежі (Панас Мирний).
ОДЕ́РЖАТИ (взяти очікуване, надіслане, належне - документи, поштові відправлення, житло, товари і т. ін.), ОТРИ́МАТИ, ДІСТА́ТИ. - Недок.: оде́ржувати, отри́мувати, дістава́ти, постача́тисячим.Віталій Калмиков за якийсь тиждень мав уже одержати матуру - атестат зрілості (Ю. Смолич); Напередодні наступу бійці одержали тютюн (О. Гончар); Велика черга людей очікувала під заводськими ворітьми в надії одержати роботу (І. Цюпа); Питала я скрізь листів.., але ніде нічого не отримала (Леся Українка); Його жінка була шляхетського роду і дістала в придане той невеличкий куток в Хохітві (І. Нечуй-Левицький); Росія одверто вступила в союз з Англією і тепер буде постачатися озброєнням з-за моря (П. Кочура).
ОДЕ́РЖАТИ (прийняти те, що надано за певну діяльність, роботу і т. ін. - звання, посаду, нагороду, покарання і т. ін.), ОТРИ́МАТИ, ДІСТА́ТИ, ДОБУ́ТИ, ЗДОБУ́ТИ, ЗАСЛУЖИ́ТИ, УДОСТОЇТИСЯ[ВДОСТОЇТИСЯ], ЗАРОБИ́ТИрозм. - Недок.: оде́ржувати, отри́мувати, дістава́ти, добува́ти, здобува́ти, удосто́юватися[вдосто́юватися], заробля́ти. Чоботи наваксував [Охрім], в нагрудний карманчик ланцюжок повісив і кожному зустрічному хвалився, що одержав у нагороду іменні золоті часи (Григорій Тютюнник); За свій дерев’яний стиль він отримав срібну почесну чарку (Леся Українка); Згідно з законом дістали [жінки] покарання (О. Гончар); Весело й тяжко згадувати нам тебе, старий наш діду Києве!.. Скільки-то князів, лицарства і гетьманів добуло, воюючи за тебе, слави (П. Куліш); Софійські ворота Києва після 1240 року здобули назву Батиєвих (з газети); - Працював непогано і заслужив велику срібну медаль на виставці в Москві (В. Кучер); Удостоїтися премії ім. Т. Шевченка; За кілька день Біда відбуватиме кару. Заробив якусь кількість нарядів (М. Трублаїні); Після великої зими Вернувся і Максим безногий: В поході, каже, загубив. Та срібний хрестик заробив! (Т. Шевченко).
ОДЕ́РЖАТИ (заслужити якусь оцінку на уроці або екзамені), ОТРИ́МАТИ, ДІСТА́ТИ, ЗАРОБИ́ТИрозм.;УХОПИ́ТИ[ВХОПИ́ТИ]розм.,СХОПИ́ТИрозм. (незадовільну або нижчу, ніж хтось сподівався). - Недок.: оде́ржувати, отри́мувати, дістава́ти, заробля́ти, хапа́ти, схо́плювати. Ася.. одержала з математики двійку, всім було дуже сумно за неї (О. Іваненко); На вступних екзаменах з літератури я схопив "трійку" (А. Хорунжий).
ОДЕ́РЖАТИ (навчаючись, досягти чогось - про освіту, професію, знання і т. ін.), ОТРИ́МАТИ, ЗДОБУ́ТИ, ДОБУ́ТИ, ДІСТА́ТИ. - Недок.: одержувати, отри́мувати, здобува́ти, добува́ти, дістава́ти. Одержати вищу освіту; П’ять місяців навчання минули, як тиждень. Дмитро отримав п’ятий розряд (П. Автомонов); Здобудеш освіту - побачиш більше світу (прислів’я); - Я добув науку, і діти в мене будуть її добувати (М. Стельмах).
ОДЕ́РЖАТИ (набути якоїсь характеристики, оцінки), ОТРИ́МАТИ, ДІСТА́ТИ, ЗДОБУ́ТИ, ЗАСЛУЖИ́ТИ, ЗАРОБИ́ТИ. - Недок.: оде́ржувати, отри́мувати, дістава́ти, здобува́ти, заслуго́вувати, заробля́ти. Ще за свого життя Франко одержав світове визнання як учений і письменник (з журналу); Марта хутко йшла звичним шляхом на Хрещатик.. Це вперше за життя вона дістала на себе стільки одвертого цинізму, брехні й базарної лайки (В. Підмогильний); Два кобзарі.. виспівували про Морозенка, про Нечая, про Перебийноса, що здобули на всьому світі несказанної слави (П. Куліш); Радів Чіпка, потай од матері, вдвох з жінкою, що заробив людську шану, повагу (Панас Мирний).
ОДЕ́РЖАТИ (зазнати на собі певної дії кого-, чого-небудь), ОТРИ́МАТИ, ДІСТА́ТИ, ЗАРОБИ́ТИрозм.,ЗДОБУ́ТИрозм.; СХОПИ́ТИрозм.,УХОПИ́ТИ[ВХОПИ́ТИ]розм. (раптово, несподівано). - Недок.: оде́ржувати, отри́мувати, дістава́ти, заробля́ти, здобува́ти, схо́плювати. Я простяг у напрямку до борців руки й одержав кілька добрих стусанів у щелепи (Ю. Яновський); Так отримав по пальцях, що й досі, при згадці, щемлять вони (М. Стельмах); Падає отаман Балабан, діставши три смертельні рани (О. Довженко); - То дарма, що собі заробили болячку, по токах чужих ходячи, зате он кому повні винбарі зерном поналивали (А. Головко); Був покликаний [Іванов] до армії на початку війни і відвоював, поки не здобув сухоти в Мазурських болотах (Ю. Смолич); На ранок його знову схопив кашель, закололо в боці (Ю. Бедзик).

