одговітися 1 значення
-1-
дієслово доконаного виду
Словник відмінків
| Інфінітив | одгові́тися, одгові́тись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | одгові́ймося, одгові́ймось | |
| 2 особа | одгові́йся, одгові́йсь | одгові́йтеся, одгові́йтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | одгові́юся, одгові́юсь | одгові́ємося, одгові́ємось, одгові́ємся |
| 2 особа | одгові́єшся | одгові́єтеся, одгові́єтесь |
| 3 особа | одгові́ється | одгові́ються |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | одгові́вся, одгові́всь | одгові́лися, одгові́лись |
| жін.р. | одгові́лася, одгові́лась | |
| сер.р. | одгові́лося, одгові́лось | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| одгові́вшись | ||