-1-
дієслово недоконаного виду
[розм.]

Словник відмінків

Інфінітив огина́тися, огина́тись
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   огина́ймося, огина́ймось
2 особа огина́йся, огина́йсь огина́йтеся, огина́йтесь
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа огина́тимуся, огина́тимусь огина́тимемося, огина́тимемось, огина́тимемся
2 особа огина́тимешся огина́тиметеся, огина́тиметесь
3 особа огина́тиметься огина́тимуться
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа огина́юся, огина́юсь огина́ємося, огина́ємось, огина́ємся
2 особа огина́єшся огина́єтеся, огина́єтесь
3 особа огина́ється огина́ються
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
огина́ючись
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. огина́вся, огина́всь огина́лися, огина́лись
жін. р. огина́лася, огина́лась
сер. р. огина́лося, огина́лось
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
огина́вшись

Словник синонімів

ОБЕРТА́ТИСЯ (постійно або певний час перебувати в якому-небудь середовищі, товаристві), БУВА́ТИ, КРУТИ́ТИСЯрозм., ТЕ́РТИСЯрозм., ПОВЕРТА́ТИСЯрозм.; ОГИНА́ТИСЯрозм., ОТИРА́ТИСЯрозм., ОШИВА́ТИСЯрозм. (звичайно без необхідності в цьому). Спостережливість натури навчила його відчувати запити кола, в якому він обертався (Ю. Смолич); [Данченко:].. Пішла б за його [Марися], довелося б їй бувати й поміж панами, а в неї звичай мужицький (Б. Грінченко); В світському губернському колі, в грайливому товаристві красунь-левиць [Пашкевич] в’юном крутився (О. Ковінька); - Ти будеш тертися біля вчених, де-небудь у великому місті (Григорій Тютюнник); Вона сама собі, одним одна душею, буде повертатися у такому великому городі меж панами (Г. Квітка-Основ’яненко); - Подумати, яка наглість... Дворянин, нащадок старовинного роду по тилах огинається (О. Гончар); [Стась:] Кажу - він тут десь отирається (С. Васильченко). - Пор. 3. бу́ти.
ПІДЛАБУ́ЗНЮВАТИСЯдо кого (догідливістю добиватися доброго ставлення до себе, вигоди, користі тощо), ЗАПОБІГА́ТИперед ким, також із сл. ласки в кого, чиєї,ЛАБУ́ЗНИТИСЯрозм.,ПІДБИВА́ТИСЯрозм.,ПІДЛИПА́ТИрозм.,ПІДСУВА́ТИСЯ[ПІДСО́ВУВАТИСЯ]розм.,ЗАВИ́ЛЮВАТИперед ким, розм.,РОЗПРОСТИРА́ТИСЯперед ким, підсил. розм., СТЕЛИ́ТИСЯперед ким, підсил. розм.,РОЗСТЕЛЯ́ТИСЯперед ким, підсил. розм.,РОЗПЛА́СТУВАТИСЯперед ким, підсил. розм.,ПЛАЗУВА́ТИперед ким, підсил. розм.,ОГИНА́ТИСЯперед ким, розм. рідше, ПІДЛА́ЗИТИдо (під) кого, фам.,ПІДЛІЗА́ТИдо (під) кого, фам.,ПІД’ЇЖДЖА́ТИ[ПІД’ЇЗДИ́ТИ]фам.,ПІДКО́ЧУВАТИСЯфам.,ЛАТА́ТИСЯфам.,МА́ЗАТИСЯфам.,ПІДСИПА́ТИСЯфам.,ПІДМО́ЩУВАТИСЯдо (під) кого, фам.,ЛАКЕ́ЙСТВУВАТИперед ким, зневажл.,НИЗЬКОПОКЛО́ННИЧАТИперед ким, зневажл.,ПІДЛИ́ЗУВАТИСЯзневажл.,ЛИЗА́ТИСЯзневажл.,ЛИЗОБЛЮ́ДНИЧАТИбез