Словник фразеологізмів

діста́ти (оде́ржати) / дістава́ти (оде́ржувати) одкоша́ (відкоша́) від кого і без додатка. 1. Зазнати невдачі у сватанні, жениханні, залицянні. Його мати була ще молода, й .. Семен підсипався до неї, дістав одкоша й от тепер мстився й на матері, й на синові (Г. Хоткевич); Маленька тендітна руса красуня [Марія Башкирцева] у центрі уваги налощених кавалерів, що з них уже не один одержав від неї одкоша (З журналу); Таміла не подобалася Іванові .. Подобалася чи ні, а напідпитку таки не раз чіплявся до неї. Й завжди діставав одкоша (Л. Дмитерко).

2. Зазнати невдачі у якій-небудь справі. — Наскільки ми [грецькі василіки] розуміємо, княгиня Ольга, діставши одкоша в Константинополі, мріє і хоче нав’язати Болгарії те, що вона хотіла б нав’язати Візантії… (С. Скляренко); Діставши одкоша від племінниці, Сердюки спробували були видурити капітал у найменшого з заробітчан — у Данька Яреська (О. Гончар); Бібліотека Оксфордського університету ніколи не видавала книг додому. Відомо, що навіть слуга короля Карла І одержав відкоша (З журналу).

діста́ти (оде́ржати) / дістава́ти (оде́ржувати) о́близня від кого і без додатка. Зазнати невдачі у тому, на що розраховував, сподівався, чого домагався. — Я боюсь дістати облизня, я хворобливо боюсь показатись смішним перед жінкою, яку люблю (В. Гжицький); Діставши облизня, фашист тікає, як не перерветься, намагається притиснутись до землі і загубитись на тлі зелених дерев (Ю. Яновський).

діста́ти (оде́ржати) / дістава́ти (оде́ржувати) одкоша́ (відкоша́) від кого і без додатка. 1. Зазнати невдачі у сватанні, жениханні, залицянні. Його мати була ще молода, й .. Семен підсипався до неї, дістав одкоша й от тепер мстився й на матері, й на синові (Г. Хоткевич); Маленька тендітна руса красуня [Марія Башкирцева] у центрі уваги налощених кавалерів, що з них уже не один одержав від неї одкоша (З журналу); Таміла не подобалася Іванові .. Подобалася чи ні, а напідпитку таки не раз чіплявся до неї. Й завжди діставав одкоша (Л. Дмитерко).

2. Зазнати невдачі у якій-небудь справі. — Наскільки ми [грецькі василіки] розуміємо, княгиня Ольга, діставши одкоша в Константинополі, мріє і хоче нав’язати Болгарії те, що вона хотіла б нав’язати Візантії… (С. Скляренко); Діставши одкоша від племінниці, Сердюки спробували були видурити капітал у найменшого з заробітчан — у Данька Яреська (О. Гончар); Бібліотека Оксфордського університету ніколи не видавала книг додому. Відомо, що навіть слуга короля Карла І одержав відкоша (З журналу).