одгородити 1 значення

-1-
дієслово доконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив одгороди́ти
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   одгороді́мо, одгороді́м
2 особа одгороди́ одгороді́ть
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа одгороджу́ одгоро́димо, одгоро́дим
2 особа одгоро́диш одгоро́дите
3 особа одгоро́дить одгоро́дять
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. одгороди́в одгороди́ли
жін.р. одгороди́ла
сер.р. одгороди́ло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
одгоро́джений
Безособова форма
одгоро́джено
Дієприслівник
одгороди́вши