оддячуватися 1 значення
-1-
дієслово недоконаного виду
Словник відмінків
| Інфінітив | оддя́чуватися, оддя́чуватись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | оддя́чуймося, оддя́чуймось | |
| 2 особа | оддя́чуйся, оддя́чуйсь | оддя́чуйтеся, оддя́чуйтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | оддя́чуватимуся, оддя́чуватимусь | оддя́чуватимемося, оддя́чуватимемось, оддя́чуватимемся |
| 2 особа | оддя́чуватимешся | оддя́чуватиметеся, оддя́чуватиметесь |
| 3 особа | оддя́чуватиметься | оддя́чуватимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | оддя́чуюся, оддя́чуюсь | оддя́чуємося, оддя́чуємось, оддя́чуємся |
| 2 особа | оддя́чуєшся | оддя́чуєтеся, оддя́чуєтесь |
| 3 особа | оддя́чується | оддя́чуються |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| оддя́чуючись | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | оддя́чувався, оддя́чувавсь | оддя́чувалися, оддя́чувались |
| жін. р. | оддя́чувалася, оддя́чувалась | |
| сер. р. | оддя́чувалося, оддя́чувалось | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| оддя́чувавшись | ||