-1-
дієслово доконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив ого́втатися, ого́втатись
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   ого́втаймося, ого́втаймось
2 особа ого́втайся, ого́втайсь ого́втайтеся, ого́втайтесь
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа ого́втаюся, ого́втаюсь ого́втаємося, ого́втаємось, ого́втаємся
2 особа ого́втаєшся ого́втаєтеся, ого́втаєтесь
3 особа ого́втається ого́втаються
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. ого́втався, ого́втавсь ого́вталися, ого́втались
жін.р. ого́вталася, ого́вталась
сер.р. ого́вталося, ого́вталось
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
ого́втавшись

Словник синонімів

ВИ́ЛЮДНІТИ (стати вихованим, навчитися правил поведінки), ОБТЕСА́ТИСЯ, ОБТЕ́РТИСЯ, ОГО́ВТАТИСЯрозм., ОБШЛІФУВА́ТИСЯрідко.
ЗВИ́КНУТИдо кого-чого і з інфін. (повністю пристосуватися до кого-, чого-небудь, вважати щось звичайним, звичним), ЗВИ́КТИ, ЗВИ́КНУТИСЯз ким, рідше до кого-чого,ЗВИ́КТИСЯ з ким-чим, рідше до кого-чого,ПРИЗВИЧА́ЇТИСЯдо кого-чого і без додатка,АКЛІМАТИЗУВА́ТИСЯдо чого і без додатка,ОСВО́ЇТИСЯ з ким-чим і без додатка,ОБВИ́КНУТИдо кого-чого і без додатка,ОБВИ́КТИдо кого-чого і без додатка,ОБВИ́КНУТИСЯз ким-чим і без додатка,ОБВИ́КТИСЯз ким-чим і без додатка,ВТЯГНУ́ТИСЯ[УТЯГНУ́ТИСЯ]у що і без додатка,ВТЯГТИ́СЯ[УТЯГТИ́СЯ]у що і без додатка,ОБІЗНА́ТИСЯз ким-чим і без додатка,ПРИВИ́КНУТИрозм.,ПРИВИ́КТИрозм.,ПРИСВО́ЇТИСЯрозм.,ОБЖИ́ТИСЯрозм.,ОББУ́ТИСЯз чим і без додатка,розм.,ОЗВИЧА́ЇТИСЯрозм.,ОГО́ВТАТИСЯ[ОБГО́ВТАТИСЯ]перев. без додатка,розм.,ОБІМ’Я́ТИСЯрозм.,ОБТЕ́РТИСЯрозм.,ОГЛЕ́ДІТИСЯ[ОГЛЯ́ДІТИСЯ]розм.,ПРИГЛЯ́ДІТИСЯ[ПРИГЛЕ́ДІТИСЯ]розм.,ОБХОДИ́ТИСЯрозм.,ОБСВІ́ДЧИТИСЯдіал.,ОЖИ́ТИСЯдіал.,ПРИНАТУ́РИТИСЯдіал.; ПРИСТОСУВА́ТИСЯ, ПРИТЕ́РТИСЯ, ПРИТЕРПІ́ТИСЯрозм. (перев. до неприємного). - Недок.: звика́ти, звика́тися, призвича́юватися, акліматизува́тися, осво́юватися, обвика́ти, обвика́тися, втя́гуватися[утя́гуватися], втяга́тися[утяга́тися], обізнава́тися, привика́ти, присво́юватися, обжива́тися, оббува́тися, озвича́юватися, ого́втуватися[обго́втуватися], обсві́дчуватися, ожива́тися, принату́рюватися, пристосо́вуватися, притира́тися, прите́рплюватися. Поступовоочі звикали до темряви (О. Гончар); Треба було.. звикатися з новою школою, з дітьми (С. Васильченко); Коли очі мої призвичаюються до темряви, я починаю примічати людей (П. Колесник); - Дмитре Івановичу!.. Ну як, голубе, обжився на новому місці? Додому не тягне? - Цілком акліматизувався (Ю. Збанацький); Тамара освоюється з поганим світлом і раптом бачить Женю і Галю (А. Хижняк); Піп обвикав до темнуватого приміщення, шукав очима, де б зручніше сісти (І. Ле); Були й такі [загони], що довгенько збиралися, згукувалися, обвикалися з лісом і небезпекою (А. Хорунжий); Дмитро трудно привикав до людей, а з Туром зійшовся легко, без внутрішньої напруги і незручності (М. Стельмах); Після.. ясного сонця вони довго не могли оббутись з темрявою й нічого не бачили в темній крамниці (І. Нечуй-Левицький); - Це нічого, - думав він, - що я сплохував трохи на перший раз: привикну, придивлюсь, озвичаюсь... (С. Васильченко); Мешканці сорок дев’ятого номера поволі оговтувались. За кілька хвилин уже можна було розібрати, що в приміщенні є ліжко, невеличкий столик, два скалічені стільці (С. Добровольський); - Заждіть-бо, які ж скорі! Нехай він трохи обсвідчиться в нас (Марко Вовчок); Подібно до інших, уже принатурилась [Ліда] до того, щоб жити в стані напнутих нервів, постійної настороги (О. Гончар).
