ОГОЛОСИ́ТИким, чим (публічно визнати кого-, що-небудь ким-, чим-небудь або яким-небудь), ПРОГОЛОСИ́ТИ, ОБ’ЯВИ́ТИрідше,ОКРИЧА́ТИрідше,ОГЛАСИ́ТИзаст. - Недок.: оголо́шувати, проголо́шувати, об’явля́ти, окри́чувати, оглаша́ти. Всі вважали за краще підсміюватися з нього і оголосити диваком (О. Іваненко); Повернулася вона [Єлизавета - Луїза Лебрен] у Францію, лиш коли Наполеон проголосив себе імператором (М. Слабошпицький); Приїздив Рудченкоі об’явив себе "трупом" для українофільства, але для всього прочого зовсім живим - давно б так! (Леся Українка); У своїй Тухлі знав він про "Ясну поляну", на якій давно вже погас вічний вогонь і не курився яловець і котру корчинські священики окричали місцем заклятим і нечистим (І. Франко); А ви - юродиві - тимчасом, Поки нездужає капрал, Ви огласили юродивим Святого лицаря (Т. Шевченко).

ОГОЛО́ШУВАТИ (доводити що-небудь до загального відома, письмово чи усно), ОПОВІЩА́ТИ, ОБНАРО́ДУВАТИ (перев. у пресі); ПРОГОЛО́ШУВАТИ, ВИДАВА́ТИзі сл. наказ, розпорядження і т. ін. (перев. офіційно); ОБ’ЯВЛЯ́ТИрідше,АНОНСУВА́ТИрідше,ОГЛАША́ТИзаст. - Док.: оголоси́ти, оповісти́ти, обнаро́дувати, проголоси́ти, видати, об’яви́ти, огласи́ти. - Цю телеграму щойно передали мені з редакції. І оскільки зміст її якнайближче торкається питання нашої повістки денної, я не можу не оголосити її зборам (А. Головко); Оповіщає всіх прив’язаний ярлик, Що сливу названо - Поліна Осипенко (М. Рильський); Полк знову притих. Командир мав зараз щось таке обнародувати (Ю. Смолич); Двадцять років тому цей трибун на.. сеймі 1573 року проголосив закон, за яким вперше шляхта польська загальним з’їздом обирала собі короля (І. Ле); Старшина розійшлася, а гетьман видав наказ зрубати зараз Бородавці голову (О. Маковей); [Мусій:] Звелів [урядник],Щоб зараз я всім об’явив, Що є бумага від самого Від пристава станового (М. Кропивницький); На головних вулицях міста вже висять афіші, анонсуючи приїзд ансамблю (з газети); - Стражники їздили на конях, - розказував Грицько Вересай, - і оглашали, щоб люди писалися в ополчення (Ф. Бурлака).

ПОВІДОМЛЯ́ТИкого, рідше кому (доводити до чийогось відома), СПОВІЩА́ТИ, ДАВА́ТИ ЗНА́ТИкому, ВІСТУВА́ТИкому, ПОВІСТУВА́ТИкому, ПОВІДА́ТИ[ПОВІ́ДУВАТИ]кому, ЗВІЩА́ТИрозм.,ЯСИ́ТИзаст., ДОВО́ДИТИкому, діал., ОСВІ́ДЧУВАТИкому, діал., ОСВІДЧА́ТИкому, діал.; ІНФОРМУВА́ТИ, ПОДАВА́ТИкому, ОЗНАЙМЛЯ́ТИрозм., ОЗНАЙМУВА́ТИрозм. (конкретизуючи певні дані); ПРИНО́СИТИщо (перев. про засоби зв’язку, пресу); ОГОЛО́ШУВАТИкому, ПРОГОЛО́ШУВАТИкому, ОПОВІЩА́ТИ, РОЗГОЛО́ШУВАТИсеред кого, ПРОВІЩА́ТИ[ПРОВІ́ЩУВАТИ]кому, БЛАГОВІСТИ́ТИкому, розм., АНОНСУВА́ТИкому, книжн., ВОЗВІЩА́ТИкому, заст. (поширювати серед багатьох людей); ПЕРЕКА́ЗУВАТИкому, ПЕРЕДАВА́ТИкому (перев. за чиїмось дорученням); ДОПОВІДА́ТИ, ДОКЛАДА́ТИ, РАПОРТУВА́ТИ, ДОНО́СИТИ, МЕЛЬДУВА́ТИдіал. (кому - перев. офіційно); ДІЛИ́ТИСЯ, ПОДІЛЯ́ТИСЯ (з ким - взаємно, між собою, часто - секретно). - Док.: повідо́мити, завідо́митидіал.