ОБЕРЕ́ЖНИЙ (який діє обдумано, передбачливо, щоб не наразитись на можливу небезпеку, неприємність і т. ін.; який виражає обережність), ОБА́ЧНИЙ, ОБА́ЧЛИВИЙ, БЕРЕЖЕ́НИЙ, БЕРЕЖКИ́Й, ОГЛЯ́ДИСТИЙрозм., ОГЛЯ́ДНИЙрідше, БА́ЧНИЙдіал.Обережна Тодозя зиркнула на дві вікні причілка, Маленькі віконечка чорніли на білій стіні (І. Нечуй-Левицький); З неї [брички] вилетіло три постаті. ..Обережні кроки зовсім не тривожать землю (М. Стельмах); Обачна женщина стережеться полюбити мужчину, вищого за неї станом (переклад М. Лукаша); Кленівський маніпулятор завжди був обачливіший від інших (С. Скляренко); Дика вутка бережка (Словник Б. Грінченка); Тут сумніви та побоювання вже остаточно перейняли обережного та оглядистого Оксентія Ничипорука (Ю. Смолич); Петрій перервав своє оповідання і пильним, бачним оком поглядав круг себе (І. Франко).