огузкуватий 1 значення

-1-
прикметник
[розм.]

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний огу́зкуватий огу́зкувата огу́зкувате огу́зкуваті
родовий огу́зкуватого огу́зкуватої огу́зкуватого огу́зкуватих
давальний огу́зкуватому огу́зкуватій огу́зкуватому огу́зкуватим
знахідний огу́зкуватий, огу́зкуватого огу́зкувату огу́зкувате огу́зкуваті, огу́зкуватих
орудний огу́зкуватим огу́зкуватою огу́зкуватим огу́зкуватими
місцевий на/в огу́зкуватому, огу́зкуватім на/в огу́зкуватій на/в огу́зкуватому, огу́зкуватім на/в огу́зкуватих

Словник синонімів

КРЕМЕ́ЗНИ́Й (про людину - міцної будови тіла), КОРЕНА́СТИЙ[КОРЕНИ́СТИЙрідше], ЖИ́ЛАВИЙ, ВУЗЛУВА́ТИЙрозм.,КОРЧУВА́ТИЙрозм.;ОГРЯ́ДНИ́Й, ДЕБЕ́ЛИЙ, ОПА́СИСТИЙ (міцний і повнотілий); ШИРОКОПЛЕ́ЧИЙ, ПЛЕЧИ́СТИЙ (широкий у плечах); КРИЖА́СТИЙ[КРЯЖИ́СТИЙ], ОГУ́ЗКУВАТИЙрозм.,ОКА́ДКУВАТИЙ[ОКА́ДЬКУВАТИЙ]розм. (широкий у крижах); ПРИСА́ДКУВАТИЙ, ПРИСА́ДИСТИЙ, ОЦУ́ПКУВАТИЙ, ОКОРЕ́НКУВАТИЙрозм., ПРИЗЕ́МКУВАТИЙрозм.,ОСА́ДКУВАТИЙрозм.,ОКЛЕ́ЦЬКУВАТИЙдіал., ГАМАЛИКУВА́ТИЙдіал. (невисокий, але міцної будови). Панас стояв кремезний, мов дуб, і реготав (Ю. Яновський); На поріг вибігає хазяйка ходаківської корчми, гладка і коренаста Тетяна (В. Кучер); Здавалося, був [чоловік] сильний, коренистий, грубий (І. Франко); Коляску вкотили Мелашка і дядько Захар - дебелий, жилавий санітар (А. Хижняк); Вузлуватий, широкий в плечах, трохи незграбний, з високими грудьми й дужими руками, він здається старшим від своїх літ (С. Скляренко); Оленчук ще довго сидів, схилившись на ґирлиґу, і в темряві ночі корчувата постать його непорушно темніла під навислим зоряним небозводом (О. Гончар); З себе був о. Хведор огрядний, тілистий, невисокий, але плечистий (І. Нечуй-Левицький); Жінка.. випросталася на повний зріст: висока, огрядна, дебела (О. Гончар); В коридорі поміж тонких хлопців і вертлявих дівчаток з’являється опасиста постать мордатого літнього чоловіка (П. Загребельний); Де проходив широкоплечий Мокеїч, там уже легко міг протиснутись і сухорлявий, жилавий Цимбал (О. Гончар); Федір Прохорович - середній на зріст, втоптаний, крижастий (Д. Бедзик); З хати, смачно позіхаючи, вийшов кряжистий лісник (М. Стельмах); Починало вечоріти, коли до ковалевого двору під’їхав товстий, огузкуватий вершник (І. Ле); Товстий, окадкуватий, він ледве поспішав за вертливим, як в’юн, лакеєм (Панас Мирний); Він чоловік окадькуватий собі: не високий і не низький, не тоненький і не товстий, а так собі кріпкий (Словник Б. Грінченка); Назустріч йому від колодязя з двома відрами в руках ішла огрядна присадкувата дівчина (Григорій Тютюнник); Погано пошита перкалева сукенка не укривала оцупкуватої фігури (М. Коцюбинський); На трибуну ще один іде. Невисокий, але окоренкуватий, дебелий (І. Рябокляч); Свої богослужби править [батюшка] добре, голос має густий і за треби не дуже турбується - на це більш падка приземкувата, як дуплянка, матушка (М. Стельмах); Карпо, молодий ще чоловік, осадкуватий, широкоплечий, ширококостий (Панас Мирний); Оклецькуватий писар з якутів Зітхав, протираючи очі (П. Грабовський); Народ показний, гамаликуватий (Ганна Барвінок). - Пор. 2. товсти́й.