ВОГНЕ́ННИЙ (який має в собі вогонь), ВОГНЕ́ВИЙ, ВОГНЯ́НИ́Й, ВОГНИ́СТИЙ, ПОЛУМ’Я́НИЙ, ПОЛУМ’ЯНИ́СТИЙ, ПОЛУМЕНИ́СТИЙ, ОГНЕ́ВИЙрозм.,ОГНЯ́НИ́Йрозм.Бачить [Андрій], як палає панський палац, як небо лижуть вогненні язики (Д. Бедзик); Притухав ґніт, і на йому насилу тліла неначе синя вогнева горошина (І. Нечуй-Левицький); Верховий вогняний ураган дійшов до наваленого лісу і вщух (В. Гжицький); І знову він біля печі, де ллється вогнистий шквал (Я. Шпорта); Палало село. Шматки розірваних снарядами полум’яних стріх вибухали високо вгору (О. Довженко); Дрова тріскотять від того гарячого лизання, лопотять огняними іскорками, зливаються в одну хвилю огню (Панас Мирний).