-1-
дієслово недоконаного виду
Словник відмінків
Інфінітив | огоро́джувати |
| однина | множина |
Наказовий спосіб |
1 особа | | огоро́джуймо |
2 особа | огоро́джуй | огоро́джуйте |
МАЙБУТНІЙ ЧАС |
1 особа | огоро́джуватиму | огоро́джуватимемо, огоро́джуватимем |
2 особа | огоро́джуватимеш | огоро́джуватимете |
3 особа | огоро́джуватиме | огоро́джуватимуть |
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
1 особа | огоро́джую | огоро́джуємо, огоро́джуєм |
2 особа | огоро́джуєш | огоро́джуєте |
3 особа | огоро́джує | огоро́джують |
Активний дієприкметник |
|
Дієприслівник |
огоро́джуючи |
МИНУЛИЙ ЧАС |
чол. р. | огоро́джував | огоро́джували |
жін. р. | огоро́джувала |
сер. р. | огоро́джувало |
Активний дієприкметник |
|
Пасивний дієприкметник |
|
Безособова форма |
|
Дієприслівник |
огоро́джувавши |
Словник синонімів
ОБГОРО́ДЖУВАТИ [ОГОРО́ДЖУВАТИ] (споруджувати, ставити огорожу навколо чого-небудь), ОБНО́СИТИ, ОБВО́ДИТИ, ОТО́ЧУВАТИ, ОБСТАВЛЯ́ТИ, ОТОЧА́ТИ рідше, ОБКИДА́ТИ рідше, ОБЦАРКО́ВУВАТИ діал., ОБДАВА́ТИ діал.; ОБПЛІТА́ТИ, ОБПЛУ́ТУВАТИ, ОБСНО́ВУВАТИ рідше (робити огорожу з чого-небудь виткого - лози, дроту і т. ін.). - Док.: обгороди́ти [огороди́ти], опарка́нити, обнести́, обвести́, оточи́ти, обста́вити, обки́дати, обки́нути, згороди́ти рідше обцаркува́ти, обда́ти, обплести́, обплу́тати, обснува́ти. Навесні задумав [Андрій] обгородити садибу високим плотом (Р. Іваничук); За дощаним парканом, який огороджував подвір’я клубу, починався парк (Л. Дмитерко); Його [став] тепер валом обнесли, од села одгородили - водопою нема (Панас Мирний); Цвинтар обвів мурованою стіною (Г. Квітка-Основ’яненко); Місто високе своє оточила [Семіраміда] у мури із цегли (М. Зеров); Виконували [вони] різні роботи: рили окопчики, обставляли тинами, плетеними із лози, чистили на полковій кухні картоплю (Григорій Тютюнник); Мислити він не вміє, та й нащо це йому? Зате він вміє.. обкинути певну територію колючим дротом (О. Гончар); Не одна баба город згородила (М. Номис); Ми оси!.. Хто рідний наш рай Твердою стіною, Неначе Китай, Бажає обдати,.. Най геть біжить (І. Франко); Полагодив [Чіпка] хату, - давай.. новою лісою [садибу] обплітати (Панас Мирний).
