огнище 2 значення

-1-
іменник середнього роду
(вогнище) [розм.]

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний о́гнище о́гнища
родовий о́гнища о́гнищ
давальний о́гнищу о́гнищам
знахідний о́гнище о́гнища
орудний о́гнищем о́гнищами
місцевий на/в о́гнищі, о́гнищу на/в о́гнищах
кличний о́гнище* о́гнища*

Словник синонімів

ВО́ГНИЩЕ (купа дров, хмизу і т. ін., що горить), БАГА́ТТЯ, ВОГО́НЬ, О́ГНИЩЕрозм.,ОГО́НЬрозм.,ВО́ГНИСЬКОрозм.,ВА́ТРАдіал.,ВА́ТРИЩЕдіал.; КУ́РИВОрідше,КУ́РИЩЕдіал. (димне для обкурювання). На верболозах скакали рожеві відблиски багаття, що його розіклали косарі; від вогнища долітали лункі голоси, сміх, покашлювання, чиясь тиха, впівголоса пісня (Григорій Тютюнник); Поруч з іншими покірно сів малий коло багаття і простяг, мов на молитві, до вогню ручки тоненькі (Леся Українка); Огонь не догорів, А тихо пригаса (М. Рильський); Розводили величезні вогниська з соломи та хмизу (Є. Кротевич); Розвели серед двору ватру і грілися, а деякі варили вечерю (Мирослав Ірчан); Бубни стихли в хаті на помості, Близь весільних ватрищ уночі Обірвали струни скрипачі! (А. Малишко); - Давай-но сядьмо, Силантію, он там біля залишеного козаками курища від комарів, бо кляте зілля заїдає зовсім (І. Ле).
-2-
іменник середнього роду
(князівський дім) [іст.]

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний о́гнище о́гнища
родовий о́гнища о́гнищ
давальний о́гнищу о́гнищам
знахідний о́гнище о́гнища
орудний о́гнищем о́гнищами
місцевий на/в о́гнищі, о́гнищу на/в о́гнищах
кличний о́гнище* о́гнища*

Словник синонімів

ВО́ГНИЩЕ (купа дров, хмизу і т. ін., що горить), БАГА́ТТЯ, ВОГО́НЬ, О́ГНИЩЕрозм.,ОГО́НЬрозм.,ВО́ГНИСЬКОрозм.,ВА́ТРАдіал.,ВА́ТРИЩЕдіал.; КУ́РИВОрідше,КУ́РИЩЕдіал. (димне для обкурювання). На верболозах скакали рожеві відблиски багаття, що його розіклали косарі; від вогнища долітали лункі голоси, сміх, покашлювання, чиясь тиха, впівголоса пісня (Григорій Тютюнник); Поруч з іншими покірно сів малий коло багаття і простяг, мов на молитві, до вогню ручки тоненькі (Леся Українка); Огонь не догорів, А тихо пригаса (М. Рильський); Розводили величезні вогниська з соломи та хмизу (Є. Кротевич); Розвели серед двору ватру і грілися, а деякі варили вечерю (Мирослав Ірчан); Бубни стихли в хаті на помості, Близь весільних ватрищ уночі Обірвали струни скрипачі! (А. Малишко); - Давай-но сядьмо, Силантію, он там біля залишеного козаками курища від комарів, бо кляте зілля заїдає зовсім (І. Ле).

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний о́гнище о́гнища
родовий о́гнища о́гнищ
давальний о́гнищу о́гнищам
знахідний о́гнище о́гнища
орудний о́гнищем о́гнищами
місцевий на/в о́гнищі, о́гнищу на/в о́гнищах
кличний о́гнище* о́гнища*