огрануватися 1 значення

-1-
дієслово доконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив огранува́тися, огранува́тись
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа    
2 особа    
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа    
2 особа    
3 особа ограну́ється ограну́ються
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. огранува́вся, огранува́всь огранува́лися, огранува́лись
жін.р. огранува́лася, огранува́лась
сер.р. огранува́лося, огранува́лось
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
огранува́вшись