огранувати 1 значення
-1-
дієслово доконаного виду
Словник відмінків
| Інфінітив | огранува́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | ограну́ймо | |
| 2 особа | ограну́й | ограну́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | ограну́ю | ограну́ємо, ограну́єм |
| 2 особа | ограну́єш | ограну́єте |
| 3 особа | ограну́є | ограну́ють |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | огранува́в | огранува́ли |
| жін.р. | огранува́ла | |
| сер.р. | огранува́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| ограно́ваний | ||
| Безособова форма | ||
| ограно́вано | ||
| Дієприслівник | ||
| огранува́вши | ||