-1-
дієслово недоконаного виду
Словник відмінків
| Інфінітив | оглуша́ти |
| | однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | оглуша́ймо |
| 2 особа | оглуша́й | оглуша́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | оглуша́тиму | оглуша́тимемо, оглуша́тимем |
| 2 особа | оглуша́тимеш | оглуша́тимете |
| 3 особа | оглуша́тиме | оглуша́тимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | оглуша́ю | оглуша́ємо, оглуша́єм |
| 2 особа | оглуша́єш | оглуша́єте |
| 3 особа | оглуша́є | оглуша́ють |
| Активний дієприкметник |
| |
| Дієприслівник |
| оглуша́ючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | оглуша́в | оглуша́ли |
| жін. р. | оглуша́ла |
| сер. р. | оглуша́ло |
| Активний дієприкметник |
| |
| Пасивний дієприкметник |
| |
| Безособова форма |
| |
| Дієприслівник |
| оглуша́вши |
Словник синонімів
ОГЛУШИ́ТИ (сильним ударом довести до непритомності), ПРИГЛУШИ́ТИ, ПРИГОЛО́МШИТИ, ПРИШИ́БТИ розм., ПРИШИБНУТИ рідше. - Недок.: оглу́шувати [оглуша́ти], приглу́шувати, приглуша́ти рідше приголо́мшувати, пришиба́ти. Вартового під дверима, що спробував зчинити тривогу, оглушили ударом (Д. Бедзик); Сильний удар в голову приголомшив його (С. Масляк); - Хтось заколе ворога вилами або пришибле колом (П. Козланюк).
ПРИГОЛО́МШУВАТИ (сильним ударом, звич. по голові, доводити до стану непритомності), ОГЛУ́ШУВАТИ [ОГЛУША́ТИ], ПРИГЛУ́ШУВАТИ [ПРИГЛУША́ТИ], ГЛУШИ́ТИ розм., ОШЕЛЕ́ШУВАТИ розм., ОГОЛО́МШУВАТИ діал. - Док.: приголо́мшити, оглуши́ти, приглуши́ти, ошеле́шити, оголо́мшити, заголо́мшити діал. пришоло́мити діал. Уночі ми величенькою каменюкою трохи приголомшили вартового (І. Муратов); Сахно шарпнулася, удар у тім’я засліпив її і оглушив (Ю. Смолич); Вартового під дверима, що спробував зчинити тривогу, приглушили ударом (Д. Бедзик); Рибу глушать залізним шкворнем по голові (Л. Смілянський); - Буна дзіва! - сказав я йому і ошелешив прикладом по голові ... (О. Гончар).