-1-
іменник чоловічого роду, істота
(овоч) [арх.]

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний о́вощ о́вощі
родовий о́вощу о́вощів
давальний о́вощу, о́вощеві о́вощам
знахідний о́вощ о́вощі
орудний о́вощем о́вощами
місцевий на/в о́вощі, о́вощу на/в о́вощах
кличний о́вощу* о́вощі*

Словник синонімів

О́ВОЧІперев. мн. (плоди городніх, рідше польових, рослин та зелень, що вживаються як їжа), ГОРО́ДИНАзбірн.,ОГОРО́ДИНАзбірн., розм.,О́ВОЩІзаст.,ГОРОДОВИНА́збірн., діал.,ЯРИНА́діал.Усі каюки й шаланди, які привозили овочі з Олешок, Кардашина, ба й з Голої Пристані, оглядав сам Швед (Ю. Яновський); Багрич і Корунов поснідали салатом з городини (Л. Дмитерко); Вербівка зеленіла своїми вербами, садками та огородиною (І. Нечуй-Левицький); Цілу зиму цвітуть квітки, скоро буде молода картопля, огородні овощі (М. Коцюбинський); Я.. не розбирав, чи нищу шкідливі рослини.., чи пожиточні - буряки, фасолю, помідори та іншу городовину (І. Франко); Насмикав досить ярини [Андрійко], з якої думав зварити юшку (Юліан Опільський).