одеревіти 1 значення
-1-
дієслово доконаного виду
Словник відмінків
Інфінітив | одереві́ти | |
однина | множина | |
Наказовий спосіб | ||
1 особа | одереві́ймо | |
2 особа | одереві́й | одереві́йте |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
1 особа | одереві́ю | одереві́ємо, одереві́єм |
2 особа | одереві́єш | одереві́єте |
3 особа | одереві́є | одереві́ють |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
чол.р. | одереві́в | одереві́ли |
жін.р. | одереві́ла | |
сер.р. | одереві́ло | |
Активний дієприкметник | ||
одереві́лий | ||
Пасивний дієприкметник | ||
Безособова форма | ||
Дієприслівник | ||
одереві́вши |