одбути 1 значення
-1-
дієслово доконаного виду
Словник відмінків
Інфінітив | одбу́ти | |
однина | множина | |
Наказовий спосіб | ||
1 особа | одбу́дьмо | |
2 особа | одбу́дь | одбу́дьте |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
1 особа | одбу́ду | одбу́демо, одбу́дем |
2 особа | одбу́деш | одбу́дете |
3 особа | одбу́де | одбу́дуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
чол.р. | одбу́в | одбули́ |
жін.р. | одбула́ | |
сер.р. | одбуло́ | |
Активний дієприкметник | ||
Пасивний дієприкметник | ||
одбу́тий | ||
Безособова форма | ||
одбу́то | ||
Дієприслівник | ||
одбу́вши |