огранювати 1 значення
-1-
дієслово недоконаного виду
Словник відмінків
Інфінітив | огра́нювати | |
однина | множина | |
Наказовий спосіб | ||
1 особа | огра́нюймо | |
2 особа | огра́нюй | огра́нюйте |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
1 особа | огра́нюватиму | огра́нюватимемо, огра́нюватимем |
2 особа | огра́нюватимеш | огра́нюватимете |
3 особа | огра́нюватиме | огра́нюватимуть |
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
1 особа | огра́нюю | огра́нюємо, огра́нюєм |
2 особа | огра́нюєш | огра́нюєте |
3 особа | огра́нює | огра́нюють |
Активний дієприкметник | ||
Дієприслівник | ||
огра́нюючи | ||
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
чол. р. | огра́нював | огра́нювали |
жін. р. | огра́нювала | |
сер. р. | огра́нювало | |
Активний дієприкметник | ||
Пасивний дієприкметник | ||
огра́нюваний | ||
Безособова форма | ||
огра́нювано | ||
Дієприслівник | ||
огра́нювавши |