додатка, зневажл.;ПІДДО́БРЮВАТИ[ПІДДОБРЯ́ТИрідше]кого,ПІДДО́БРЮВАТИСЯ[ПІДДОБРЯ́ТИСЯ]розм.,ПРИДО́БРЮВАТИСЯ[ПРИДОБРЯ́ТИСЯ]такожкому, розм.,ПРИМИ́ЛЮВАТИСЯ[ПРИМИЛЯ́ТИСЯ]розм.,ПРИМА́ЗУВАТИСЯрозм.,ПІДМА́ЗУВАТИСЯрозм.,МАСТИ́ТИкого, розм.,ПІДМА́ЩУВАТИкого, розм.,ДОБРИ́ТИСЯдіал., ПРИПОДО́БЛЮВАТИСЯ[ПРИПОДОБЛЯ́ТИСЯ]кому, діал. (подарунками, послугами); ПІДЛЕ́ЩУВАТИСЯ, ЛЕСТИ́ТИСЯ, ПІДЛЕ́ЩУВАТИ[ПІДЛЕЩА́ТИ]кого,ОБЛЕ́ЩУВАТИкого,УЛЕЩА́ТИ[ВЛЕЩА́ТИ]кого,УЛЕ́ЩУВАТИ[ВЛЕ́ЩУВАТИ]кого,ПРИЛЕ́ЩУВАТИСЯ[ПРИЛЕЩА́ТИСЯ]розм.,ЛА́ЩИТИСЯрозм.,ПІДЛА́ЩУВАТИСЯрозм.,ПРИЛА́ЩУВАТИСЯ[ПРИЛАЩА́ТИСЯ]розм.,ЛА́СТИТИСЯрозм.,РОЗСИПА́ТИСЯперед ким і без додатка, розм. (лестощами, вихвалянням). - Док.: підлабу́знитися, запобі́гти, підби́тися, підли́пнути, підсу́нутися, розпросте́ртися, розстели́тися, розпласта́тися, підлі́зти, під’ї́хати, підкоти́тися, підлата́тися, підси́патися, підмости́тися, підлиза́тися, піддобри́ти, піддобри́тися, придобри́тися, примилитися, прима́затися, підма́затися, підмасти́ти, приподо́битися, підлести́тися, підлести́ти, облести́ти, улести́ти[влести́ти], прилести́тися, підла́щитися, підла́ститися, прила́щитися, розси́патися. - Щось ти вже надто його вихваляєш, аж незручно за тебе. Якщо так і на людях, то ще скажуть, що підлабузнюєшся... (С. Добровольський); "Хіба ж не в них, нев оцих руках, - думає вона, - вся сила й багатство трудової людини, яка добуває ними не тільки свій хліб, а ще й можливість ні перед ким не запобігати" (О. Гончар); - Нічого, Галю, по чужих людях тинятися та їх ласки запобігати (Панас Мирний); [Хведоска:] Мамочко, чи ви тепер добренькі?.. [Хотина:] Та чого це ти так лабузнишся? (М. Кропивницький); - Підіб’юсь під нового [сотника] та й буду над ним орудувати (Г. Квітка-Основ’яненко); [Старшина:] Чутка йде, що на панів ніби пошесть яка напала, що все до мужиків підсовуються (М. Кропивницький); Весь час вертиться [економ] і завилює тут перед пані (С. Васильченко); [Нечай:] В Парижі інтелігенція привітала російського царя, розпростерлась перед ним (Л. Смілянський); Вернеться [Санька] із грамотою, з почестями. Всі тоді будуть стелитися перед нею, ніхто не посміє перечити, духу її будуть боятися (К. Гордієнко); Він начальство, мов жердину Чорна гусінь, обвива. Розпластається, розтане, Треба - стане дубала, В душу влізе, і пристане, І прилипне,як смола (С. Воскрекасенко); Всі його тут поважали, всі плазували перед ним (О. Донченко); Я вже бачив, що і він, і вчитель огиналися перед шляхтою, яка, може, і не варта їх (П. Панч); Отут вороги його і підлізли під справничого письмоводителя (Г. Квітка-Основ’яненко); Захар умів.. під’їхати, коли йому було треба, й він хвалився дома жінці.., що ніхто проти нього не встоїть (Грицько Григоренко); - А ти підкотися де просьбою, та й могорича не шкодуй (М. Стельмах); - Годі до мене лататися, - задихаючись, сказав він (В. Собко); - Кульгавий до тебе не мажеться? Яків? - Так. Заглядає в душу (Ю. Яновський); - А хто тебе обирав?.. Підсипався до начальства, отож тебе й "рекомендували"... (І. Муратов); Побачив [Охрім], що Еней гнівиться, До його зараз підмостивсь (І. Котляревський); Не тільки Катков, а й усі, кого Толстой облагодіяв.. за