-1-
прикметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний оги́дний оги́дна оги́дне оги́дні
родовий оги́дного оги́дної оги́дного оги́дних
давальний оги́дному оги́дній оги́дному оги́дним
знахідний оги́дний, оги́дного оги́дну оги́дне оги́дні, оги́дних
орудний оги́дним оги́дною оги́дним оги́дними
місцевий на/в оги́дному, оги́днім на/в оги́дній на/в оги́дному, оги́днім на/в оги́дних

Словник синонімів

ГИДКИ́Й (про людину, її риси тощо - який викликає огиду), БРИДКИ́Й, ОГИ́ДНИЙ, ОГИ́ДЛИВИЙ, ОСТОГИ́ДЛИЙ, ГИДО́ТНИЙ, ОБРИ́ДЛИВИЙ, ОСОРУ́ЖНИЙ, ВІДВОРО́ТНИЙ, ПЛЮГА́ВИЙзневажл.- Я тебе зненавиділа! Ти мені противний! Поганий! Гидкий! (І. Нечуй-Левицький); [Руфін:] Я б не держав тебе в неволі в себе, якби ти раз мені сказала в вічі: "пусти мене, бо ти мені бридкий, ненавидний душі моїй і серцю" (Леся Українка); Ненавидить [Віра] Карпа. Все в ньому тепер їй огидне: і оцей притишений голос, і пристрасть його, і боягузтво (А. Шиян); Остогидлий своїм нахабством наглядач викликав Коцка з камери на прогулянку (Є. Куртяк); Коли отаман підняв на мить гребінкою волосся, поправляючи зачіску, я аж одвернувся: така гидотна образина дикого кабана на мене глянула (Д. Бузько); Все [в розмові] перепліталося сміхом, живою потребою сміятися. І тільки. І нічого гидкого, нічого обридливого (Г. Хоткевич); [Галя:] Мати сердяться, щодня силують, щоб ішла за противного, осоружного старшину (І. Карпенко-Карий); Хотілося накинутися з кулаками на цю відворотну своєю зухвалістю, суху таранкувату пику і бити її (Д. Бедзик); Ішов, ішов дорогою - та і в яму впав, любив, любив хорошую - та й плюгаву взяв (пісня).
ГИДКИ́Й (про їжу, питво і т. ін. - який викликає гидливість), БРИДКИ́Й, ОГИ́ДНИЙ, ОГИ́ДЛИВИЙ, ГИДО́ТНИЙ, ВІДВОРО́ТНИЙ. - Хочу їсти, тьотю, але не можу. - Фу! - сьорбнувши гидкої юшки, морщилася Олечка (А. Хижняк); Якесь бридке павутиння лягло йому на обличчя (М. Стельмах); Григорій поклав ложку. Їжа не йшла йому, стала відворотною, огидною (Г. Епік); Липка, огидлива твань доходила їй уже до грудей (О. Донченко).
НЕПОРЯ́ДНИЙ (про вчинки, поведінку тощо - який характеризує кого-небудь як непорядну людину),НЕДОСТО́ЙНИЙ, НЕГА́РНИЙ, НЕДО́БРИЙ, НЕГО́ЖИЙ, НЕХОРО́ШИЙ, НЕГІ́ДНИЙпідсил.,ПОГА́НИЙпідсил.;НЕЧЕ́СНИЙ (який характеризує кого-небудь як нечесну людину); НЕЧИ́СТИЙ, БРУДНИ́Йпідсил.,НИЗЬКИ́Й, НИ́ЦИЙ, ОГИ́ДНИЙпідсил.,ГИДКИ́Йпідсил.,МЕРЗЕ́ННИЙпідсил.,МЕРЗО́ТНИЙпідсил.,ЧО́РНИЙпідсил.,СВИ́НСЬКИЙпідсил. розм.,ПАДЛЮ́ЧИЙпідсил. розм. (найвищою мірою непорядний, аморальний, лицемірний і т. ін.). Помітивши Данилова, вона строго звела брови, наче зловила його на чомусь непорядному (І. Волошин); Коли людина просить пробачити її, то це значить, що вона засуджує свій вчинок, визнає його недостойним, ганебним (О. Донченко); - Слухай, парубче, - сказав він Андрієві, як той прийшов, - ти займаєшся недобрим ділом (М. Коцюбинський); - Може, там хто буде в’язнути до вас ..Або говорити різні такі слова.. нехороші. То ви нам скажіть (О. Гончар); - Коли хто.. помітив щось негідне за товаришем (курив там у туалеті, чи що), то правило в нас таке: виходь ось тут на лінійці і перед лицем товариства відкрито говори (О. Гончар); Ганьблю того, .. Хто чесному сподіяв щось нечесне (С. Воскрекасенко); Діяти нечистим способом; Нечиста гра; [Марков:] Може, з беззахисною дівчиною і можна було робити якісь брудні комбінації, але з лейтенантом Єгоровою не трапиться нічого подібного (В. Собко); - Для чого ти вирощуєш у собі таке низьке, негідне почуття? (О. Донченко); - Вибачте, я хотів помститись за двійку, це - мерзенний вчинок (О. Донченко); - Ви ще почуєте ім’я Чорного Себастьяна. В мене на голові менше сивого волосся, аніж на його чорній совісті забитих людей (Ю. Бедзик). - Пор. 2. безсоро́мний, гане́бний.

