-1-
дієслово недоконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив одаря́ти
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   одаря́ймо
2 особа одаря́й одаря́йте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа одаря́тиму одаря́тимемо, одаря́тимем
2 особа одаря́тимеш одаря́тимете
3 особа одаря́тиме одаря́тимуть
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа одаря́ю одаря́ємо, одаря́єм
2 особа одаря́єш одаря́єте
3 особа одаря́є одаря́ють
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
одаря́ючи
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. одаря́в одаря́ли
жін. р. одаря́ла
сер. р. одаря́ло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
одаря́вши

Словник синонімів

НАДІЛИ́ТИкого чим (надати яких-небудь властивостей, якостей, уміння і т. ін.),УДІЛИ́ТИ[ВДІЛИ́ТИ]кому що,ДА́ТИкому що;НАГОРОДИ́ТИрозм. (перев. чимось небажаним, неприємним);ОБДАРУВА́ТИ[ОБДАРИ́ТИзаст.][ОДАРИ́ТИзаст.][ОДАРУВА́ТИзаст.] (чимось хорошим). - Недок.: наділя́ти, уділя́ти[вділя́ти], дава́ти, нагоро́джувати, обдаро́вувати[обдаря́ти][одаря́ти][одаро́вувати]. Одна людина не може багато [зробити], навіть коли природа наділила її щедрими дарами і добрими побажаннями (О. Довженко); Вміла мати брови дати.., Та не вміла на сім світі Щастя-долі дати (Т. Шевченко); Всю дорогу мати нарікала на свою нещасливу долю, що з усіх боків ошукала її: спочатку нагородила чоловіком-невдахою, а потім підкинула оцього опришка, оцього неслухняного Миколу (Ю. Збанацький); Вередує запізніла весна. Наче розсердившись, що їй заважають обдарувати землю теплом (А. Хижняк). - Пор. II. 3. надава́ти.