те, що вони лакействували перед ним, теж не відповідали навіть на його візити (В. Канівець); - Підлізли такі-сякі до старого, .. підлизалися до його, що він їм так сказав городу узять (А. Тесленко); Не такий Василь Порох, щоб лизався... (Панас Мирний); - Знає [Палажка], якпіддобрити отого чорта. З такою не пропадеш... (С. Журахович); - Воно так добре ближче жити, частіше до батька ходить, піддобрюваться, підлещуваться, - говорила Степанида Сидорівна (І. Нечуй-Левицький); - Хотілося цементиком до вас піддобритися (В. Дрозд); - Ти у мене, Матвію, на всі руки майстер. - Не придобряйся, знаю, - буркнув Матвій (І. Цюпа); [Бавмерт (трохи зляканий, примилюється):] Ну дивись, я ж тобі півничка приніс (переклад Лесі Українки); - Вони говорять, що Едіт Гартман примазується до росіян і зрадила Німеччину (В. Собко); Він тепер бачив, що сила не в панських дітях, а в учителях, і на всякі лади мастив, щоб догодити як їм (Панас Мирний); У батьків нашого поштаря не було чим підмастити попа, і він дав ім’я немовляті - Венедикт (О. Донченко); Стали мужики-лизуни добритися до панів (Словник Б. Грінченка); [Галіма:] Я знаю, що в тебе незалежний маєток і тобі нема потреби приподоблюватися, щоб зробити кар’єру (В. Самійленко); [Юда:] Учитель мав улюбленців між нами, ми, зуби зціпивши, їм догоджали, щоб приподобитись йому хоч тим (Леся Українка); - Яка з вас хазяєчка, паніматко! Яка з вас господиня! - лестивсь до неї становий (І. Нечуй-Левицький); Привселюдно від імені всієї трупи висловив [Садовський] йому подяку. Це підлестило молодого багача (Ф. Бурлака); Щодня їх водили на допит, вимагали якихось нових зізнань, нових свідчень, улещали, залякували (М. Олійник); Вже вона не даремно так довгі літа до мене прилещувалась (І. Франко); Ти змалку так любив мене, як пугу пес; Чого ж так лащишся тепер до мене, Йване? (Є. Гребінка); Гнат підлащувався до Явдохи, бо вона була матір’ю його Насті (М. Коцюбинський); Прилащиться підлиза хоч до кого: Солодкії слова Приманюють великого й малого (Л. Глібов); Всім попівським серцем і глибокою попівською кишенею щиро горнувся, ластився і липнув [до пана] далекоглядний отець Варлам (О. Ільченко). - Пор. 1. годи́ти.
УХИЛЯ́ТИСЯвід чого (намагатися не робити чого-небудь, не брати участі в чомусь), ВІДСТОРОНЯ́ТИСЯ, ВІДВЕРТА́ТИСЯ, УНИКА́ТИчого, СТОРОНИ́ТИСЯчого,ОГИНА́ТИСЯбез додатка. - Док.: ухили́тися, відсторони́тися, відверну́тися, уни́кнути. Раїса виразно бачила, що він ухиляється од давніх бесід та суперечок (М. Коцюбинський); Найменша спроба ухилитись від чесної праці не минається йому без "нагінки" (О. Гончар); Відсторонятися від справи; Наше нове життя кличе тебе, а ти відвертаєшся од нього. Я ж іду з ним разом, будую, вчуся (О. Донченко); Імпровізувати Павло тоді не рискнув, через те й уникнув розмови (А. Головко); [Ольга:] Я спочатку огиналася, а потім все-таки довелося співати. Це з моїм голосом! (В. Собко). - Пор. 1. уника́ти.