огранити 1 значення
-1-
дієслово доконаного виду
Словник відмінків
| Інфінітив | ограни́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | ограні́мо, ограні́м | |
| 2 особа | ограни́ | ограні́ть |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | ограню́ | огра́нимо, огра́ним |
| 2 особа | огра́ниш | огра́ните |
| 3 особа | огра́нить | огра́нять |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | ограни́в | ограни́ли |
| жін.р. | ограни́ла | |
| сер.р. | ограни́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| огра́нений | ||
| Безособова форма | ||
| огра́нено | ||
| Дієприслівник | ||
| ограни́вши | ||