-1-
дієслово недоконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив оглуша́ти
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   оглуша́ймо
2 особа оглуша́й оглуша́йте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа оглуша́тиму оглуша́тимемо, оглуша́тимем
2 особа оглуша́тимеш оглуша́тимете
3 особа оглуша́тиме оглуша́тимуть
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа оглуша́ю оглуша́ємо, оглуша́єм
2 особа оглуша́єш оглуша́єте
3 особа оглуша́є оглуша́ють
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
оглуша́ючи
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. оглуша́в оглуша́ли
жін. р. оглуша́ла
сер. р. оглуша́ло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
оглуша́вши

Словник синонімів

ОГЛУШИ́ТИ (сильним ударом довести до непритомності), ПРИГЛУШИ́ТИ, ПРИГОЛО́МШИТИ, ПРИШИ́БТИрозм.,ПРИШИБНУТИрідше. - Недок.: оглу́шувати[оглуша́ти], приглу́шувати, приглуша́тирідшеприголо́мшувати, пришиба́ти. Вартового під дверима, що спробував зчинити тривогу, оглушили ударом (Д. Бедзик); Сильний удар в голову приголомшив його (С. Масляк); - Хтось заколе ворога вилами або пришибле колом (П. Козланюк).
ПРИГОЛО́МШУВАТИ (сильним ударом, звич. по голові, доводити до стану непритомності), ОГЛУ́ШУВАТИ[ОГЛУША́ТИ], ПРИГЛУ́ШУВАТИ[ПРИГЛУША́ТИ], ГЛУШИ́ТИрозм., ОШЕЛЕ́ШУВАТИрозм., ОГОЛО́МШУВАТИдіал. - Док.: приголо́мшити, оглуши́ти, приглуши́ти, ошеле́шити, оголо́мшити, заголо́мшитидіал.пришоло́митидіал.Уночі ми величенькою каменюкою трохи приголомшили вартового (І. Муратов); Сахно шарпнулася, удар у тім’я засліпив її і оглушив (Ю. Смолич); Вартового під дверима, що спробував зчинити тривогу, приглушили ударом (Д. Бедзик); Рибу глушать залізним шкворнем по голові (Л. Смілянський); - Буна дзіва! - сказав я йому і ошелешив прикладом по голові ... (О. Гончар).