-1-
іменник чоловічого роду
(щось дуже велике за розміром; шум, гамір) [діал.]

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний огро́м  
родовий огро́му  
давальний огро́му, огро́мові  
знахідний огро́м  
орудний огро́мом  
місцевий на/в огро́мі, по огро́му  
кличний огро́ме*  

Словник синонімів

ГА́ЛАС (безладне звучання багатьох голосів), ГАМ, ГА́МІР, КРИК, БУ́ЧА, ГУК, ГУЛ, РЕ́ПЕТрозм.,ГВАЛТрозм., КРИ́КНЯВАрозм., ЗИКрозм., ОГРО́Мдіал.,ЗА́КОЛОТрозм.,ГАРМИ́ДЕРрозм.,БАЗА́Ррозм.,Я́РМАРОКрозм.,РЕ́ЙВАХрозм.,КАГА́Лрозм.,ША́РВАРОКрозм.,ТАРАРА́Мрозм.,КАЛАБА́ЛИ́Кдіал. (у супроводі біганини, метушіння); ФУКдіал. (при сварці). - У місті дуже багато крику та галасу, а в селі найкраще, й тихо й вільно (Панас Мирний); Скрізь було чути гук, шум, гам, свист (І. Нечуй-Левицький); Мов розв’язався мішок із гамором: крик, зик, пискотня... (С. Васильченко); На розі біля магазину господарчих товарів - знов натовп, шарварок, буча (О. Гончар); Голоси спліталися в один суцільний гул, і розібрати щось було неможливо (В. Кучер); З несамовитим галасом наїхали [цигани] в своїх халабудах у село.., а потім з не меншим репетом, аніж приїхали, знялися в дорогу (М. Стельмах); І враз - заглушаючи всю метушню і ґвалт - по квартирі розляглися широкі й повнозвучні акорди рояля (Ю. Смолич); Гамір і крикнява поволі влягалися, торговище втихомирювалося (П. Загребельний); У кривчуковському лісі, кажуть, наче ярмарок - гук, огром (Марко Вовчок); За столом здіймався страшенний заколот. Тася вищала, як зарізане порося, стара попадя бурчала (М. Коцюбинський); Гармидер, галас, гам у гаї (Т. Шевченко); Аж на третій яр чути ваш базар! (прислів’я); До приймальні зайшов Гаманюк.. - Що це в тебе за ярмарок? - спитав невдоволено. - Такий сьогодні прийом, - пояснила півголосом [Христя] (М. Ю. Тарновський); Скориставшись відсутністю старших, дівчатка підняли цілий рейвах (М. Олійник); Кагал, гармидер стояв у хаті (Панас Мирний); В школі, де розташована кіногрупа, гамір, шарварок: класами заволоділа дітвора (О. Гончар); Пам’ятаєш, якого наробив ти колись тарараму, коли виїздила екзекуція в Григорівку? (С. Васильченко); Знявся такий калабалик, що хоч вуха затикай (С. Добровольський). - Пор. 1. крик.
II. ГРОМА́ДА (предмет, споруда тощо великих розмірів), ГРОМА́ДДЯперев. збірн.,ГРОМА́ДИНАрозм.,ГРОМА́ДИЩЕ підсил. розм., МАХИ́НА[МАХИ́НЯ]розм., ОДОРО́БЛОрозм.,ОДОРО́БАЛОрозм.,ОГРО́Мзбірн.; ОЗІ́Я́розм.,ОЗІЇ́ЩЕпідсил. розм. (перев. про будівлю). Полями, мов кораблі в морі, пливуть громади хлібозбиральних машин (О. Довженко); Темне громаддя в’язниці.. залишилося позаду (М. Стельмах); Ледве помітною громадиною темнів острів (М. Трублаїні); Назустріч їм з прикриття вирвались наші танки, і сталеві громадища зіткнулися в герці (І. Цюпа); Старовинний годинник у дальньому кутку - невкладиста махина аж до стелі заввишки - одноманітним цоканням відзначав повільні коливання маятника (Ю. Шовкопляс); Незважаючи на те, що церква чимала махиня, а здається легка така, аж вгору зноситься, мовби летіти хоче (А. Свидницький); Спускати із примосту важелезне, незграбне, завдовжки на двадцять метрів і заввишки на кілька метрів одоробло.. було і незручно і небезпечно (Г. Коцюба); Мені тут все чуже - і цих склепінь огроми,.. І важність мес, нещадна і глуха (М. Бажан); Незабаром і вродились, як з землі виросли, великі, рублені палати.. Дивувались піщани, що така озія стоїть серед села (Панас Мирний). - Пор. 1. ве́летень.
I. ШУМ (сукупність різноманітних, перев. незлагоджених звуків), ГО́МІН, ШУМОВИ́ННЯ, ПЕРЕДЗВІ́Нперев. поет., ШТУ́РМАзаст., ЯСИНА́заст., ЛО́СКІТдіал., ОГРО́Мдіал.; ШЕ́ЛЕСТ, ШЕ́РЕХ, ШЕ́ПІТрозм., ЛЕ́ПЕТрозм., ЛО́ПІТрозм., ПО́ШУМпоет., ШВА́РКІТдіал. (глухий, тихий); РО́КІТ, РОКОТА́ННЯ (моря, річки, хвиль). Шум і гамір іскристою хвилею зносився над товариством (І. Франко); Звідси не видно ні моря ясного; Гомону з міста не чути гучного (Леся Українка); Тут він вперше почув говірливий ручай, Шумовиння зеленого дуба (Л. Забашта); Зовсім зшаленіли весняні струмки й такий підняли передзвін, хоч вуха затуляй! (О. Донченко); Між ними скоїлася буча, штурма (Словник Б. Грінченка); Ви, панове-молодці, Кайданами не стучіте, Ясини не вчиніте (дума); З неба чорного упали та погасли зорі, впала з лоскотом смерека (Уляна Кравченко); У кривчуковському лісі, кажуть, наче ярмарок, - гук, огром, тупотить, гуркотить... (Марко Вовчок); Над Севастополем уже стояв ясний і свіжий ранок, сповнений легким шерехом хвиль (В. Кучер); Знову місток і внизу дзюркотливий шепіт чистої, аж до дна прозорої води (М. Томчаній); Вітер затих, тільки з лепетом в річці Хвиля за хвилею йде (Дніпрова Чайка); Олена, прокинувшись від лопоту дощових батогів по шибках, пролежала без сну до самісінького ранку (Ірина Вільде); Не почуваєш ти, .. Як пролетів повз нас легенький пошум сну (переклад П. Кочура); Шваркіт [ріки] доходив до слуху, як тихий, мелодійний гомін (І. Франко); Рокіт ріки у долині В серці ношу і донині (М. Нагнибіда); Я знаю синь небес після квітневих бур, .. Дніпра широкого тривожне рокотання (Я. Шпорта). - Пор. I. гуді́ння, 1. шелест.