-1-
дієслово недоконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив одва́жувати
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   одва́жуймо
2 особа одва́жуй одва́жуйте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа одва́жуватиму одва́жуватимемо, одва́жуватимем
2 особа одва́жуватимеш одва́жуватимете
3 особа одва́жуватиме одва́жуватимуть
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа одва́жую одва́жуємо, одва́жуєм
2 особа одва́жуєш одва́жуєте
3 особа одва́жує одва́жують
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
одва́жуючи
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. одва́жував одва́жували
жін. р. одва́жувала
сер. р. одва́жувало
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
одва́жувавши

Словник фразеологізмів

дава́ти (рідше наклада́ти, одва́жувати) / да́ти (рідше накла́сти, одва́жити) зда́чі кому і без додатка. Відповідати ударом на удар, образою на образу і т. ін. Парамон Пархомович насідав на сина, а той давав здачі й до кишені по відповідь не лазив (Ю. Яновський); Дав мені один пан у пику, а я причинив двері, щоб свідки не нагодилися, та тоді й наклав йому здачі (Л. Яновська); Підстеріг він мене в темному місці й дав по шиї. Замість того, щоб одважити здачі, я пустився навтьоки (Ю. Яновський); // Грубо відповідати кому-небудь на питання або звертання. — Ви мене не проженете? — спитав він..— Ні, не проженемо: ми не вдалися в вас…— різко дала здачі Саня (І. Нечуй-Левицький).