огурний 1 значення

-1-
прикметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний огу́рний огу́рна огу́рне огу́рні
родовий огу́рного огу́рної огу́рного огу́рних
давальний огу́рному огу́рній огу́рному огу́рним
знахідний огу́рний, огу́рного огу́рну огу́рне огу́рні, огу́рних
орудний огу́рним огу́рною огу́рним огу́рними
місцевий на/в огу́рному, огу́рнім на/в огу́рній на/в огу́рному, огу́рнім на/в огу́рних

Словник синонімів

УПЕ́РТИЙ[ВПЕ́РТИЙ] (який намагається все робити по-своєму, не піддається впливу), НЕПОСТУ́ПЛИВИЙ, НЕПІДДА́ТЛИВИЙ, НЕПОДА́ТЛИВИЙ, НЕЗГІ́ДЛИВИЙ, НЕЗГІ́ДНИЙ, НЕЗГОВІ́РЛИВИЙ, НАТУ́РИСТИЙрозм.,УГУ́РНИЙдіал.,ОГУ́РНИЙдіал.,ПЕНЯКУВА́ТИЙдіал.;ЗАТЯ́ТИЙ, ЗАПЕ́КЛИЙ, КЛЯ́ТИЙрозм.,ЗАБІСО́ВАНИЙрозм. заст. (особливо упертий); МІДНОЛО́БИЙзневажл. (безглуздо упертий). Народився й жив [Святослав] таким, як і батько його Ігор, - упертим, твердим, зухвалим (С. Скляренко); Федір добре знав свого батька - непоступливого, затятого, не схильного прощати нікому (А. Головко); Він вирішив було пошукати інших шляхів до зближення з непіддатливою циганкою (Д. Ткач); Гаркуша незабаром повертався знову, люто умовляючи неподатливих отаманів (О. Гончар); Цей нарід незгідливий: вони отак і до суду-віку на одно не згодяться (Лесь Мартович); Палазя була й краща за Надезю й не така натуриста (І. Нечуй-Левицький); А ті, що в своїх помилках угурні, То справжні дурні (І. Франко); Що лютіше карали [фашисти],то все більш затятим, незламним ставав Дмитро (В. Козаченко); - Такого запеклого індивіда, як ти, я давно не бачив! - признається Хома (О. Гончар); - Звали того денщика Стьопкою. І клятий же був такий: що йому вже не доставалося, як не бив його охвецер [офіцер], - нічого не помага (Панас Мирний); Був з нього козарлюга забісований (О. Стороженко). - Пор. 1. непокі́рний.