-1-
дієслово недоконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив огу́джувати
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   огу́джуймо
2 особа огу́джуй огу́джуйте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа огу́джуватиму огу́джуватимемо, огу́джуватимем
2 особа огу́джуватимеш огу́джуватимете
3 особа огу́джуватиме огу́джуватимуть
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа огу́джую огу́джуємо, огу́джуєм
2 особа огу́джуєш огу́джуєте
3 особа огу́джує огу́джують
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
огу́джуючи
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. огу́джував огу́джували
жін. р. огу́джувала
сер. р. огу́джувало
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
огу́джувавши

Словник синонімів

ОСУ́ДЖУВАТИ (виявляти негативне, несхвальне ставлення до кого-, чогонебудь, висловлювати невдоволення), ЗАСУ́ДЖУВАТИ, СУДИ́ТИ, ГУ́ДИТИ, ОГУ́ДЖУВАТИ[ОБГУ́ДЖУВАТИрозм.], ГА́НИТИ, ПЛЯМУВА́ТИ, ОСУДЖА́ТИрідше,ПЛЯМИ́ТИрідше,ГАНЬБИ́ТИпідсил., ТАВРУВА́ТИпідсил., ШЕЛЬМУВА́ТИпідсил., ГАНЬБУВА́ТИпідсил.,ХУЛИ́ТИпідсил. книжн.; БРИ́ТИрозм. (влучно, гостро). - Док.: осуди́ти, засуди́ти, посуди́ти, огу́дити[обгу́дити], загу́дити, ви́ганити, зга́нити, ви́ганьбити. [Джен:] Я не маю наміру тебе осуджувати, я взагалі не маю права судити твої вчинки (В. Собко); Усі.. засуджували її легковажність (С. Журахович); Вона, пригадуючи свої молоді літа, судила теперішню молодіж (Панас Мирний); Омелян говорить так, що не розбереш, чи хвалить, чи гудить жінку (М. Стельмах); Рай та й годі! А для кого? Для людей. А люде? Не хотять на нього й глянуть, А глянуть - огудять (Т. Шевченко); Кінь як кінь - не поганий і не добрий, Нема за що ганити, Нема за що й похвалити (І. Муратов); Від поконвіку нас повчали, ..Щоб люди злодіїв прощали.. Але стають другі години, Яка от саме настига: Плямують зрадника країни (П. Грабовський); Будучи полум’яним поборником дружби і братерства народів, Франко гнівно таврував царський уряд Росії (з журналу); - Ой, не хули та на Бога. Він може вже й завтра покликати нас на свій суд справедливий (П. Козланюк); На зборах добре брили Василя: "Ледачого, як він, не бачила земля!" (К. Гордієнко). - Пор. докоря́ти.