огорнути 1
- дієслово доконаного виду
- дієслово доконаного виду
- дієслово доконаного виду
- дієслово доконаного виду
- дієслово доконаного виду
- дієслово доконаного виду
- дієслово доконаного виду
- дієслово доконаного виду
- дієслово доконаного виду
- дієслово доконаного виду
- дієслово доконаного виду
- дієслово доконаного виду
- дієслово доконаного виду
- дієслово доконаного виду
- дієслово доконаного виду
- дієслово доконаного виду
Словник відмінків
Інфінітив | огорну́ти | |
однина | множина | |
Наказовий спосіб | ||
1 особа | огорні́мо, огорні́м | |
2 особа | огорни́ | огорні́ть |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
1 особа | огорну́ | ого́рнемо, ого́рнем |
2 особа | ого́рнеш | ого́рнете |
3 особа | ого́рне | ого́рнуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
чол.р. | огорну́в | огорну́ли |
жін.р. | огорну́ла | |
сер.р. | огорну́ло | |
Активний дієприкметник | ||
Пасивний дієприкметник | ||
ого́рнений, ого́рнутий | ||
Безособова форма | ||
ого́рнено, ого́рнуто | ||
Дієприслівник | ||
огорну́вши |