ОПАМ’ЯТА́ТИСЯ (повернутися до стану душевної рівноваги, набути здатності спокійно думати, діяти тощо), ОТЯ́МИТИСЯ, СТЯ́МИТИСЯ, СХАМЕНУ́ТИСЯ, ОПРИТО́МНІТИ, СПАМ’ЯТА́ТИСЯ, СПОМ’ЯНУ́ТИСЯ, ПРОКИ́НУТИСЯ, ОПАМ’ЯТУВА́ТИСЯ, ПРОБУДИ́ТИСЯрідше, ОТВЕРЕ́ЗІТИрідше, ПРОТВЕРЕ́ЗІТИрідше,ОДУ́МАТИСЯрозм.,ОГО́ВТАТИСЯрозм., ВІДІЙТИ́розм.,РОЗБУДИ́ТИСЯрозм.,РОЗБУ́РКАТИСЯрозм.,ОЧУ́НЯТИрозм.,ОЧУ́НЯТИСЯрозм.,ПРОЧУ́НЯТИрозм.,ПРОЧУ́НЯТИСЯрозм.,ОЧУ́МАТИСЯрозм., ПРОЧУ́МАТИСЯрозм., ПРОЧНУ́ТИСЯрозм.,ОЧУ́ХАТИСЯфам., ПРОЧУ́ХАТИСЯфам., ОЧУ́ТИ́ТИСЯрозм. рідко,ОЧУТІ́ТИрозм. рідко,ОХАМЕНУ́ТИСЯдіал. - Недок.: опам’ято́вуватися, отя́млюватися, оприто́мнювати, спам’ято́вуватися, спомина́тися, прокида́тися, пробу́джуватися, ого́втуватися, відхо́дити, розбу́джуватися, розбу́ркуватися, очу́нювати, прочу́нювати, прочу́муватися, прочина́тися. Вона не могла позбирати своїх думок, звести їх докупи і опам’ятатись (І. Нечуй-Левицький); Староміська дивилася на се все і з диву не могла отямитись (І. Франко); З-за рогу просто на неї вибіг гурт людей.. Поки Сахно стямилася, люди були вже за двадцять кроків позаду (Ю. Смолич); Помітивши погляд Данила та його ніяковість, Андрій схаменувся (О. Копиленко); Юрко йшов, як сновида, і тільки через кілька хвилин опритомнів (І. Багмут); Всі разом одностайно сплять так твердо, що при кінці засідання треба кождого порядно потермосити, заки спам’ятається (Лесь Мартович); - Знову припав до чогось, наче замовлений. Та спом’янись і спам’ятайся нарешті, бо осьдечки зараз усе полетить у піч! (М. Стельмах); Помітивши бійця, старий мовби прокинувся з глибокої задуми, що скувала його всього (О. Гончар); Як трошки опам’ятувались, козак і пита сотниківну: - Як же ти втекла од твого нелюба? (О. Стороженко); Почувши про воду, моряки пробудилися з задуми (В. Кучер); Відколи ми розлучились, я міг десять разів отверезіти і прозріти, а проте я.. залишаюся при своєму (Ірина Вільде); - Ох, якби ж і послухав оце панич, що його прикажчик замишляє!.. - Ти, Насте, гляди, - якось одразу протверезів Савка. - Що чула, те забула! Ясно? (О. Гончар); Не вспіли піщани одуматись, як приїздить сам вельможний у Піски (Панас Мирний); Лице пополотніло. Здорові сиві очі з жахом дивилися в жито. За хвилину Харитя трохи відійшла (М. Коцюбинський); - А.. небагато буде? - спитав німець, беручись за пляшку. - Кий там біс багато! Що ж ми тільки по чарці і випили! - розбуркуючись мовив Яків (Панас Мирний); - Ну, Катре, ходімо, - нарешті впоралася Докія Петрівна з своєю валізкою. Катря тіпнулась і очуняла з хвилинного забуття (А. Головко); Кудрявий хоче віч-на-віч.. поговорити з Латишем, щоб той очунявся від нещастя й таки взяв себе в руки (П. Автомонов); Марія прочуняла з півсну-споминів, заломила руки та й кричала. - Діти мої, сини мої, де ваші кістки білі? (В. Стефаник); Максим довго ще стояв на місці, очарований, щасливий. Вкінці прочунявся (І. Франко); Після повернення Сашка Грець трохи очумався від докучливої гризоти (С. Добровольський); Після чарки Олександра прочумалась і повеселішала (М. Коцюбинський); Якийсь Грицько Чи там Стецько Очухався од бійки (В. Самійленко); Ледве що очутилася я трохи по тяжкій утраті Вашого батька.. вже спав на мене цей новий смуток (О. Кобилянська); [Мокрина:] Охаменулася [бариня], та пізненько... (М. Кропивницький).