-1-
дієслово доконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив огризну́тися, огризну́тись
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   огризні́мося, огризні́мось, огризні́мся
2 особа огризни́ся, огризни́сь огризні́ться
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа огризну́ся, огризну́сь огризнемо́ся, огризнемо́сь, огризне́мся
2 особа огризне́шся огризнете́ся, огризнете́сь
3 особа огризне́ться огризну́ться
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. огризну́вся, огризну́всь огризну́лися, огризну́лись
жін.р. огризну́лася, огризну́лась
сер.р. огризну́лося, огризну́лось
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
огризну́вшись

Словник синонімів

ОГРИЗА́ТИСЯрозм. (відповідати кому-небудь на запитання, зауваження, причіпки і т. ін. у різкій, грубій формі), ВИШКІРЯ́ТИСЯрозм.,ВИШКІ́РЮВАТИСЯрозм.,ВІДГА́ВКУВАТИСЯрозм.,ВІДГРИЗА́ТИСЯрозм.,ВІДГА́РКУВАТИСЯвульг. - Док.: огризну́тися, ви́шкіритися, відга́вкатися, відгри́зтися, відгризну́тися. Потроху вона почала сваритися з Настею і, коли та радила що-небудь зробити, огризалася (О. Іваненко); Коли санітар підійшов до Альоші, щоб одвести в палату, він раптом вишкірився до лікаря: - Не піду! Там страшно... (І. Микитенко); Попрощався зі всіма [хлопець], а їй значуще й добре посміхнувся.. А ти, дівчино, жди його і... відгавкуйся од масних натяків управителя і Пігловського (М. Стельмах); Як напало на мене сім зарічанок, а я сама, то насилу відгризлась (прислів’я).