звідо́митирідкосповісти́ти, да́ти зна́ти, повісти́ти, пові́дати[пові́сти], звісти́ти, довести́, осві́дчити, поінформува́ти, проінформува́ти, пода́ти, ознайми́ти, принести́, оголоси́ти, проголоси́ти, оповісти́ти, розголоси́ти, провісти́ти, провіщува́тирідковозвісти́ти, переказа́ти, переда́ти, доповісти́, докла́сти, відрапортува́ти, донести́, замельдува́ти, поділи́тися. Листоноша приніс телеграму, в якій її викликали до Києва в клініку відомого професора і повідомляли, що супроводжувати її буде спеціальний медпрацівник (Д. Ткач); Один перед одним гукали робітники, сповіщаючи про нові пропажі (М. Трублаїні); Сподіваюсь, дасте мені знати, коли будете в Києві (Леся Українка); Пастух Сава взивав до зборів: - Я давно вістував, що то за голова в нас... (К. Гордієнко); Низенький бадіка підійшов до директора і, кладучи зібрані гроші на стіл, повістував, що вони ті гроші найшли у суді на підлозі (Марко Черемшина); Та що Вам повідати про те, що Ви сами, добродію, гаразд побачите (Панас Мирний); Граючи, він низько схиляв голову до баяна, наче той повідував йому щось інтимне (О. Гуреїв); Які тривожні, які страшні, пекельні хвилі перебував Максим за той час, поки боярин пішов звіщати Бурунду про його намір! (І. Франко); Брате мій рідний! уже хоч бий, тілько панові батьку не яси! (Словник Б. Грінченка); - Щось непевно... Чи не довести сього Катрі? - Та що ж ми їй доводити маємо, коли не знаєм самі гаразд (Марко Вовчок); Тут, у клініці, його інформують про громадське життя швидше й повніше, ніж де (Л. Смілянський); Пес оповідає Вовкові, що чувати в селі, а Вовк Псові подає лісові новини (І. Франко); Ознаймляла [Палагна] нарешті, що готові усі дванадцять страв (М. Коцюбинський); Дійшла до нас, до гетьмана, відомість, іж у Полтаві скоївся той гріх... Натомість ми цим писанням ознаймуєм всіх (Л. Костенко); Недобрі вісті приносили газети з Далекого Сходу, з війни (А. Головко); - Що ж це таке? Оголошували, що кілька сот робітників треба, а взяли кількох... (І. Цюпа); Болгарські єпископи проголошують болгарську церкву незалежною від Константинопольського патріарха й обирають свого болгарського патріарха (С. Скляренко); На тих могилах колись в старину стояла козача охорона і від одної могили до другої оповіщала людей, що, мовляв, швед переправився через Дніпро (збірник "Легенди та перекази"); Колись усе по-іншому було, як ми заміж ішли. Колись у церкві розголошували, старостів засилали (В. Кучер); По всіх церквах провіщали про нього [братство], як про порятунок душі від геєни огненної та від підступів нечистого в лукавому образі ксьондзів (З. Тулуб); Провіщуючи зародження періодичної преси в Україні, видавці перших альманахів вибирали для них символічні назви - "Утренняя звезда", "Молодик", "Ластівка" (з наукової літератури); - Благо вам! - Сказав апостол утомлений і оргію благословив. І тихим, добрим, кротким словом Благовістив їм слово нове, Любов, і правду, і добро (Т. Шевченко); Як ви світом гарно управляли, В вас законом радощі були. Ви блаженство людям возвіщали, Любі мрії матері землі (П. Куліш); Переказує піп через людей до Івана, щоби йшов дожинати (Лесь Мартович); - Я передам вашому дільничному лікареві, щоб він до вас зайшов (А. Дімаров); Доповідати мені траплялося не так часто: це була перша доповідь у моєму житті (Ю. Смолич); [Залізничник:] Я ж вам докладаю, - цей вагон потрапив випадково на обмінний пункт (І. Кочерга); Солдати чітко рапортували йому, повертаючись з вартування (І. Ле); Десь у тумані на околицях працювала розвідка. Вона час від часу доносила, що ворога близько нема (О. Десняк); Одні [опришки] смажили на патиках овече м’ясо, інші варили в казанках кулешу, розмовляли про недавні походи, ділились новинами (В. Гжицький); Спогадами своїми Микита не любив поділятися ні з ким (Л. Яновська). - Пор. ознайо́млювати.