одеревянілий 1 значення

-1-
дієприкметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний одерев’яні́лий одерев’яні́ла одерев’яні́ле одерев’яні́лі
родовий одерев’яні́лого одерев’яні́лої одерев’яні́лого одерев’яні́лих
давальний одерев’яні́лому одерев’яні́лій одерев’яні́лому одерев’яні́лим
знахідний одерев’яні́лий, одерев’яні́лого одерев’яні́лу одерев’яні́ле одерев’яні́лі, одерев’яні́лих
орудний одерев’яні́лим одерев’яні́лою одерев’яні́лим одерев’яні́лими
місцевий на/в одерев’яні́лому, одерев’яні́лім на/в одерев’яні́лій на/в одерев’яні́лому, одерев’яні́лім на/в одерев’яні́лих

Словник синонімів

НЕРУХО́МИЙ (який не рухається, лишається в тому самому положенні), НЕПОРУ́ШНИЙ, НЕЗРУ́ШНИЙрідше,НЕДВИЖИ́МИЙрідше,НЕДВИ́ЖНИЙрідше,ЗАВМЕ́РЛИЙпідсил.,ЗАСТИ́ГЛИЙпідсил.,МЕ́РТВИЙпідсил.;ЗАКЛЯ́КЛИЙ, ЗАКАМ’ЯНІ́ЛИЙ[ЗАКАМЕНІ́ЛИЙрідше], СКАМ’ЯНІ́ЛИЙ[СКАМЕНІ́ЛИЙрідше], ОКАМ’ЯНІ́ЛИЙрідше,ЗАДЕРЕВ’ЯНІ́ЛИЙ, ОДЕРЕВ’ЯНІ́ЛИЙ, ДЕРЕВ’Я́НИЙ, ЗАЦІПЕНІ́ЛИЙ, ЗАКОСТЕНІ́ЛИЙ, ПОМЕРТВІ́ЛИЙ (про людину, частини її тіла та про тварину - який став нерухомим); ОСТОВПІ́ЛИЙ (про людину); ЗАДУБІ́ЛИЙ (про частини тіла). Ось солдат, що досі сидів нерухомий в напруженій позі, стиха ворухнувсь (А. Головко); Вода [в Сені] непорушна, живосрібна, навіть не збагнути, в який бік вона тече (В. Собко); Дрімає дорога, небом укрита. Повітря незрушне, склисте (О. Гончар); Крізь білу гребінку березняку ще виднілись розкидані по низовині завмерлі танки (О. Гончар); Робітники, які ще вчора стояли біля цих верстатів, пішли на фронт, і їх зараз ніким замінити. Кожний мертвий верстат був тепер злочином (О. Довженко); Марко встав, розправив задубілу спину, ступив кілька кроків одерев’янілими ногами (І. Цюпа); Він уявляв собі, що станеться з ним, коли він буде мертвий.. Кров у жилах густа і холодна, ..члени витягнені, дерев’яні і не згинаються (М. Коцюбинський).