ЗБАЙДУЖІ́ТИ (втратити інтерес, стати байдужим до кого-, чого-небудь), ЗБАЙДУЖНІ́ТИрідше,ПОГА́СНУТИпідсил.,ЗНЕОХО́ТИТИСЯрозм.;ОГРУБІ́ТИ, ОЧЕ́РСТВІ́ТИ, ОТУПІ́ТИ (внаслідок несприятливих життєвих обставин); ПЕРЕСИ́ТИТИСЯ (через надмірне задоволення потреб, бажань). - Недок.: байдужі́ти, байдужні́ти, погаса́ти, знеохо́чуватися, переси́чуватися. Даремно він тоді збайдужів до неї (О. Гуреїв); Я вже ні фальшу, ні правди не чула, я погасла (Леся Українка); Чоловік з нудьги зовсім занепав здоров’ям, отупів якось, нічого йому не страшно, не боязко (Марко Вовчок); Можучи заспокоювати всі свої низькі апетити, які тільки були доступні його нерозвитій [нерозвиненій] душі, він швидко пересичувався і починав нудитись (І. Франко). - Пор. 1. охоло́нути.

ОГРУБІ́ТИ (стати, зробитися грубим, твердим - про шкіру, поверхню чого-небудь), ЗАШКАРУ́БНУТИ, ОГРУ́БНУТИрідше,ЗГРУ́БНУТИрідше.Вони [руки] трохи огрубіли і потемніли, але не втратили своєї краси (І. Цюпа); Сніг на полях зашкаруб, став наче підошва (П. Автомонов); Від сонця та вітру шкіра зашкарубла, почервоніла (А. Хижняк).