огородник 1 значення

-1-
іменник чоловічого роду, істота
[рідко]

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний огоро́дник огоро́дники
родовий огоро́дника огоро́дників
давальний огоро́дникові, огоро́днику огоро́дникам
знахідний огоро́дника огоро́дників
орудний огоро́дником огоро́дниками
місцевий на/в огоро́дникові, огоро́днику на/в огоро́дниках
кличний огоро́днику огоро́дники

Словник синонімів

ОВОЧІВНИ́К (той, хто вирощує овочі), ГОРО́ДНИК, ОВОЧА́Ррозм., ОГОРО́ДНИКрозм.рідше.Справжній овочівник ніколи не посадить помідори після помідорів, картоплі або після інших пасльонових. Зробить це він щонайменше через чотири роки (з журналу); Городник Данило людина тут нова (В. Козаченко).