одвертатися 1 значення
-1-
дієслово недоконаного виду
Словник відмінків
| Інфінітив | одверта́тися, одверта́тись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | одверта́ймося, одверта́ймось | |
| 2 особа | одверта́йся, одверта́йсь | одверта́йтеся, одверта́йтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | одверта́тимуся, одверта́тимусь | одверта́тимемося, одверта́тимемось, одверта́тимемся |
| 2 особа | одверта́тимешся | одверта́тиметеся, одверта́тиметесь |
| 3 особа | одверта́тиметься | одверта́тимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | одверта́юся, одверта́юсь | одверта́ємося, одверта́ємось, одверта́ємся |
| 2 особа | одверта́єшся | одверта́єтеся, одверта́єтесь |
| 3 особа | одверта́ється | одверта́ються |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| одверта́ючись | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | одверта́вся, одверта́всь | одверта́лися, одверта́лись |
| жін. р. | одверта́лася, одверта́лась | |
| сер. р. | одверта́лося, одверта́лось | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| одверта́вшись | ||
Словник антонімів
| ВІДВЕРТАТИСЯ | ПРИГОРТАТИСЯ |
| 1. Повертати від когось обличчя, тіло вбік, в сторону, повертатися спиною, відхилятися. | Притулятися до кого-н., прихилятися. |
| Відвертається ~ пригортається дитя, дочка, син, я, ти. Відвертатися від кого-н. ~ пригортатися до кого-н. (батька, дитини, дочки, дядька, жінки, коханого, коханої, матері, невістки, сина, тата, тітки, учителя, чоловіка). Відвертатися байдуже, назавжди, з огидою, повністю, з презирством, з переляком, різко ~ пригортатися близько, ближче, з великою теплотою, з довір’ям, ласкою, ніжно, прихильно, тепло, щиро, щільно. | |
| 2. У перен. знач.: Поривати з ким-н. стосунки. | Ставати під чий-н. захист, прихилятися до кого-н. |
| Відвертатися від класу, від колективу, від людей, від учнів ~ прихилятися до кого-н., до класу, до колективу, до людей, до учнів. | |
| І не знаю, де дінуся, Де я пригорнуся, І з ким буду розмовляти, Кого розважати... А пан глянув... одвернувся... Пізнав, препоганий,.. Пізнав батько свого сина (Т. Шевченко). А я з милим посварюся, То почну розмову, То відвернусь, то пригорнусь І цілую знову (Народна пісня). | |
| Відвертання (кого-н) ~пригортання (кого-н);одвертатися ~пригортатися, відхилятися ~прихилятися | |