оддячувати 1 значення
-1-
дієслово недоконаного виду
Словник відмінків
| Інфінітив | оддя́чувати | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | оддя́чуймо | |
| 2 особа | оддя́чуй | оддя́чуйте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | оддя́чуватиму | оддя́чуватимемо, оддя́чуватимем |
| 2 особа | оддя́чуватимеш | оддя́чуватимете |
| 3 особа | оддя́чуватиме | оддя́чуватимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | оддя́чую | оддя́чуємо, оддя́чуєм |
| 2 особа | оддя́чуєш | оддя́чуєте |
| 3 особа | оддя́чує | оддя́чують |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| оддя́чуючи | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | оддя́чував | оддя́чували |
| жін. р. | оддя́чувала | |
| сер. р. | оддя́чувало | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| оддя́чувавши | ||