ОБЕРІГА́ТИ (вживати які-небудь заходи для захисту когось, чогось, запобігання чомусь небезпечному, небажаному, шкідливому), БЕРЕГТИ́, УБЕРІГА́ТИ [ВБЕРІГА́ТИ], ОХОРОНЯ́ТИ, ЗАХИЩА́ТИ, ПИЛЬНУВА́ТИ, ЗАСТРАХО́ВУВАТИ, ОГОРО́ДЖУВАТИ від чого і без додатка, рідше, СОКОТИ́ТИ діал., ВАРУВА́ТИ діал. - Док.: оберегти́, уберегти́ [вберегти́], охорони́ти, захисти́ти, припильнува́ти, застрахува́ти, огороди́ти. Ухопила вона його в обійми, тісно притулила до себе, немов хотіла сховати, оберегти від якоїсь лихої потужної сили (Леся Українка); Бійці Михайла полюбили; де він, там і вони були, Його від смерті берегли (В. Сосюра); М’яка підстилка з опалого листя охороняє їх [підсніжники] від замерзання (з посібника); Далеко тягся довгий ряд столів, поставлених надворі й прикритих зверху полотняним навісом на стовпчиках, щоб захищати од гарячого літнього сонця столи й високих гостей (І. Нечуй-Левицький); Я ж завжди В скруті якійсь біля тебе й від лиха тебе захищаю (переклад Б. Тена); Ці козаки висилали од себе в степи пікети й розвідки, і цим побитом пильнували край од татар і ногайців (О. Стороженко); Вдень вона [Катерина] становила його на ноги, навчала ходити, а вночі пильнувала сон (С. Чорнобривець); Мар’ян, коли б міг, огороджував би не тільки село, але й всю землю від лихого помислу і ока (М. Стельмах); Наближалося якесь небезпечне місце, бо ось Тимофій підкотив холоші, а нам велів переходити на передню талбу та сокотити ноги (Г. Хоткевич); Од огня варувала, од огня і од води (Словник Б. Грінченка). - Пор. 3. берегти́.
ОТО́ЧУВАТИ (про ліс, дерева, будівлі і т. ін. - міститися навколо чого-небудь), ОПЕРІ́ЗУВАТИ [ОБПЕРІ́ЗУВАТИ рідше], ОБХО́ПЛЮВАТИ [ОХО́ПЛЮВАТИ], ОБСТУПА́ТИ [ОСТУПА́ТИ розм.], ОСЯГА́ТИ, ОБСТАВА́ТИ, ОПОВИВА́ТИ, ОБЛЯГА́ТИ, ОБВИВА́ТИ, ОБВО́ДИТИ, ОБІЙМА́ТИ, ОТОЧА́ТИ рідше; ОБГИНА́ТИ [ОГИНА́ТИ] (перев. півколом); ОБНИ́ЗУВАТИ (бути розміщеним навколо чогось рядками); ОПОЯ́СУВАТИ рідше (у вигляді смуги); ОГОРО́ДЖУВАТИ рідше, ОБДАВА́ТИ діал. - Док.: оточи́ти, опереза́ти [обпереза́ти], обхопи́ти [охопи́ти], обступи́ти [оступи́ти], осягну́ти [осягти́], обста́ти, опови́ти, облягти́, обви́ти, обве́сти, обійня́ти, обігну́ти, обниза́ти, опоясати, огороди́ти, обда́ти. Старі дуби оточували галявину (О. Донченко); Москву оперізують світлі житлові масиви, кожний з яких - сучасне місто середньої величини (з газети); Вузьку стягу мужицької землі з трьох боків обхоплювала панська (Б. Грінченко); Сам [Чохов] пішов шукати воду. Він знайшов її у тихій заводі, яку зі всіх боків обступали комиші (Григорій Тютюнник); Маленьку хату оступили кругом високі ясени (С. Васильченко); Їдем лісом, нас ліс Мов наметом осяга (П. Грабовський); Тече струмок в своїм багнистім ложі. Його обстали берестки малі (М. Бажан); Ліс темними крилами своїми озеро оповив (І. Волошин); Сумні млини облягли широкий майдан (Панас Мирний); Висока кам’яна стіна обвивала сад; Фруктовий садок обіймав палац з півночі (Ю. Смолич); Від ріки, що широким луком обгинала місто з двох боків, тягло вогким холодом (І. Франко); Обнизали вони [хатки] кругом низкою глибоку долину (І. Нечуй-Левицький); Сотні тисяч москвичів [захищаючи Москву від фашистських загарбників] цілодобово працювали на будівництві оборонних рубежів, що опоясували столицю (з журналу); Пробігла [Люба] біля верб, що живою рамкою огороджували лісове подвір’я (М. Стельмах); Високо.. випинається Рарив. Його обдає темно-зелений ліс (О. Кобилянська).