-1-
дієслово доконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив оглуши́ти
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   оглуші́мо, оглуші́м
2 особа оглуши́ оглуші́ть
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа оглушу́ оглу́шимо, оглу́шим
2 особа оглу́шиш оглу́шите
3 особа оглу́шить оглу́шать
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. оглуши́в оглуши́ли
жін.р. оглуши́ла
сер.р. оглуши́ло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
оглу́шений
Безособова форма
оглу́шено
Дієприслівник
оглуши́вши

Словник синонімів

ОГЛУШИ́ТИ (сильним ударом довести до непритомності), ПРИГЛУШИ́ТИ, ПРИГОЛО́МШИТИ, ПРИШИ́БТИрозм.,ПРИШИБНУТИрідше. - Недок.: оглу́шувати[оглуша́ти], приглу́шувати, приглуша́тирідшеприголо́мшувати, пришиба́ти. Вартового під дверима, що спробував зчинити тривогу, оглушили ударом (Д. Бедзик); Сильний удар в голову приголомшив його (С. Масляк); - Хтось заколе ворога вилами або пришибле колом (П. Козланюк).
ПРИГОЛО́МШУВАТИ (сильним ударом, звич. по голові, доводити до стану непритомності), ОГЛУ́ШУВАТИ[ОГЛУША́ТИ], ПРИГЛУ́ШУВАТИ[ПРИГЛУША́ТИ], ГЛУШИ́ТИрозм., ОШЕЛЕ́ШУВАТИрозм., ОГОЛО́МШУВАТИдіал. - Док.: приголо́мшити, оглуши́ти, приглуши́ти, ошеле́шити, оголо́мшити, заголо́мшитидіал.пришоло́митидіал.Уночі ми величенькою каменюкою трохи приголомшили вартового (І. Муратов); Сахно шарпнулася, удар у тім’я засліпив її і оглушив (Ю. Смолич); Вартового під дверима, що спробував зчинити тривогу, приглушили ударом (Д. Бедзик); Рибу глушать залізним шкворнем по голові (Л. Смілянський); - Буна дзіва! - сказав я йому і ошелешив прикладом по голові ... (О. Гончар).