огненний 1 значення

-1-
прикметник
[розм.]

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний огне́нний огне́нна огне́нне огне́нні
родовий огне́нного огне́нної огне́нного огне́нних
давальний огне́нному огне́нній огне́нному огне́нним
знахідний огне́нний огне́нну огне́нне огне́нні
орудний огне́нним огне́нною огне́нним огне́нними
місцевий на/в огне́нному, огне́ннім на/в огне́нній на/в огне́нному, огне́ннім на/в огне́нних

Словник синонімів

ГАРЯ́ЧИЙ (який має високу температуру; сильно нагрітий), РОЗПЕ́ЧЕНИЙ, РОЗЖА́РЕНИЙ, ЖАГУ́ЧИЙ, ПА́ЛЕ́НИЙ, ВОГНЕ́ННИЙ, ВОГНЯ́НИ́Й, ВОГНИ́СТИЙрозм., ОГНЕ́ННИЙрозм.,ОГНЯ́НИ́Йрозм.До гарячого каменю та ще й вогонь прикладе (прислів’я); Розпечене повітря пашіло жаром (М. Коцюбинський); Сонце неначе найнялось, так немилосердно пече, що на розжарений пісок не можна ступнути босою ногою (А. Хижняк); Я стояв мовчазний коло печі, гартував жагучу білу сталь (М. Рудь); Ніяке дерево не витримує в цім безводнім солончаковім краю, на палених вітрах (О. Гончар); Подушка була гаряча, як полум’я, і немилосердно палила й без того вогненні Костеві щоки (О. Донченко); Навіть коли ти [Сонце] палиш - охоче вливаю в себе вогняний напій (М. Коцюбинський); Конвульсійно ковтаю ту вогнисту картоплю, обпікаюсь і не можу наїстися (Ю. Збанацький).