-1-
іменник жіночого роду
[рідко]

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний огло́бля огло́блі
родовий огло́блі огло́бель
давальний огло́блі огло́блям
знахідний огло́блю огло́блі
орудний огло́блею огло́блями
місцевий на/в огло́блі на/в огло́блях
кличний огло́бле* огло́блі*

Словник фразеологізмів

поверта́ти / поверну́ти голо́блі (огло́блі) [наза́д]. 1. Змінювати напрямок руху, рухатися в зворотному напрямку; вертатися. Піди ти до свого генерала,— сказав робітник в окулярах,— і скажи йому, що робітники вимагають, щоб начальство сюди прийшло .. Ну, повертай голоблі! (П. Панч); — А я, знаєте, ледве втримався, щоб назад додому не повернути голоблі (Н. Рибак); Уже хотіли назад оглоблі повернути, аж із крайнього котеджа чолов’яга вибігає (З газети); // Іти звідкись геть, покидати, залишати кого-, що-небудь. Варчук скривився, махнув їм рукою: — Нічого, баби, не вийде! Повертайте голоблі! (М. Стельмах).

2. Діяти в певному напрямі. Коли б то знаття, яка власть установиться, тоді б Мирон знав, куди і як повернути голоблі... (М. Стельмах).

поверта́ти / поверну́ти голо́блі (огло́блі) [наза́д]. 1. Змінювати напрямок руху, рухатися в зворотному напрямку; вертатися. Піди ти до свого генерала,— сказав робітник в окулярах,— і скажи йому, що робітники вимагають, щоб начальство сюди прийшло .. Ну, повертай голоблі! (П. Панч); — А я, знаєте, ледве втримався, щоб назад додому не повернути голоблі (Н. Рибак); Уже хотіли назад оглоблі повернути, аж із крайнього котеджа чолов’яга вибігає (З газети); // Іти звідкись геть, покидати, залишати кого-, що-небудь. Варчук скривився, махнув їм рукою: — Нічого, баби, не вийде! Повертайте голоблі! (М. Стельмах).

2. Діяти в певному напрямі. Коли б то знаття, яка власть установиться, тоді б Мирон знав, куди і як повернути голоблі... (М. Стельмах).

поверта́ти / поверну́ти голо́блі (огло́блі) [наза́д]. 1. Змінювати напрямок руху, рухатися в зворотному напрямку; вертатися. Піди ти до свого генерала,— сказав робітник в окулярах,— і скажи йому, що робітники вимагають, щоб начальство сюди прийшло .. Ну, повертай голоблі! (П. Панч); — А я, знаєте, ледве втримався, щоб назад додому не повернути голоблі (Н. Рибак); Уже хотіли назад оглоблі повернути, аж із крайнього котеджа чолов’яга вибігає (З газети); // Іти звідкись геть, покидати, залишати кого-, що-небудь. Варчук скривився, махнув їм рукою: — Нічого, баби, не вийде! Повертайте голоблі! (М. Стельмах).

2. Діяти в певному напрямі. Коли б то знаття, яка власть установиться, тоді б Мирон знав, куди і як повернути голоблі... (М. Стельмах).

поверта́ти / поверну́ти голо́блі (огло́блі) [наза́д]. 1. Змінювати напрямок руху, рухатися в зворотному напрямку; вертатися. Піди ти до свого генерала,— сказав робітник в окулярах,— і скажи йому, що робітники вимагають, щоб начальство сюди прийшло .. Ну, повертай голоблі! (П. Панч); — А я, знаєте, ледве втримався, щоб назад додому не повернути голоблі (Н. Рибак); Уже хотіли назад оглоблі повернути, аж із крайнього котеджа чолов’яга вибігає (З газети); // Іти звідкись геть, покидати, залишати кого-, що-небудь. Варчук скривився, махнув їм рукою: — Нічого, баби, не вийде! Повертайте голоблі! (М. Стельмах).

2. Діяти в певному напрямі. Коли б то знаття, яка власть установиться, тоді б Мирон знав, куди і як повернути голоблі... (М. Стельмах).