ВІДРА́ЗА (неприємне, неприязне почуття, близьке до нестерпності, яке виникає щодо когось, чогось),ОГИ́ДАпідсил.,ОГИ́ДНІСТЬпідсил.,ОГИ́ДЛИВІСТЬпідсил.,ОБРИ́ДАпідсил.,ОБРИ́ДЛИВІСТЬпідсил.,ОСОРУ́ГАрідше,ОБРИ́ДЖЕННЯпідсил. розм.; ВІДВОРО́Т[ВІДВОРІ́Т]заст. (за допомогою чарів). Притишений голос дратує Віру, викликає в ній зараз не тільки відразу, але й обурення (А. Шиян); Перед ним стояла майже повна склянка горілки.. Микола, переборюючи огиду, випив до дна (Д. Ткач); Якась ще неусвідомлена огидливість накопичувалась у Катерини до цієї незрілої, до смішного наївної людини (Ірина Вільде); Так, в догоду його міркуванням вона.. з душевною обридою мусить виборювати місце, про яке хтось інший, може, тільки мріє (О. Гончар); Усі стояли за ділом своїм, хто насторожений своїм клопотом, хто втомлений до осоруги на світ цілий, - своєї досади (Марко Вовчок); Скінчивши роботу, я почуваю попросту обридження до неї (М. Коцюбинський). - Пор. непри́язнь.