оглушити 1 значення
-1-
дієслово доконаного виду
Словник відмінків
| Інфінітив | оглуши́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | оглуші́мо, оглуші́м | |
| 2 особа | оглуши́ | оглуші́ть |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | оглушу́ | оглу́шимо, оглу́шим |
| 2 особа | оглу́шиш | оглу́шите |
| 3 особа | оглу́шить | оглу́шать |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | оглуши́в | оглуши́ли |
| жін.р. | оглуши́ла | |
| сер.р. | оглуши́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| оглу́шений | ||
| Безособова форма | ||
| оглу́шено | ||
| Дієприслівник | ||
| оглуши́вши | ||