огрануватися 1 значення
-1-
дієслово доконаного виду
Словник відмінків
Інфінітив | огранува́тися, огранува́тись | |
однина | множина | |
Наказовий спосіб | ||
1 особа | ||
2 особа | ||
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
1 особа | ||
2 особа | ||
3 особа | ограну́ється | ограну́ються |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
чол.р. | огранува́вся, огранува́всь | огранува́лися, огранува́лись |
жін.р. | огранува́лася, огранува́лась | |
сер.р. | огранува́лося, огранува́лось | |
Активний дієприкметник | ||
Пасивний дієприкметник | ||
Безособова форма | ||
Дієприслівник | ||
огранува́вшись |