овочівницький 1 значення

-1-
прикметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний овочівни́цький овочівни́цька овочівни́цьке овочівни́цькі
родовий овочівни́цького овочівни́цької овочівни́цького овочівни́цьких
давальний овочівни́цькому овочівни́цькій овочівни́цькому овочівни́цьким
знахідний овочівни́цький, овочівни́цького овочівни́цьку овочівни́цьке овочівни́цькі, овочівни́цьких
орудний овочівни́цьким овочівни́цькою овочівни́цьким овочівни́цькими
місцевий на/в овочівни́цькому, овочівни́цькім на/в овочівни́цькій на/в овочівни́цькому, овочівни́цькім на/в овочівни́цьких

Словник синонімів

ОВОЧІВНИ́ЦЬКИЙ (який пов’язаний з вирощуванням овочів), ГОРОДНИЦЬКИЙ, ГОРОДНІЙ, ОГОРОДНИЦЬКИЙрозм.В овочівницьких господарствах Київщини настала пора масового дозрівання помідорів (з газети); На невеличкій сцені за столом президії сиділа стара поважна колгоспниця з городницької бригади (С. Добровольський); На порозі стала Настя Земельна, бригадир городньої бригади (О. Копиленко).