огранити 1 значення

-1-
дієслово доконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив ограни́ти
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   ограні́мо, ограні́м
2 особа ограни́ ограні́ть
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа ограню́ огра́нимо, огра́ним
2 особа огра́ниш огра́ните
3 особа огра́нить огра́нять
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. ограни́в ограни́ли
жін.р. ограни́ла
сер.р. ограни́ло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
огра́нений
Безособова форма
огра́нено
Дієприслівник
ограни́вши