Словник антонімів

ГАРНИЙ ПОГАНИЙ
1. Приємний на вигляд, який відзначається гармонією барв, тонів, ліній, рухів, викликає насолоду, красивий, вищ. ст. кращий. Вкрай неприємний на вигляд, дуже некрасивий, потворний, позбавлений гармонії барв, тонів, ліній, рухів, бридкий, гидкий, огидний, вищ. ст. гірший.
Гарний, а, е ~  поганий, а, е артист, букет, вірш, господарство, голос, дівчина, істота, жінка, зовнішність, картина, квітка, книга, лінія, ліс, людина, місцевість, молодиця, музика, пісня, робота, твір, фільм, форма, юнак. Гарніпогані брови, губи, очі, риси обличчя. Гарнийпоганий з виду, з лиця, на вигляд, собою. На подив гарнийпоганий. Бути, виростати, залишатися, здаватися, зробитися, рахуватися, статися, уважатися гарнимпоганим. Вельми, винятково, досить, дуже, надмірно, особливо, підкреслено гарнийпоганий. Такий гарнийпоганий, що важко, трудно описати, розповісти.  У знач. ім.: Гарнепогане: Побачити так багато гарногопоганого.
2. Який відзначається красою свого внутрішнього змісту, хороший, позитивний. Поганий в моральному відношенні, бридкий, гидкий, огидний.
Гарний, а, е ~  поганий, а, е бабуся, дівча, дідусь, дочка, жінка, людина, молодиця, молодь, родина, син, чоловік, хлопець. Гарніпогані вчинки, норми, переконання, принципи, справи, моральні цінності. Вирости, жити, залишитися, стати, уважатися гарнимпоганим. Досить, дуже, з погляду моралі, поведінки, з моральної сторони (боку), особливо гарнийпоганий.
Ішов, ішов дорогою, та і в яму впав; любив, любив хорошую, та плюгаву взяв (Народне прислів’я).  Сашко навіть не підозріває, як друг його ждав цього вечора, бо не мав же сумніву Віталій, що Тоня неодмінно прибіжить до клубу, адже вона бігає на всі фільми підряд - гарний він чи поганий (О. Гончар). Війна виступала перед ними із зав’язаними очима, смерть не вибирала, свій чи чужий, не було для неї кращих і гірших (М. Стельмах). - Ми - найкращі? - Не найкращі, але й не гірші за інших (О. Гончар).
Гарненький ~поганенький, гарненько ~поганенько, гарнесенький ~поганесенький, гарніти ~поганіти, гарно ~погано; красиво ~погано, краса ~потворність, чудовий ~огидний, покращення ~погіршення, прекрасний ~препоганий